„Батьківщина" і „Діло", 1879/1880 pp.
3 тих причин народна українофільська партія відчувала конечну потребу висту- п и т и н а п о л і т и ч н і й a p e н і та в сій ціли поставити свою політичну пресу і політичну орґанізацію.
B сім напрямі не було ріжниць думок, — а тактично підносились сумніви, чи відразу вдарити на Старору- синів без розбору як Руссофілів і народних зрадників, чи злегка і зручно братись до діла, щоби з противного табору приєднати як найбільше „заблудших” і тим певнійше побороти національне руссофільство. Оста-. точно побідила останна, розважнійша думка і тим належить собі пояснювати сі консолідаційні навороти, які повторяються іще довгий час. Натомісць наші прінціпіялісти уважали усякі так звані консолідації шкідними для української національної ідеї.Для розбудження політичного життя в широких верствах народних почав професор Ю л і я н P о м а н- чук на власну руку видавити з 1. жовтня 1879, політичний популярний тижневник для народу: „Бать-
в|) Як тодішні Староруеини уміли маскувати свої руссофіль- ські почування, иай викаже отся мала подія. Я був прийшов до о. Теофіля Павликова як пароха у Львові в просьбою, щоби підписав мені посвідку на увільненне від оплати чесиого на університеті Коли о. Павликів побачив мою посвідку, написану фонетичним правописом, розгнівався иа меие і зачаз розднратн сю посвідку, а я побачивши в тій хвилі портрет Шевченка на стіні його хати, показав рукою на сей портрет. Тоді о. Павликів здержався в розгоні і сказав до мене: Я також не в Москаль, але не зяошу какоґрафії!.. Він сів і зараз написав меиі посвідку своєю какоґрафіею.
к i н щ и н ε“, та в ній кинув клич між нашу суспільність: до праці для всего руського народу та до згоди і єдности всіх Русинів.
„Батьківщина'', ґазета посвячена переважно справам народа, зачала виходити у Львові, два рази на місяць, — вказуючи на сумне положение Русинів, та
12
Дамян Гладилович
стараючись побудити всіх і заохотити до згідної праці для ратовання хоч тих останків батьківського добра, які нам ще лишили ся.
Вона розпочала в p. 1880. видавати: Руский правотар народний, поясняючи популярно такі справи, як: „О опікунах і кураторах", „Новий податок ґрунтовий" і т. и.m
„Батьківщина'* відразу сподобалась, бо була редаґована дуже старанно та порушувала справи живі, що інтересували наш нарід. Іван Наумович розпочав в p. 1871. видавати в Коломиї популярну Газету „Наука", що в перших роках здобула собі велике зацікавлення серед селян. Але „Батьківщина" уже своєю появою зачала випереджувати „Науку" Івана Наумовича, та була „передтечію" — „Діла", що появилось з 1. c і ч н я 1 8 8 0. p. як політичний op- ґан партії народної, та стала виходити, так як „Слово" двічі в тиждень, що середи і суботи. Формально підписував „Діло" Михайло Коссак як редактор, але дійсним редактором і душею орґану був Володи- м и p Б a p в і н с ь к и й та побіч нього провадив адміністрацію професор Дамян Гладилович.
Піднесена і обстоювана Вол. Барвінським гадка видавання політичного часопису, що стоявби на сто. рожі наших прав народних та приєднав нашу суспіль, ність до праці для піднесення народу—найшла узнаннє у тодішних наших діячів, але не всі з тої невеликої громади передових народовців вірили, що сей орґан вдержиться. Ta Вол. БарвінськиЙ не дав ся захитати недовірєм у власні сили, покинув адвокатську канцелярію і зобовязав ся на початок навіть безплатно редаґувати ґазету. Так заснувалась перша Спілка видавництва „Діла", до котрої увійшло кілька- десять передових народовців, що вплачували уділи по 50 зл. ав. Між нами, молодшими громадянами викликала поява „Діла" незвичайну радість і одуше- вленнє.
Такі на „Слово" є „Діло", щоб твердим ділом показати, що живе український нарід та виборе собі кращу долю, — голосило наше молоде поколіннє і було горде тнм, що галицькі Українці мають свій орґан політнчний, своє „Діло". He так легко пішло з нашим старшим поколіннєм, з нашими батьками. Тут було упередженнє і недовірє: звідки взялося „Діло", чи не за польські гроші? Треба було доказувати, спорити і пропагувати, заки наші батьки розпращались зі „Словом" і перейшли на „Діло“... „Ой „Діло"!
„Діло“! як ти нам надоїло!“, — кричали наші старі, що не знали, куди дітись...
B перших статтях „Діла“ підзаг.: Теперішна п о p a a P у c и н и, піднесено потребу оживлення народної свідомостн в масах нашого народу; потребу спільного ділання нашої інтеліґенції а народом, та адійснення наших реальних домагань для добра народу. Відтак появилнся статті о. Стефана Качали: Про правно-політичне становище Русинів, щоб показати визначного політика, який стоїть за »Ділом“. Ta о. Стефан Качала був не тільки приклонником „Діла“, але також матеріяльно піддержував видавництво в перших роках, значними квотами. Він був тихим, але справдішним меценатом політичного відродження галниьких Українців...
4.
Еще по теме „Батьківщина" і „Діло", 1879/1880 pp.:
- 1.3 Соотношение категорий "поведение", "деятельность" и "общественные отношения" в познавательных моделях систем политического лидерства и общества
- *(1275) Для истории государственных установлений в ХVIII веке см. мое соч. "Высшая администрация XVIII ст."; Неволина, Соч., т. VI, стр. 210 и след.; Петровского, "Сенат при Петре Великом"; Дмитриева, "История судебных инстанций"; Кавелина, Собр. соч., т. I, "Основные начала русского судоустройства"; и т. д. Проф. Андреевского, "О наместниках, воеводах и губернаторах".
- Возникает особый социум - "социум культуры". В эпоху Нового времени этот "социум" развивается в контексте и на обочине "совместного труда". В XX веке... Впрочем, об этом - дальше.
- 6. Некоторые ученые, главы государств и др. считают: "сперва - "Экономика", потом - "Политика" и до конца своего правления направляют свою работу, только для развития экономики.
- Историко-акмеологический анализ понятий "гражданин", "гражданственность"
- Иными словами, в свете идеи "causa sui" вскрывается парадоксальность антиномической логики. "Теоретик-классик" может быть сейчас представлен в точке самоотстранения.
- "СТОЯЧАЯ ВОДА" И "СМЕРТЬ" В ИНДОЕВРОПЕЙСКОЙ ТРАДИЦИИ
- Курс "Теории вероятностей" в рамках "Спец. глав математики", 2017
- „Діло" проти митрополита Шептицького, 1908. p.
- Т.Шамайда, О.Дмитренко.. У34 Узагальнення польського досвіду місцевого самоврядування та перспективні напрямки розвитку самоврядування в Україні.—К., Агентство "Україна", 2001-336 с. /Фонд підтримки молодіж. демокр.ініціатив, Молоді консерватори акції виборчої "Солідарність"(Польща);Упоряд.:.—К.—[Агентство "Україна"],2001.-33б с., 2001
- Здесь снова есть все - все составляющие "воздействий среды" и "социальной детерминации". Нет тайны самодетерминации. Есть психология, нет жизни духа, способного перерешить эту предопределенность сознания и характера.
- А.С. Глущенко, Чернов В.В.. Навчально-методичний посібник по підготовці та захисту дипломнихробітмагістразі спеціальностей8.03050801 "Фінанси і кредит" і8.03050801"Банківська справа"- Х.: ХНУ, 2012. - 107 с., 2012