Про знесенне міністерства для Галичини.
По великодних феріях прийшло на чергу нарад Палати послів нагле внесеннє п. д-ра Евгена Ле- в и ц ь к о г о і товаришів в справі знесення м і н і - c т e p c т в а д л я Г а л и ч и н и, зглядно креовання двох національних міністерств для Галичини.
Сей внесок був зложений з двох частей: знесення установи міністрів земляків, — що обстоював її. O л e c - н и ц ь к и й виказуючи, що се противне конституції, — та поширення сеї установи, щоби побіч польського представника цокликувано також представника українського народу, — що обстоював п. д-р E в г e я Л e в и ц ь к и й, виказуючи, що на рішаючім місцч треба виступити проти шкідливої діяльности Поляків.През. міністрів барон Б і н e p т заявив ся проти наглости внесення і утверджував, що міністер для Галичини має дбати про інтереси обох народів у рівній мірі, та що згідним порозуміннем обох народів найскорше будуть збережені інтереси руського народу. Відтак наші бесідники: Олесницькии, Окунев- ський і Евген Левицький докладно схарактеризували ролю міністрів для Галичини, що на кождім кроці старали ся спинювати розвиток нашого народу. Зокрема п. Окуневський покликав ся на мемоари міністра Зємялковского, котрий відносно славяк- ського конґресу з p. 1848. сказав: „Хто вірить чеській політиці, — мусить бути так само як 4exji, клеветником або дурнем“. Але се не зрушило чеських послів, бо за нашим внесеннєм голосували тільки соціяльні демократи. Отсе була також наочна ілюстрація неослявізму... [75] дати вільну руку в сій справі. Більшість нашого Клюбу обстоювала конечну потребу удержання солі- дарности української репрезентації в парляменті і не згодилась на домаганнє п. Василька. Годі п. Василько зі своїми буковинськими послами висту- п и л и з н а ш о г о K л ю б у, щоби ратувати правительство, бо така політика видалась їм кориснійша для їх буковинських справ...
День 8.червня 1909.р.
був позорищем тяжкого бою між правительственним бльоком польсько-ні- мецьким а славянською унією. Словінський посол о. K p e к сказав, що посли з Кола Польського є негідні називати ся іменем народу, що видав із себе Словацкого і Міцкевича109). A наш п. Окунев- c ь к и й сказав, що се не є по христіянськи ані демократично, коли віддаєсь босанське населеннє мадярсько-лихварському банкови на поталу, та Поляки кидають инших Славян і допускають ся зради славянства. Сим разом виступив також п. Крамарж проти Поляків і висказав, що політика, яку Поляки ведуть в Галичині не є славянська і тому вони мусять вислугувати ся кождому правительству... Вне- сенне п. Шустершіца і товаришів n справі бо- санського банку земельного, — по мериторічній дебаті перепало більшістю пяти голосів, котрими п. Василько вратував правительство барона Бінерта...Наш Клюб парляментарний голосував за внесеннєм, хоч не належав до славянської унії із звісних причин. Ta Ширший Народний Комітет національно- демократичного сторонництва зібрав ся у Львові в дні 10. червня 1909. p. і висказав свій жаль з причини розпаду Клюбу парляментарного через виступ- леннє буковинських послів, та візвав партійних послів, щоби довели д о c п о л у к и всіх українських послів.
,cs) О. д-р Крек був одним з найбільшеінтеліґентнихСло- нінців; знав українську літературу, та відносип ся щиро і прихильно до наших змагаиь.
53.
Еще по теме Про знесенне міністерства для Галичини.:
- §8. Комісія з розгляду подань Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних. Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції щодоанулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю
- 4. Винесення постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру
- Справа про зміну Положення про Дунайський біосферний заповідник (ДБЗ) HAH України для заборони рибальства в заповідній зоні заповідника (2014 - на розгляді у ВАСУ)
- Економічні наслїдки знесеня панщини.
- Д-р Витовд Коритовскі иамісииком Галичини, 1913. p.
- Ill Галичина під Австріею. Марія Tepeca і ЙосиФ II.
- Справа поділу Галичини в конституційній комісії* в Кромерижі, 1849.
- 3. Господарські міністерства (відомства) як органи господарського керівництва
- Народиі віча в краю за поділом Галичини і загальним правом виборчим.
- 3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- Фєдералістичні міністерства в Австрії, 1870 і 1871. p.p.
- § 6. Міністерство як центральний орган виконавчої влади.