Польська боївка на львівськім університеті, 1910 p. і дальші переговори.
Тим часом на львівськім університеті поставили Поляки c в о ю у з б p о є н у б о ї в к у, що провокувала наших студентів, та щоби запобігчи новим бу- чам переговорював я з намісником д-ром Бобжинь- ■скимЧ з нашими студентами.
Намісник прирік, що всепольська боївка буде усунена з університету, та будуть привернені нормальні відносини. Але всепольська боївка не уступалась та наші студенти приладжувались до віднору. Наслідом сього, в дні 18. мая 1910. p. вапросив президент міністрів барон Бінерт мене і п. Гломбіньского на конференцію, та звернув ся до нас, щоби ми старались успокоїти
Борис Ґрінченко
■студентів, аби не дійшло до проливу крови. Ha се я відповів, що знаю настрій між нашими студентами бо я вже минулого місяця успокоював їх та дійшов до висліду, що тут 6 конечною умовою, — усунути провокуючу польську боївку з університету, а буде спокій. Президет міністрів здивував ся, як почув, що на університеті є узброєна польська боївка та запитав ся п. Ґломбіиьского, чи се може бути? Засоромлений сим запитом заявив її. Ґломбіньскі, що він зараз розпорядить уступленнє польської боївки, аби
тільки був спокій. Президент міністрів приймив се до відома і відтак настав спокій на львівськім університеті.
Президент міністрів барон Бінерт і міністер просвіти граф HI т і p к відбули в дні 27. мая 1910. p . знова конференцію зі мною і п. Коле c c ою, в справі університетській. Іменем нашого Клюбу парляментар.· ного предложили ми компромісову формулу сього змісту, що вперід наступить виділеннє наших катедр в провізоричне автономне, українське університетське тіло, управнене до іспитування і габіліту- вання, та після виділення української науки з університету цісаря Франца у Львові, мав би він одер жати чисто польський характер. Сю формулу малс правительство розважити і дати нам відповідь...
Львівськауніверситетська справастала „злобою. дня“ галицької політики. Наші студенти, професори університету і вся суспільність українська незвичайно інтересували ся справою університетською і бажали, чим скорійшого отворення українського університету,, не числячись з всілякими труднощами в сій справі. Отсе поряче бажаннє свого університету викликувало брак вирозумілости, трівожні вісти та подекуди недовір
Еще по теме Польська боївка на львівськім університеті, 1910 p. і дальші переговори.:
- Крівава стичка у львівському університеті, в дні 1. липня 1910. p.
- Буджетова дискусія і польсько-українські переговори, 1911. p.
- Под другими переговорами подразумеваются переговоры, ведущиеся с иных переговорных аппаратов (
- Польський наступ на львівський університет.
- Заворушення на університеті і арештування наших студентів.
- Дальші боротьби в парляментї, 1898. p.
- 82. Радянсько-Польська війна і Україна.
- Новий презес Кола Польського.
- Польська орґанівація проти нашого університету, 1912. p.
- Дальші наради Сонму галицького, 1903. p. і несподівана сецесія.
- Польський угодевий виесок, з 1875. p.
- Сойм галицький з початком 1910. p.
- Дальші події.
- Минаючий рік 1910.
- Польсько-руссофільський лик, 1908. p.
- Нова крівава траґедія і дальші дебати в Палаті послів.
- Ювилей польського повстання з p. 1863.
- Конференції в справі водних доріг (каналів), ї дальші крутійства.