Рік 1848. в Австрії і знесеннє панщнни.

Рік 1848, званий роком „весни народів", визначився живими поривами і рухами на європейськім континенті, що захопили були також австрійську монархію. Причинами сих рухів були ось такі обставини і поДІЇ: загальне змаганнє до усунення державного абсолютизму (примусового правління), пробудженне національної ідеї і боротьба націй за здійсненне їх правно-державних аспірацій.

Революційний рух проявився був також у Відні, так званою мартовою революцією, що покінчила ся цісарською проклямацією з 15. марта 1848, яка прирекла сповнити бажання „вірних*¹ народів, та опісля патентом з 15. мая 1848. p. розпоряджено вибір конституційного сойму дерзкавного з 383. членів, котрий вже в дні 22. липня 1848. року у Відні зібрався.

B Галичині було в тім памятнім році так, що польська інтеліґенція (головно шляхта) рвала ся іти за духом часу, щоби відновити свою польську державу, а наша руська інтеліґенція (переважно духовна) ішла л ь о я л ь н и м ш л я X о м н а з у с т p i ч A в с т p і Ї, — сподіючирь, що таким способом унеможливить, зреалізуваннє польських намірів та сим часом пози- скае умови до піднесення і розвитку своєї нації в Австрії. Натомість маси нашого хлопського народу, що досі гнулись під ярмом шляхотської польської ' панщини, діждались c в о г о в и з в о л e н н я, бо не' сподівано, патентом австрійського цісаря Фердинан- да з 17. квітня 1848. p. проголошено прилюдно:

„Ми приказуєм, — всякий род панщини или роботизни і другії подданчії повинности так ґрунтових господарів (кметів), як і халупників і комірників мають перестати з дня 15. мая, 1848. года“...

Ось так c к a c о в а н о у н a c п а н щ и н у, та з вдяки за те станули по наших громадах сільських, хрести з написом: „В память даної свободи 3 (15) мая 1848“, і наш нарід десятками літ святкував роковини знесення панщини-неволі, котрої вже й старші люди сьогодня не памятають, а переказують за оповіданнями очевидців...

Поляки (польська шляхта) не були вдоволені з сього, що австрійське правительство знесло панщину та пятнували той акт я к і н т p и ґ у A в c т p і ї, покликуючи ся на те, що вони вже передше постановили Дарувати панщину. 3 боку Австрії був се акт самооборони, щоби приєднати собі нарід хліборобський і не допустити його до участи в польських повстаннях. Відносний патент підпиєав цісар Фердинанд

3 міністром внутрішних справ Францом бароном Піл- лєрсдорфом, що прийшов був до керми в Австрії' по державнім канцлері кн. Меттерніхови...

Таким чином рік 1848. в Австрії приніс нашому народови дві важні передумови: отворив пер ш і две- p і д о к о н c т и т у ц і й н о г о ж и т т я, та покінчив тяжкий процес панщини в Галичині, що тягнув ся в Австрії від p. 1772, в и з в о л e н н є м п e p e в а ж н о ї

4 a c т и н и н а ш о г о н a c e л e н н я з п і д я p м а н e- -

волі, так що весь наш нарід в Галичині дійшов до волі і слова.

3.