Право на судовий захист об’єктів ПЗФ

У 2009 році МБО «Екологія — Право — Людина»

(ЕПЛ) оскаржила у рамках адміністративного судочинства акт індивідуальної дії Кабінету Міністрів України — Постанову КМУ від 20 червня 2006 року №841 «Про надання земельних ділянок у постійне користування» та затверджений нею «Перелік земельних ділянок, що надаються у постійне користування державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» зі зміною цільового призначення» - з підстав порушення оскаржуваним актом законного інтересу ЕПЛ, який полягає у збереженні довкілля.

У позові ЕПЛ стверджувала, що при прийнятті цього рішення відповідач порушив встановлену чинним законодавством процедуру надання земельної ділянки, а саме: розташування Олексан- дрівського водосховища на земляхрегіонального ландшафтного парку, які належать до особливо цінних земель, не було погоджено з ВРУ. Крім того, рішення облради про виключення зі складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» земельної ділянки загальною площею 27,7218 га для розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища згідно з додатком до оскаржуваної постанови прийнято блипня 2006 року. Отже, спірним рішенням відповідач надав у користування земельні ділянки зі зміною їхнього цільового призначення без попереднього вилучення їх зі складу земель регіонального ландшафтного парку.

Суд першої інстанції задовольнив позов ЕПЛ.

Разом з тим суд апеляційний рішення місцево-

го суду скасував та ухвалив нове, яким у позові відмовив. Апеляційний суд ВИХОДИВ 3 ТОГО, ЩО 3 матеріалів справи не вбачається порушення оскаржуваною постановою КМУ прав та інтересів позивача, тому відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України позивач у цій справі є неналежним, що є підставою для відмови у задоволенні його вимог.

ВАСУ та ВСУ виправили цю помилку. У відповідних рішеннях зазначено, що «відповідно до ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» спірна земельна ділянка охороняється як національне надбання щодо якої встановлюється особливий режим охорони. Враховуючи загальнонаціональне суспільне значення ПЗФ, спірні правові відносини відносяться до публічно-правових, тому необмежене коло осіб має право на звернення до суду за їх захистом»^14915и. Надзвичайно важливим у цьому контексті слід відзначити, що після судової реформи 2010 року рішення ВСУ, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для судів України. Таким чином, на сьогоднішній день можна говорити про зафіксоване у законодавстві суб’єктивне право кожного шукати у суді захисту об’єктів природно-заповідного фонду України. ^{[148] [149]}