Другий Сойм галицький, 1868. p.

По проголошенню основних законів з 21. грудня 1867,⁴⁸) розпочались наради д p у го г о C о й м у к p а є- в о г о г а л и ц ь к о г о в p. 1868. Наші посли увійшли до сього Сойму в числі зменшенім, але за те мали за собою досвід політичний з першого періоду соймо- вого: установи шкільні (санкція краєвого шкільного закона з 22.

3 наших людей, які увійшли до другого Сойму треба згадати: митрополита Спірідіона Литвиновича, єпископа Тому Полянського, о. Иосифа Делькевича,

о. Івана Гушалевича, Василя Ковальського, Юліяна Лаврівського, Василя Маковича, Івана Манастирсько-

*’) При ухвалюванню основних законів державних з 21. грудня 1867, промовляв і голосував aa ними з наших делєґатів (послів) в Раді державній т і л ь к и о д и н о. I в а н Г у ш а л e в и ч. Посли: о. Баревич, Боднар і Манастирський голосували з Поляками „проти".

го, о. Івана Озаркевича, p. Теофіля Павликова, о. Антона Петрушевича, Івана Чачковського, Івана Бори- сикевича, і Амброзія Яновського. Перше засіданнє другої сесії другого періоду Сойму краєвого галицького відбулось 2 2. c e p п н я 18 6 8. p., яке отворив намісник граф Аґенор Ґолуховскі. Він забув вже від p. 1866. німецьку мову та не знав нашої мови, а говорив тільки по польськи.

Наші соймові посли придержувались тоді тактики с e ц e c і ї. Вони були збентежені невдачами останнИХ двох років і затрачували провідну думку політичну та ймились тактики оборонного від- пору.

Коли в дні 2. вересня 1868. p. прийшла під нараду справа уживання язиків в судах і адмі- н і c т p а ц і ї Г а л и ч и н и, посол о. I в а н Г у ш а л e- в и ч зложив заяву, що наші посли виходять з соймової салі і не беруть участи в нарадах над сею справою. При сій дебаті зголосив ся був до голосу польський посол граф Александер Б о p к о в c к і і поставив внесок, >>2eby miasto wyrazu rnaIoruski potozyc wyraz maiopolskiRusi nie ma wcale; Riis to Polska, a co nie jest Polsk^ to Moskwa«!..

Відтак в дні 11. вересня 1868. p. була в Соймі краєвім галицькім дебата на тему викладового язика н а у н і в e p c и т e т a x у Львові і Кракові. При сій справі обстоював посол Ю л і я н Л а в p і в с ь к и й, що руському язикови належуть ся рівні права з польським язиком на університеті у Львові, а посол B a c и л ь K о в а л ь с ь к и й ставив внесок, щоб домагатись викладів в польськім і руськім язиці. Але

і тут найшов ся посол о. T о м а Б a p e в и ч, що покликував ся на >>Ruthenische NotabiIitaten