Боротьба проти зміни статуту „Просвіти", 1900. p.
B році 1898. предложив був Головний виділ Товариства „Просвіта" зміну статуту товариства, що передусім відносилась до признання рішаючого голосу на загальних зборах Товариства: відпоручникам членів і читалень „Просвіти" з кождого повіту, щоби таким способом (репрезентаційним) всі члени, хоч би з найдальших сторін, були справедливо заступлені на загальних зборах; щоби загальні збори були дійсно найповажнїйшого властію в Товаристві, та щоби доля і будучність Товариства лежала в руках загалу членів, значить народу...
Опісля відбули ся загальні збори „Просвіти" у Львові в дні 2. лютого 1900. p., що мали приймити таку зміну статуту. Ta на отсих зборах піднеслись несподівано і незаслужено тяжкі закиди проти головного виділу Товариства „ГІросвіта", а най- більвіе проти мене, начеб впровадженнєм репрезента* ційного систему пропаґувалось якийсь консерватизм sui generis. B самій річи було се незрозуміннє справи у декого, а у иншого зла воля, — бо як кільканайцять тисяч членів „Просвіти" з цілого краю не може прибути на загальні збори, разом вести наради і голосувати, тож одиноким способом розвязання сеї справи,
— принятим у всіх культурних народів — являєсь впроваджение відпоручників, вибираиих повітовими зборами членів в цілім краю. Так зорґанізувані загальні збори представляють збірну думку членів „Просвіти" з цілого краю. Натомість давні загальні збори „Просвіти", на котрих бувало з краю кілька- десять членів, а зі Львова около сто членів, — давали перевагу львівським членам над членами з цілого краю, — то отсе викликувало невдоволеннє зовсім оправдане між членами з краю та давало нагоду до всяких особистих порахунків. Тому моїм змаганнем було: віддати „Просвіту" в руки народу,, а вирвати її з рук деяких людей зі Львова, що для „Просвіти" ніякої пращ не вкладали, а спричинювали заколот і незгоду. Отсе був мій консерватизм sui generis...
Але на отсих загальних зборах не помогли ніякі представлювання старших, бо молодші львівські „поступові" уладили бучу і не допустили до ухвалення нового статуту „Просвіти". Аж по кількох роках прийшов загал ченів „Просвіти" до зрозуміння сеї справи та опісля відносні зміни утатуту принято мабуть одноголосно. Ta як сьогодня нагадую отсю подію моїм опонентам, то вони прямо встидають ся свого нерозуму.
Еще по теме Боротьба проти зміни статуту „Просвіти", 1900. p.:
- Товариство „Просвіта" у Львові, 1868. p.
- Реформа в Товаристві „Просвіта", 1891. p.
- Похвала „Просвіти", 1880. p.
- 91.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави виникнення. зміни та припинення права користування землями водного фонду.
- Боротьба в „Раді рускій", 1879. p.
- 88.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави виникнення, зміни та припинення лісового землекористування.
- 79. Боротьба укр. селянства проти політики “воєнного комунізму”. Н. Махно.
- 1.3 Соотношение категорий "поведение", "деятельность" и "общественные отношения" в познавательных моделях систем политического лидерства и общества
- *(1275) Для истории государственных установлений в ХVIII веке см. мое соч. "Высшая администрация XVIII ст."; Неволина, Соч., т. VI, стр. 210 и след.; Петровского, "Сенат при Петре Великом"; Дмитриева, "История судебных инстанций"; Кавелина, Собр. соч., т. I, "Основные начала русского судоустройства"; и т. д. Проф. Андреевского, "О наместниках, воеводах и губернаторах".
- Возникает особый социум - "социум культуры". В эпоху Нового времени этот "социум" развивается в контексте и на обочине "совместного труда". В XX веке... Впрочем, об этом - дальше.
- 6. Некоторые ученые, главы государств и др. считают: "сперва - "Экономика", потом - "Политика" и до конца своего правления направляют свою работу, только для развития экономики.
- Историко-акмеологический анализ понятий "гражданин", "гражданственность"
- „Діло" проти митрополита Шептицького, 1908. p.