Психологічний вплив та його різновиди
У спілкуванні між людьми здійснюється їх взаємодія. Одна людина здатна своєю дією вносити зміни у поведінку й діяльність іншої та, водночас, сама змінює власну поведінку внаслідок дій свого партнера.
Дія, спрямована на партнера, яка викликає зміни у поведінці партнера, називається впливом.Таким чином, кожен учасник спілкування водночас і об’єкт, і суб’єкт психологічного впливу. Процес обміну впливами у ході спілкування назвивають взаємовпливом. Вплив водночас є елементом взаємовпливу (М.М.Обозов, 1990). Взаємовпливи реалізуються у таких різновидах: вербальні, фізіологічні (частота серцевих скорочень), ситуативні, стійкі (характерологічні). Вплив може бути свідомим та несвідомим, позитивно або негативно позначатись на поведінці його адресата.
Психологічний вплив - це дія на психічний стан, почуття, думки і вчинки інших людей за допомогою психологічних засобів: вербальних, паралін- гвістичних, невербальних (М.М. Обозов, 1990; Е.В.Сидоренко, 1997).
Більшість людей переоцінює роль вербальних засобів впливів. Однак (за дослідженнями американського психолога А.Меграбяна) при першій зустрічі ми на 55% довіряємо невербальним сигналам, на 38% - паралінгвістичнимй лише на 7% - вербальним. Вплив може мати як позитивні, так і негативні наслідки в поведінці й стані особистості. Щоб оцінити їх, потрібно розкрити цілі впливу.
Цілі впливу направлені на задоволення власних мотивів і потреб суб’єкта за допомогою інших людей чи при їх посередництві. Може переважати задоволення егоїстичних потреб суб’єкта за рахунок інших людей (продемонструвати силу, зверхність, кар’єризм, принизити). При цьому суб’єкт намагається завуалювати їх інтересами справи. Якщо особистість не усвідомлює цілей своїх впливів, то важливі для неї потреби (у підтримці, безпеці, заохоченні, самореалізації) задовольняються неконструктивно, неефективно. У такій ситуації особистість схожа на дитину, яка, щоб викликати увагу дорослих, плаче, вередує чи не слухається.
Форми соціальних впливів: наслідування, навіювання, конформ- ність, переконання.
Наслідування виявляється і у тварин, і у людини, має велике значення для засвоєння дитиною зразків думок, почуттів, поведінки дорослих. На його основі виникають переконання, навіювання, конформність, що регулюють міжособистісні норми, які, в свою чергу, визначають характер міжособистісних взаємин.
Норма у цьому випадку - ідея, еталон у свідомості людей, який виступає у вигляді алгоритму поведінки: що саме необхідно робити у певній ситуації міжособистісних взаємин.
Конформність - свідома зміна (іноді лише зовнішня) особистістю своїх думок, оцінок, поглядів. Менш глибоку трансформацію думки особистістю називають конформністю, більш глибоку (світоглядну) - конформізмом.
Навіюваність - несвідома зміна думок, установок, поглядів.
Арсенал психологічних впливів досить широкий. Основні з них охарактеризовано у табл..10.
Таблиця 10
Характеристика видів психологічних впливів
| Вид психологічного впливу | Характеристика впливу | Засоби впливу |
| Переконання | Свідомий, аргументований, має метою зміну судження, ставлення, наміру, рішення А. | Аргументи в доступному вигляді. Врахування недоліків і переваг запропонованого рішення. Отримання згоди на кожному етапі доведення. |
| Самопросування | І. пред’являє свідчення своєї компетентності й кваліфікації для того, щоб його оцінили належно й він отримав переваги (у ситуаціях конкуренції - прийняття на роботу, просування у посаді) | Демонстрація своїх можливостей, пред’явлення сертифікатів, дипломів, нагород тощо. Розкриття своїх цілей, формування запитів і умов. |
| Навіювання | Свідомий, не аргументований, з метою зміни стану, ставлення, намірів А. | Особистий магнетизм, авторитет, упевненість, чітке й нешвидке мовлення. Умови ситуації - освітлення, музика, дотики тощо. Вибір навіюваних А. |
| Зараження | Передача свого стану чи ставлення до А. за допомогою психофізіологічних механізмів, свідомо чи несвідомо. | Особиста енергетика поведінки, артистизм, емоційність. Інтригуюче залучення А. до виконання дій, погляди, дотики, тілесний контакт. |
| Вид психологічного впливу | Характеристика впливу | Засоби впливу |
| Спонукання до наслідування | Викликає у А. прагнення наслідувати І. Здійснюється довільно й мимовільно, як і саме прагнення. | Демонстрація зразків майстерності. Приклад милосердя, благородства, служіння ідеї. Знаменитість І., його новаторство, особистий магнетизм, модна поведінка та зовнішність, заклик до наслідування. |
| Формування прихильності | Розвиток у А. позитивного ставлення до І. | Прояви оригінальності й привабливості, прихильності, схвальні судження про А., наслідування чи послуга йому. Улесливість. |
| Прохання | Звертання до А. із закликом задовольнити потреби або бажання І. | Чіткі й ввічливі формулювання, повага до права А. відмовити у проханні. |
| Наказ | Вимога до А. виконувати настанови І., підкріплена відкритими чи прихованими погрозами. І. переживає наказ як свій тиск, А. - як тиск на нього з боку І. чи обставин. | Оголошення жорстко визначених термінів чи засобів виконання без пояснень і обґрунтувань, висування безапеляційних заборон та обмежень, залякування, погроза покаранням. |
| Деструктивна критика | Зневажливі, образливі судження про А., грубий агресивний осуд, зневажання його справ і вчинків, безжальність, руйнування доброго імені А., його різка негативна емоційна реакція, зневіра у собі | Приниження А., висміювання зовнішності, походження, віку, голосу, висловлення справедливих зауважень А., який знаходиться у пригніченому стані. |
| Ігнорування | Неуважність до А., сприймається як ознака зневаги або тактовна форма реакції на грубість, агресію А. | Відсутність звичних реакцій на слова А., присутність А. не помічається, І. до нього не звертається. Невиконання обіцянок, запізнення при відсутності пояснень, мовчання, розсіяний погляд у відповідь на запитання, докір чи інше звернення А. Раптова зміна теми розмови, само зосередженість. |
| Вид психологічного впливу | Характеристика впливу | Засоби впливу |
| Маніпуляція | Приховане спонукання А. до переживання певних станів, до зміни ставлення, до прийняття рішень, вигідних І. А. вважає ці спонукання власними, а не результатом впливів І. | Надмірне наближення, контакт (по-рушення особистого простору), різке прискорення чи сповільнення темпу мовлення. Прово- кативні висловлення: «Тебе що, так легко обдурити, вразити, образити? Навряд чи ти здатен на таке... Це дуже для тебе складно, до- ро-го...». Обдурювання, замасковане під випадкові плітки. Надмірна демон-страція своєї слабкості, недосвідне-ності, щоб викликати у А. прагнення допомогти, зробити замість І. його роботу, передати йому цінну інфор-мацію. Прихований шантаж: «дружні натяки» на помилки, порушення А. в минулому, згадування особистих секретів А. |
Умовні позначення: А. - адресат впливу, особа, на яку спрямовується вплив; І. - ініціатор впливу, особа, що здійснює вплив.
4.