Тверді посли в галицькім Соймі, 1876. p.

Ha день 7. марта 1876, скликано дальшу сесію галицького Сойму з новим проводом. Г p а ф A л ь - фред Потоцкі ставвже намісникомкраю,по смерти

графа Аґенора Ґолуховского, а г p а ф B о л о д и - M и p Д і д у ш и ц к і маршалком краєвим.

При дебаті над справою підмоги для гр. кат. священиків, що прийшли з X о л м щ и н и, в дні 28. марта 1876. p. вивязалась була полєміка між єпископом Ступницьким а п. о. Ал. Заклинським, яка покінчилась тим, що наслідом промови еп. Ступ- ницького рішив Сойм одноголосно признати жадану підмогу.

Остаточно отся мала сесія соймова закінчилась доволі згідно, бо на пращаннє в дні 26. квітня¹1876, виголосив п. д-р Николай Антоневич і м e н e м н a- ших послів подяку маршалкови краєвому гр. Вол. Дідушицкому за „безсторонність і гуманність" у веденню діЛ соймових, та намісникови гр. Альфре- дови Потоцкому за „справедливе і благородне управленіе краю..." Звідки дійшло до такої сердечности і вдоволення, годі сказати, бож на зміну краєвої адміністрації у відношенню до українського народу — нічо не вказувало. A нічим не оправдане поступо- ваннє п. д-ра Николая Антоневича проявилось було вже в часі засідання Сойму в дні 25. квітня 1876, коли п. Б і л о у c поставив був жаданнє, щоби принятий закон будівельний був прочитаний також в руськім язиці, по думці соймового реґуляміну з 27. квітня 1866. p. Тоді вирвав ся був п. Антоневич з заявою, що жадання п. Білоуса не мож уважати як conditio sine qua non, та додав: „Ми резиґнуємо з права, котре нам і реґулямін признає, бо не хочемо стримувати

з нашої сторони так важної справи" (як закон будівельний!). Отсе були неполітичні і понижуючі залицяння в сторону Поляків, якими все визначувались тверді в словах галицькі руссофіли...

9.