Михайло Драгоманів, 1877 —1883 pp.

'На”отсім місці намічую діяльність проф. Михайла Драгоманова, щоби опісля не повторюватися в сій справі.

Михайло Драгоманів виступив p. 1875, як представник нового українофільства, — радикального з про-

Михайло Драгоманів

грамою: критики роботи інтеліґенції около піднесення люду і несення освіти на основі європейської позитивної науки.

Усунений з університетської катедри в Київі покинув Україну та опісля осів в Женеві, де від p. 1877. до?1883. p. видавав збірку „Громада" та надруку-

вав богато праць в українській, російській і францу- ській мові.

Перше письмо Михайла Драгоманова, яке я мав нагоду прочитати, се був протест до народів культурного світа проти царського указу з p. 1876, про заборону української мови. Ta я не був без- глядним прихильником українофільства драгоманів- ського, як дехто з моїх товарншів, а розважував критично відносну діяльність.

Радикальне українофільство M и x а й л а Д p а г o- манова найшло було у нас в Галичині деяких прихильників, як Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький, Андрій Koc, Олександер Колесса, Юлі- ян Бачинський і инші з тодішкого молодшого покоління, але у національному розвою галицьких Українців не витворило воно ані перелому ані нового типу українського громадянина. Іван Франко дійшов був навіть до висліду, що тип Михайла Драгоманова є своєрідний: ,,Genie Ukrainus, natione Russus",—а у нас переважнло національне українофільство. Так строгого осуду годі оправдати, а мож сказати, що драгоманїв- ство асимілювалось в національнім таборі і було декуди корективою діяльности національного українства. ^[27]

Ha виділі правничім системізувано декретом: цісарським з 23. марта 1862. p. д в і к а т e д p и для предметів, що належуть до судового іспиту державного та в p. 1863. поставлено двох^суплєнтів: для:

Д-р Омелян Огоновський

цивільної процедури і для австрійського права карного.

B місяці січні 1867. p. усунуло міністерство Я ко- ва Головацького з посади професора університетського, по причині руссофільської пропаґанди, та декретом цісарським з 29. падолиста 1870. p. за-

іменовано д-ра O м e л я н a O г о н о в c ь к о г о професором руської ^країнської) мови і літератури.

Д-р Омелян Огоновськин виголосив першу інавґураційну промову по українськи, при отворенню научного року 1871/1872 на львівському університеті. Передше виголошувано там інавгураційні промови по латинськи або по німецьки.

Декретом цісарським з 4. липня 1871. p. постановлено, що на виділі правничім і фільозофічнім львівського університету можуть занимати катедри тільки такі кандидати, котрі є спосібні викладати в однім з о б о X к p а 6 в и X я з и к і в (польськім або українськім).

^B p. 1878. буввибраний ректором львівського у H і в e p C и т e ту молодий професор економії д-р Лев Біліньскі та у своїй інавгураційній промові зазначив він національний польський характер львівського університету. Проти сього прилюдного висказу вніс професор д-р O M e Л Я H O Г O H O B C ь K и й, що тоді був декаиом фільозофічного виділу, з a c т e p e - женнє в академічнім сенаті, покликуючись на най- висшу постанову в 4. липня 1871, котрою призначено сей університет для наук в мовах обох народів, значить Русинів і Поляків. Отсе застереженне предложено міністерству просвіти, котре автентично потвердило утраквістичний характер львівського університету.

За той виступ професора Д-ра Омеляна Огонов- ського не вибрано його до кінця життя ректором університету, хоч належав він безперечно до найпо- важнійших професорів львівського університету.

Опісля, цісарським декретом з 27. квітня 1879. p. тіризнано польську мову урядовою в львівському університеті, — полишаючи язик руський при іспитах, як також викладах. Дальших домагань академічного сенату у Львові про поширення прав польського язика — не узгляднено.

Лев Біліньскі ycBo\'xcnoMHHax:,,Wspomnienia і Dokumenty" (Tom I. 1846 — 1914, Warszawa 1924, стор. 32) признає, що міністер просвіти затвердив

ухвалу сенату львівського університету відносно ка- тедрзмовоювикладовоюпольською, побіч котрих мають бути руські катедри в мірі зголо- шуючихся сил наукових, тащовквітні1879р. надано язикови польському характер язика урядового> для властей університетських.

Д-р Олександер Огоновський

Але проте польські професори львівського університету спинювали системізуванне нових руських (українських! катедр, щоби фактично надати тому універ- ситетови польський характер. Аждня27.марта 1882. p. заіменувано д-ра Олександра Oro- н о в c ь к о г о звичайним професором австрійського· права приватного (цивільного)...