Славянський кокґрес (собор) в Празі, 1848. p..

Славянський конґрес скликали Чехи до Праги на день 2. червня 1848. p. Приводом до конґресу Славян було становище Німців в Австрії і Німеччині супроти Чехів. Німці постановили були скликати до Франк-

'*) „Зоря Галицка", письмоповременве длясправ народ- них, політичеських і церковних, словесности і господарства сель- ського, галицко - угорско - буковинско - руского народа, видаване А.

Історія політ, думки 3 фурту над Меном загальнонімецький парлямент, щоби зєдинити у всенімецькім союзі всі німецькі території національні. До сих територій причислили вони також Чехію, Моравію і Сілезію.

Такий плян Німців незвичайио затрівожив Чехів. Вони побачили грізну небезпеку, що в разі здійснення змагань німецьких, чеський нарід розпливеться в морю германськім. Тому скликали вони славянсь- кий конґрес, щоби обеднаннєм Славян в Австрії перепинити посяганнє Німців на славянські території.

Коиґрес отворив Павло Иосиф Шафарнк та відчитав програму нарад: 1) познакомитися і порозумітися відносно положення і недомагань Славян в Австрії;

2) виготовити представление від кождої народности з п національними і конституційними домаганнямн і виести від конґресу петицію до цісаря, — 3) уло- жити акт федерації, яким всі славянські народи Австрії зобовязують ся жити з собою в згоді, не домагати ся верховодства над другим і солідарно оборонюва- тися від чужинців.

„Головна Руська Рада“ вислала на той конґрес до Праги трьох делегатів: крилошанина о. Григорія Гинилевича, ГванаБорисикевнча і Алексія 3 а к л и н с ь к о г о. Коли зачались наради, явилася друга руська депутація з Галичини, вислана польоно- фільським „Руским Собором", та президія конґресу не знала, котру з тих депутацій узнати представницею руського народу галицької землі. Через те розпочались спори і сварки на конґресі, а вислід був такий, щозложено галицько-руську секцію з членів обох делєґацій, до котрої вибрано трьох представників „Головної Руської Ради“: Гинилевича, Бо- рисикевича і Заклинського та трьох заступників „Ру- ского Собору": кн. Сапігу, кн.

Кн. Лев Сапіга як провідннк нарад секції не голосував і тому в секції вирішили три представники Голо вної Руської Ради: п о д і л и т и Г а л и ч ин у н а дві провінції, східну: — руську і західну: — польську. Ha се піднесли Поляки, що прибули до

ГІраги, страшний крик, прозиваючи кн. Сапігу зрадником і відгрожуючусь, що його убють. Тоді на просьбу кн. Сапіги згодились наші члени секції, щоби при тій постанові додати слова: „Вирішєннє сього питання полишуєть ся соймови краєвому, зглядно раді державній"...

Ta славянський конґрес не докінчив своїх нарад, бо в дні 12. червня 1848. p. прийшло було до крівавого бою між військом австрійським а чеською ґвардією, наслідом чого командуючий ґенераГ кн. A л ь ф p e д B і н д і шґ p e ц зачав бомбардувати Прагу і розігнав конґрес.

Надії, які покладано на сей славянський конґрес не здійснилися та делєґація „Головної Руської Ради" у Львові спільною нарадою з Поляками не принесла ніякого успіху...

Чомуж рішилась „Головна Руська Рада¹' вислати свою делєґацію на запросини — на славянський зїзд? Тому, що наш руський (український) нарід другим славянським народам мало був знаний і досі то за часть польського, то за частьросійського народу був уважаний. Ta щоб отсе опрокинутиі себе народом самостійним у світі славянськім представити — вислано нашу делєґацію на славянський зїзд до Праги. A отсе завданнє поширення відродженої думки політичної виконала по змозі наша делєґація в тяжких обставинах...

Тоді прийшла черга на перший конституційний Сойм державний у Відні.¹⁷)

9.