Деякі малозгадувані нюанси складання реестру вимог кредиторів (екзопичні кредиторські вимоги)
До маловивчених нюансів складання Реєстру треба віднести і вимоги, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян. Безперечно, у переважній більшості справ про банкрутство про таких кредиторів не забувають, але "забувають" правильно, повно капіталізувати відповідні платежі. Враховуючи передбачену Законом не рівність перед Законом та обов'язок розпорядника майна по складанню Реєстру, вважаємо, що розпорядник майна самостійно зо-бов'язаний здійснити розрахунок цього виду заборгованості, взявши за основу дані обліку боржника у повній відповідності до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства банкрута перед грома-дянами внаслідок заподіянню шкоди життю і здоров'ю, за-твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765. Автор на власному досвіді (при скла-данні Реєстру у справі про банкрутство Державного підприємства "Одеський механічний завод") пересвідчився, що урахування при капіталізації тільки положень пункту 1 частини 2 вищеназваного Порядку збільшило розмір відповідної вимоги у Реєстрі вп'ятеро порівняно з даними обліку боржника.
Повна капіталізація збільшує заборго-ваність, як мінімум, на порядок.До зовсім екзотичних вимог можна віднести вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед мешканцями відомчого житлового фонду-банкрута шляхом капіталізації відповідних платежів згідно з положеннями Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", Поряд-ком участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників та Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572. Наприклад, якби обраховувалася сумарна заборгованість за вищенаведеними нормативними актами у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Одеське виробничо-торговельне шкіргалантерейне підприємство "Вікторія"" (автор приймав участь у якості помічника ліквідатора) по жилому фонду боржника, то боржник мав би внести до Реєстру суму заборгованості перед мешканцями відомчого жилого фонду, яка складала понад мільйон гривень. За підсумками ж ліквідаційної процедури до бюд- жету була перерахована сума на порядок менша від цієї, а мешканці взагалі не отримали ніякої компенсації за майбутні витрати на поточний та капітальний ремонт житла.
Ще один екзотичний тип вимог - це вимоги акціонерів та учасників господарських товариств по належних їм акціях та паях у статутних фондах підприємств-боржників. Автору не відомий жодний випадок, коли б акціонери чи учасники товариства заявили хоча б якісь вимоги до підпри- ємства-боржника щодо повернення внесків до статутного фонду. Право на таку вимогу безпосередньо передбачене згідно з пунктом 5 частини 1 статті 31 Закону, абзацом 2 статті 20 Закону України "Про господарські товариства". На такі вимоги поширюється право нарахування втрат на знецінення грошових коштів, упущеної вигоди тощо, передбачене чинним законодавством України. Такі вимоги відносяться до шостої черги, за винятком тих, які віднесені Законом до п'ятої черги вимог.
На жаль, ні фізичні, ні юри-дичні особи, а тим паче держава як значний акціонер у підприємствах-боржниках не використовують свого права отримання грошових компенсацій при банкрутстві, а най- головне, свого природного права - права голосу, права ак - тивної участі у провадженні справи про банкрутство власного підприємства.Аналогічно з байдужим спостеріганням власників підприємства-боржника за ходом провадження у справі про банкрутство, про яке йшлося в попередньому абзаці, повністю самоусунулися від "справ банкрутських" місцеві громади. За Законом (статті 42, 43 та 44) останні є учасниками провадження у справі про банкрутство певної категорії підприємств, хоча, при бажанні, будь-яке підпри-ємство може стати екологічно небезпечним, або його за-криття може призвести до екологічно негативних нас- лідків. Більш того, саме на місцеві громади, на місцеві бюд-жети лягає основний тягар прямих збитків, викликаних ліквідацією підприємств, вже не враховуючи всіх можливих збитків, не напряму пов'язаних із ліквідацією. Якщо вже "жінка шляпку та скандал може зробити з нічого", то забор-гованість підприємства-боржника перед собою місцева громада просто зобов'язана створити і, як то кажуть, "в особливо великих розмірах". Як це зробити, тема окремої розмови. Але включення до Реєстру місцевої громади вельми важливий момент впливу на хід банкрутства, мож-ливість реприватизації того чи іншого підприємства на користь місцевої громади та, у подальшому, джерело нефіскальних методів формування місцевого бюджету.