Сойм галицький під одним прапором?

B дні 28. грудня 1897, зібрав ся C о й м г а л и ц ь- :к и й на нову сесію, що тривала до 22. лютого d898. Ha сій сесії соймовій явився: епископ перемиський ,o. K о н c т а н т и н Ч e x о в и ч як заступник маршал- ка краєвого.

Головною нарадою в отсій сесії соймовій була: сой- мова а д p e c а д о П p e c т о л а, з приводу 50. літного ювилею цісаря Франц Йосифа, та* польська більшість соймова мала на меті використати положеннє у віденськім парляменті і піднести значінне соймів кра- євих. Тому на предложеннє презеса кола польського п. Яворского уміщено в сій адресі, що вибух національних пристрастей допровадив до насильств 'i зневажливих подій в парляменті, але за те в сой- мах краєвих дасть ся осягнути порозумліннє, та Поляки і Русини признаючи засаду рівноправности є готові вдоволити всім потребам обох народностей і усунути все, що в краю може ріжнити.

Посди Б a p в і н с ь к и й і товариші погодили ся з такою політичною адресою, але п. O к у н e в c ь - к и й виступив дуже рішучо проти сеї адреси і заявив, що нарід руський ладить свою адресу. Колиж до порозумління не дійшло, приймив Сойм польську адресу всіми голосами проти голосів пп. Окуневського і Новаковського.

Щоби показати свою згідливість супроти таких людей як п. Барвінський ухвалив Сойм в сій сесії внесок п. Б a p в і н c ь к о г о , щоби вже в p 1898, утворити руську ґімназію в Тернополі.

Але про Te не обійшлось без атаків проти Русинів з боку Поляків. Польський шляхтич п. Ц є л є ц к і ■виступив проти уділення краєвої підмоги на видавництва Товариства „Просвіта", покликуючись на підбурюючий (!) зміст книжочки про Богдана Хмельницького. Повторилась памятна історія з p. 1875. A n.. Вахнянин, бувший перший голова „Просвіти", сказав, що обіймає ся „за тою може трохи нечемнок>·

о.

дитиною", бо тут є вина теперішного виділу „Про- світи", а нам треба забути про мннуле, щоби буду- чність була ліпша. Так бороиили „Просвіту" і п. bap- вінський і епископ Чехович... Ta благородні Поляки полишили на сі понижуючі просьби краєву підмогу

„Просвіті", але під услівємконтролі змістуїї.видав- ництв для народу. Головний виділ Товариства „Просвіта¹' у Львові вніс застереження проти тих закидів і посягань на свободу діяльности товариства, котре має безумовне право побирати підмогу з фонду краевого, на котрий платить і наш руський нарід...

Наступило закінченнє сесії соймової в дні 22. лютого 1898, та маршалок краевий граф C т а н и c л а в Б а д e н і у своїй пращальній промові вже скапітаді- зував становище наших угодових послів і сказав, що руські посли прн ухваленню адресн, з виїмком двох, станули з більшістю Сойму на спільнім ґрунті і п і д одним прапором, та щобудучністьруського народу не в боротьбі і ненавистн, а в н e у c т а ю ч і м старанню о порозумліннє, —чого доказом є отся сесія соймова. Тай пан намісник князь E в c т. C а н ґ у ш к о дещо доповів, але з иншого боку. Він жалував ся, що трудне є завданнє правительства: удержати повагу влади, бо його заряджень не всі pe- спектують і звідсі приходить до конфліктів з орґа- нами виконуючими власть... A п. Б a p в і н с ь к и й подякував за те, що Сойм поставив ся на становищи рівноправности, що має довести до заспокоєння культурних потреб руського народу.

Промова намісника князя E в c т. C а н ґ у ні к а була дійсно пращальна, бо з кінцем марта 1898, y- ступнв сей „Мальований намісник",що не полишив по собі доброї памятн, а його місце заняв г p а ф Л e в П і н і н ь c к і, муж довіря кола польського... ^[49]

Наші независимі посли піднимали своїми інтерпеляціями, внесками і промовами всякі заходи для усунення самоволі і надужить краєвих властей, та п. T а н я ч к e в и ч виступив з наглим внеском в справі уділення нового кредиту для злагодження голоду у всіх краях навіщених елементарними нещастями, а німецькі посли підносили раз по раз свої внески на обжалуваннє графа Баденього за виданнє розпорядків язикових.

П. O к у н e в с ь к и й заступав думку, що справу язикову мож полагодити тільки в Раді державній, та що в Галичині може зарадити лиху: п о д і л к p а ю на округи чисто руські, чисто польські і мішані. П. Я- p о c e в и ч заявив ся за розмеженнем руської части Галичини від польської.

20.