Сойм краєввий, 1900. p. і здержуваине зарібкової еміграції.

Сей період розпочав ся новою сесією Сойму кра- євого, що зачав радити 29. грудня 1899, та кинув тінь на наміри польської соймової більшости в иай-. близіпому часі.

Маршалок краєвий граф C т а н и c л а в Б а д e н і отворив наради Сойму невідрадним привітом про потребу c а н а ц і ї к p а є в и x ф і н а н c і в.

до податків від пива і горівки, значить пропінація. Натомісць не хоче п. маршалок, щоби держава переняла на себе частину видатків на школи народні, бо се булоб небезпечне.

Намісник граф Пініньскі прирікає, що буде впливати на підвладних урядників, щоби поступали по засадам безсторонисти і справедливости, зокрема в справах національних, бо він хотів би мати добрі відносини між Поляками і Русинами.

Зараз поотвореннюСоймузаповіли п. Ян Гупка і товариші внесок про установленнє окремих приписів для спадщин рільничих посілостей серед- ннх розмірів, щоби впровадитихлопськімайорати.

B дебаті над провізорією буджетовою, 30. грудня 1899, заявив ся п. Окуневський проти підвис- шування додатків краєвих, вказуючи ка невідрадні відносини економічні нашого народу, між котрим іде рух еміграційний і тут нічого не робить ся, бо самим здержуваннєм сього руху не помагаєсь сільському населенню рільничому.

Він підніс закидн проти намісника з приводу як раз несправедливого поступовання урядів, що не допускають навіть наших священиків до урядування в язиці руськім і в сій ціли видумали новий тип урядів парохіяльних я к м e т p и к а л ь н и x, щоби силувати наші уряди парохіяльні до урядування в язиці польськім.

По перерві нарад соймових, що тривала до 26. марта 1900, підніс п. д-р Тадей Пілят справу нагляду над зарібковою еміґрацією до Німеччини. Ce значить, щонарід усвоїй недолі пробиває •собі дорогу до жерела заріоків, де може їх найти, а геґемони краю і в тім здержують рільничих робіт- никін, щоби за нікчемну заплату робили на польських ланах в краю.

Представники більшости шляхотської пп. Дуна- є в c к і і C а н Г у ш к о предложили внесок на установление секретарів громадських, іменуваних ц. к.

•староствами, для полагоджування справ припоруче- ного круга ділання. Проти реґулямінового трактування сих внесків заложив п. O к у н e в с ь к и й разом з мазурськими селянськими послами, в дні 28. квітня 1900, протест — з причини переступлення круга ділання Сойму та замаху на самоуправу громад, — і наміру впровадження старостинських м а н д а т о p i в.

При закінченню нарад Сойму переказано петицію про заложеннє руської гімназії в Станиславові ^jBn- ділови краєвому до поставлення внеску на сесії най- близший...

3 нарад сеї сесії соймової є слідний занепад думки автономічної з боку більшости польської та страх перед утратою влади в краю, — а з боку нашого представництва виказуєсь, що Сойм галицький не є для нашого народу ніяким тілом репрезентацїйним або законодатним, а тільки трибуною, з котрої наші посли независимі протестують або застерігають ся в обороні перед дальшим нарушуваннєм прав народу, а угодові посли просять о виплату і дякують.

2.