Як пробудилась політична думка.
B яких обставинах пробивалась у нас- політична·, думка — прояснює нам розправа речника незалеж- ностй України о. B а с и л я П о д о л и н c ь к о г о п. н. ,,Siowo przestrogi", що появилася в p.
1848. Автор представляє, що тодішне руське (українське) грома- дянствобуло поділене на чотири партії:Чисто руську, значить українську; польсько-руську; австрійсько-руську і російсько-руську, та заявляє, що, партія чисто українська x о ч e У к p а ї н н в і л ь н о ї: і незалежної, а змагаєдонеїпросто, безоглядно·, або через Славянщину. A далі каже о. Подолинський, що ми є Українці і віримо „міцно“ у воскресеннє України, скорше чи пізнійше, бо минув той час, коли ми вагалися в куті виявити своє імя...
Відносно инших партій, про які згадує о. Подолинський, треба сказати, що під партією польсько- руською розуміється той гурток людей в Галичині; який прилучив ся до визнавання: Gente Rtithenus, na- tione Polonus; під партією австрійсько-руською розуміється той гурток нашої інтелігенції в Галичині, що· не відчував долі рідного народу, а старав ся сліпою· льояльністю супроти австрійського уряду зазначува- ти своє політичне становище, щоби не наражувати1 собі сильних „міра сего", — а під партією російсько- руською розуміється руссофільський напрям, що вже тоді вказував на „єдинство" з російським народом.. Сими трьома чинниками, що тоді нуртували в українськім народі галицької землі, була у нас загро- жена українська нація.[4]) 3 тогонезвичайно· .знаменного слова о. Подолинського виказуєсь, що думка політична про незалежність Українивже перед p. 1848. не була чужа нашому громадянству в Галичині.
Професор Омелян Партицький згадує знова в своїх поміченнях про літературну діяльність Антона -Любич Могильницького (Письма Антонія Любич Могильницького, Львбвъ, 1885, на стор. 211), що в роках 1837 і 1838 були в Галичині три партії: виключно народна під проводом M a p к і я н a LLI а ш к e- вича з метою: зближення з Україною; — виключно галицька під проводом Григорія Яхимовича — з метою: образувати власними силами галицьку мову при помочи церковного язика, і російська під проводом И о c и ф а Л e в и ц ь к о г о — з метою: вживання язика Державіна або церковщини...
B таких обставинах застав рік 1848. галицьких Русинів. Отсі помічення виказують, що тоді не була іще скристалізувана у нас думка національна, вона тліла та дожидала свого часу.
2.