3.2. Вплив АБС на склад і послідовність контрольних дій

Розглянемо особливості перевірки підприємства з комп’ютеризованою обліковою системою. Перевіряючий повинен розуміти, що ЕОМ як частина автоматизованої бухгалтерської системи є для нього додатковою перешкодою при перевірці підприємства.

Сам термін “ревізія” допускає доступ до даних, що відображають процес відтворення, їхній аналіз і висновки. У звичайних умовах необхідну інформацію ревізор одержує з облікових регістрів та інших документів. Фізичними носіями інформації є аркуші паперу. При перевірці підприємства з автоматизованою обліковою системою такими носіями виступають електронні пристрої ЕОМ - диски¹⁰.

На превеликий жаль, більшість із теоретиків і практиків контролю так і не вбачають в ЕОМ нових можливостей, що відкрилися, для ревізора. Чимало цьому сприяє й ряд праць, що вийшли за останні 10-15 років, про ревізії підприємств із АБС, праць на тему “Облік і комп’ютер”, праць про автоматизацію обліку, які є відверто слабкими. Самі ж автори цих праць не до кінця розуміють поняття інформаційних технологій. Ймовірно, це відбувається тому, що наукову літературу пишуть, фахівці з обліку, які не мають серйозної технічної освіти¹¹. Ми ж робимо спробу усвідомлено розкрити змісту ревізії в умовах автоматизованої обробки інформації.

При всіх змінах, що відбулися з носіями облікової інформації, не можна не помітити того, що первинна й звітна інформація залишилися без змін¹² - на звичних бланках. У завірену паперову документацію, а тим більше в здану звітну внести зміни досить важко. Проміжна ж інформація перебуває звичайно на диску ПЕОМ, і ми вважаємо її повністю підконтрольною бухгалтерові.

Для припинення таких можливостей рекомендується: і усвідомити, яка саме техніка перебуває в розпорядженні бухгалтерії;

і по можливості проводити раптову перевірку; і чи є в комп’ютерів безперебійне живлення¹³; і домовитися про спільну роботу з фахівцем (при цьому необхідно мати на увазі, що саме середовище технічного навчання виховує інженерів таким чином, що вони неохоче співробітничають із контролюючими органами, тому спілкування з ними має бути ввічливим і попереджувальним);

і підготувати власну ОТ, диски, кабелі для перенесення інформації на власні комп’ютери (бажано підготовлені й відтестовані заздалегідь програми для швидкого аналізу інформації “на місці”);

і одержати дані про міру підготовленості штатних працівників фірми (якщо кваліфікація їх вища, ніж у включеного в бригаду ревізорів експерта, не варто особливо покладатися на одержання достовірної інформації); і розробити план (по хвилинах і секундах) заходження на поверхи і в кімнати, тому що для знищення інформації на жорстких дисках потрібно до 10 секунд (очевидна критичність таких обставин до часу від моменту надходження сигналу “До нас прийшли” до моменту блокування доступу до ОТ);

і вимагати протягом процесу перевірки видачі розд- руківок, завірених підписами відповідальних осіб як свого роду “зрізу” даних, що мають юридичну чинність.

Після одержання повного контролю над ОТ фірми необхідно передбачити подальшу її неприступність. Оператора ЕОМ ні в якому випадку не можна допускати до неї, навіть якщо він і зовні лояльний і готовий до співробітництва. Ревізори повинні розуміти, що незнання ними правил доступу в мережу, організовану на підприємстві, може призвести до втрати інформації, навіть якщо вона й була захоплена. Наприклад, при завантаженні операційної системи може бути викликаний пароль, а якщо він не буде коректно уведений протягом 10-15 сек, програма може зашифрувати або знищити дані. Тобто в наявності необхідність завантаження із “своїх” системних дисків, хоча це може призвести до того, що завантажена ОС не “побачить” файли, захоплені на підприємстві.

3.3.