Узгодження властивостей темпераменту й вимог діяльності

Кожна діяльність висуває певні вимоги до динаміки психічних про­цесів її виконавця. Так, під час уроку вчитель повинен правильно роз­рахувати час і працювати у такому темпі, щоб виконати всі поставлені завдання.

При виборі професії важливо враховувати особливості свого темпе­раменту. Так, меланхоліку важко працювати диспетчером, де потрібна швидка реакція на непередбачувані, а часто й аварійні обставини. Дос­лідженнями з’ясовано, що вимогам до динаміки професійної діяльності педагога найбільше відповідають властивості сангвініка. Однак при вступі у педагогічний вуз цей чинник не є вирішальним. Серед вступ­ників просто може не виявитись потрібної кількості сангвініків. Тому цей шлях не підходить для відбору у масові професії.

Можна скористатись шляхом індивідуалізації вимог у межах обра­ної професії або діяльності. Кожен спеціаліст може працювати на різ­них посадах. Люди з освітою інженера мають право працювати і конс­труктором, і організатором виробництва, і диспетчером. Учитель підбирає педагогічні впливи: строга оцінка більш ефективна для сангві­ніка, а заохочення, схвалення - для меланхоліка.

Подолання негативних проявів темпераменту відбувається також під впливом мотивів. При наявності бажання людина працює швидше і вправніше, що може певною мірою компенсувати відставання у темпі роботи, пов’язане з темпераментом. Наприклад, на цікавому уроці хо­лерику легше дотримуватись дисципліни.

Формування індивідуального стилю діяльності є основним і універ­сальним механізмом пристосування темпераменту до діяльності. Одна­кові вимоги діяльності можна реалізувати різними прийомами.

У слабо встигаючих учнів виявляється залежність їх успіху від типу темпераменту, а у відмінників такої залежності немає. Чим пояснити це протиріччя? Хорошим учням вдалося виробити індивідуальний стиль навчальної діяльності, в якому послаблені несприятливі особливості темпераменту. Наприклад, невисока зосередженість компенсується по­силеним контролем і перевіркою, повільний темп розумової роботи - тривалим підготовчим етапом. Швидка втомлюваність - частими пау­зами для відпочинку. У слабо встигаючих учнів індивідуальний стиль діяльності вироблений недостатньо, і недоліки темпераменту (особливо у меланхоліка й холерика) не компенсуються.

Педагогічні прийоми не можуть бути орієнтовані переважно на уч­нів із сильним типом темпераменту, яких більше. Педагог повинен спрямовувати зусилля на вдосконалення індивідуального стилю діяль­ності кожного учня. Тоді успішність не буде залежати від типу темпе­раменту. Ось чому немає «хороших» і «поганих» властивостей темпе­раменту. Не існує темпераменту здібного до навчання, але у кожного учня є свій шлях оволодіння знаннями, формувати який учитель і пок­ликаний.