Польський наступ на львівський університет.
Ta на львівськім університеті не успокоїлось, але як раз з польської сторони наступив вже явний наступ на наших студентів. B дні 4. марта
1907. p. напали слухачі університету польської народности на зібраних в салі викладовій руських богословів, насильно викинули їх із салі та заступили руським студентам вхід до університету.
Під університетом счинилась бійка між нашими а польськими студеитами, та сенат мусів замкнути уні- в e p c и т e т.Всепольські оборонці польського володіння завзя- ли ся доказати, що спільне пожиттє Поляків іУкра- їиців у львівськім університеті є неможливе, та своїм чищеннєм університету памятного дня 4- марта 1907. p. вони се дійсно доказали. Отся подія вказала Українцям : добивати ся як найскоршого p о з д і л у теперішного університету, се значитьвилу- чення українських катедр і безпроволочного формування українського університету у Львові.
У відповідь на заяву польських професорів, що львівський університет є чисто польський, а не утраквістичний, заявили дня 13. марта 1907. p. руські професори університету у Львові: Іван Барто- шевський, Мих. Грушевський, Ст. Дністрянський, Іван Добрянський, Иосиф Комарницький, Ол. Колесса, Тит Мишковський, Петро Стебельський і Кирило Студинський, що домагають ся в и д і л e н н я є c т в у - ю ч и X p у с ь к и X к а т e д p в окреме автономне тіло і безпроволочного доповнення їх системізува- ними новими катедрами, — в ціли зорґанізування руського університету у Львові.
Задля сеї справи виїхала до Відня: руська депутація, котру творили професори університетські: Горбачевський, Комарницький, Смаль-Стоцький,. Дністрянський, Колесса і Студинський, як також посли: Романчук і Василько. Ся депутація була дня 4. квітня 1907. p. у президента міністрів барона Б e к а і міністра просвіти M a p x e т а, та у міністра скарбу K о p и т о в c ь к о г о, щоби пояснити події на львівськім університеті і домагати ся окремого руського університету у Львові. Відповідь двох перших міністрів була такого змісту, що справа руського університету може бути трактована в звязку з иншими домаганнями про заснуваннє висших шкіл, але сим часом може наступити засновуваниє нових катедр, до- цєнтур і суплєнтур з руською мовою викладовою. Кориснійшу відповідь дав міиістер K о p и т о в c к і, бо він просто сказав, що державний скарб має гроші на руський університет...
Українська академічна молодь не була вдоволена з відповіди центрального правительства, та на своїм вічи дня І5.квітня 1907.р.уЛьвові за явила, що ся відповідь не дає запоруки сповнення не- відкличної культурної потреби українського народу. Присутний на сім вічи п. B а с и л ь к о просив, щоб українська академічна молодь по змозі здержала ся від виступів, що моглиб кинути на неї некорисне світло, як також, щоб дала правительству час сповнити приреченнє...
5.