2.2. ПрАКТИЧНІ ПрОБЛЕМИ ДОТрИМАННЯ ГРОМАДСЬКІСТЮ строку ЗВЕрНЕННЯ ІЗ ПОЗОВОМ ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО суду у CnpABAX із здхисту диких твдрин, ТЕрИТОрІЙ TA ов'єктів ПЗФ
Відповідно до ч. 1 ст. 99 KAC України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Вказаний у KAC України шестимісячний строк об’єктивно є замалим, а це означає, що таке положення ставить під загрозузахист диких тварин, територій та об’єктів ПЗФ, тобто захист загальносуспільного інтересу збереження цих унікальних природних ресурсів для нинішніх та прийдешніх поколінь, який має не лише національний, а й міжнародний характер. Такі часові рамки для звернення із позовом до адміністративного суду можна вважати одним із бар’єрів права на доступ до правосуддя з питань охорони довкілля. Для прикладу, на практиці дуже часто виникають ситуації, коли ОГС природоохоронного спрямування виявляють протиправні норми у рішеннях (підзаконних НПА чи правових актах індивідуальної дії) СВП, які були прийняті більше, ніж шість місяців до цього дня або «застарілу» протиправну бездіяльність. Тобто виникає проблема доведення відсутності порушення строку звернення до адміністративного суду із позовом про оскарження цього документа чи бездіяльності (повністю чи частково). Юристи-практики для виходу із цієї ситуації іноді діють таким чином. Спочатку звертаються до СВП, який прийняв це рішення або протиправно бездіє (чи його правонаступника) з письмовим зверненням, в якому просять усунути протиправні норми його акту чи припинити незаконну бездіяльність. У результаті такого звернення ОГС отримують від СВП відповідь або про задоволення питання, викладеного у їхньому зверненні або про відмову (фактичну чи по суті). Якщо в результаті СВП приймає рішення задовольнити звернення громадськості та усунути протиправну норму чи привести її у відповідність до НПА вищої юридичної сили або вжити необхідних дій, то можна вважати, що справа є вирішеною в досудовому порядку. Якщо ж СВП відмовляє, день отримання відпові- ді-відмови від СВП можна вважати днем, коли громадськість дізналась про протиправність рішення чи наявність незаконної бездіяльності.Це відправна точка, яка підтверджує дату виникнення публічно-правового спору між сторонами. Саме тому можна вважати, що строк звернення із позовом до адміністративного суду починав свій перебіг з дня отримання такої письмової відповіді-відмови від СВП.
Причому особливою e ситуація із «застарілим» оскарженням рішення. Для виходу із проблемної ситуації щодо пропуску шестимісячного строку звернення із позовом до адміністративного суду ОГС змінюють об’єкт судового оскарження, а саме: оскарження рішення (підзаконного НПА чи правового акту індивідуальної дії) замінюють на оскарження бездіяльності СВП.
Втім практичний досвід ЕкоПраво-Київ та КЕКЦ має багато прикладів, коли в цій ситуації опоненти (відповідачі, треті особи) та/або суд займають позицію, що і в цьому випадку є пропущеним строком звернення громадськості із позовом до адміністративного суду, що є підставою для залишення позову без розгляду (ст. 100 KAC України) та вважають, що його слід починати відраховувати з дня прийняття рішення.
Жодне із таких заперечень чи рішень судів у справах ЕкоПраво-Київ та КЕКЦ не набрало чинності та було або відхилено судом (щодо заперечень опонентів), або скасоване рішеннями судів вищестоящих інстанцій. Тобто, судова практика стоїть на позиції законності такого виходу з проблемної ситуації.