Польський угодевий виесок, з 1875. p.
B році 1875. зібрав ся був галицький 1C о й м на нову сесію під проводом новоіменуваного маршалкакраєвого графа Альфреда Потоцкого. Заступником маршалка краєвого заіменував цісар о.
Івана Сатурн Ступницького, епископапере- миського. Намісником був іще граф Аґенор Ґолуховскі,але з причини тяжкої недугн не міг брати участи в соймових нарадах.
Тоді польський посол д-р Ігнатій Каміньскї (бурмістр Станиславова) поставив був в галицькім Соймі в дні 19. мая 1875, угодовий внесок сього змісту:
„Зваживши, що в краю нашім живуть дві народности, польська і руська; що уладжениє наших відносин національних є для спільного добра цілого краю дуже потрібне і пожадаие, та що справи уладження тих відносин, піднесеної в Соймі в p. 1869. до сього часу ие полагоджено, Внс. Сонм зволить ухвалнти: Поручаєть ся Виді- лови краевому як спеціяльній комісії, щоби роз- пізиав відносні обставини в краю і предложив Соймови краєвому на иайблизшій сесії проект закоиа, зглядно резолюції до правительства, в ціли постійного і справедливого уладження відносин народностей польської і руської в королівствах Галичини і Володимнрії з вел. кн. Краківським".
Отсей внесок підписали: Д-р Каміиьскі, виеско- давець, Чарторискі, Смолька, Вайґель, Качала, Зава- довскі, Кашевко, Фецак, Гошард, Верещиньскі, Єндже- йовскі, Рутовскі, Вайґарт,Тетмаєр, Замойскі, Піліньскі і Гаузнер.
3 сього виказуеть ся, що той угодовйй внесок п. Каміньского підписалн також з наших послів: о. Качала, о. Завадовський і Цщневко. Але сього внеску н e д о п у c т и л и П о л я к н “н а в і т ь д о п e p ~ шого читання, і так скінчився знов один сезон угодових переговорів з Поляками. При сій иагоді прийшло було в Соймі до суперечки між n. Камінь- ским а п. П о л я н о в с к и м, котрий сказав, що проект з г о д и межи Русинами і Поляками н e e п о т p і б- н и й. Ha те пригадав йому п.
Каміньскі, що те саме відповідають Німці Полякам в Позиані, як сі дома- гають ся національних прав...Сесія соймова з p. 1875. є замітна іще одиою подією, з приводу краєвої субвенції для товариства
„ГІросвіта" на видавництва для иароду. При нараді над сею краевою підмогою у висоті: 2.000 зл. p. піднесли ся були з польської сторони критичиі замітки (інкримінації) супроти діяльности і тенденцій „Просвіти", так як Поляки завсе присвоювали собі якесь право державної цензури над діяльністю українських інституцій. Ta хоч згадану краєву підмогу для „Просвіти" ухвалив остаточно галицький Сойм в дні 26. мая 1875, в квоті: 2.000. зл. ав., то сам неприличиий тон»· польських інкримінацій спонукав товариство „Просвіта", що воно скликало на 27. мая 1875, загальні збори і по думці рішення зборів внесло Товариство „Просвіта" в дні 29. мая 1875, петицію до галицького Сойму з заявою, що зрі- каєть ся краєвої підмоги на популярні видавництва в квоті: 2.000. зл.ав., бо„Про- світа" має о б о в я з к и c у п p о т и c в о г о н a p о д у, а в і д и н ш и x ч и н н и к і в н e м о ж e п p и й - мати ніяких обовязків.
Отсей виступ Товариства „Просвіта4* супроти польських посягань иезвнчайио підніс значінне товариства перед народом, бо опрокинув всякі злобиі лєґенди Руссофілів, наче би „Просвіта" була польською інституцією. Відносне письмо підписали іменем „Просвіти": B о л. Ф e д о - рович як голова і д-р Волод. Ганкевич як член виділу. Амбіція шляхтича Володислава Федоровича не могла погодитись з поиижеинєм „Просвіти" перед Поляками за 2.000 зл. ав., і тому він по згаданім зречеиню подарував „Просвіті" значнійший фонд на видавництва для народу...
8.