<<
>>

ЗМІСТ ТА НАСЛІДКИ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ В УКРАЇНІ

Дефіцит бюджету - перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету) [1, с.5].

Проблема бюджетного дефіциту одна з найважливіших у фінансовій науці.

Підсилена негативними наслідками неконтрольованого зростання інфляційного тиску й обсягів державного боргу, вона може розглядатися у контексті гарантування економічної безпеки будь-якої держави. Дефіцит бюджету в поєднанні із державною заборгованістю можна вважати економічним явищем, що лежить у площині перетину державних фінансів та макроекономічної динаміки. Таке поєднання зумовлює необхідність тісної взаємодії державного бюджету і валютно-кредитного механізму на мікро- та макро- рівнях, а дослідження такого симбіозу набуває міждисциплінарного характеру і потребує глибокого аналізу різних економічних теорій, наукових шкіл та вивчення глибинних історико-політичних аспектів цієї проблематики.

Дефіцит бюджету є ефективним інструментом регулювання соціально- економічних процесів. Формування та реалізація бюджетної політики у частині регулювання дефіциту бюджету потребує концептуальних підходів до визначення оптимального розміру, джерел фінансування бюджетного дефіциту та механізму його використання з урахуванням запасу боргової стійкості, циклічності економічного розвитку та необхідності фінансування видатків бюджету для виконання державою відповідних функцій. Доцільним є використання дефіциту бюджету як складової системи бюджетного регулювання у період економічних трансформацій та посткризового відновлення економіки з метою стабілізації макроекономічної ситуації та стимулювання економічного зростання.

Зважаючи на швидке зростання бюджетного дефіциту й державного боргу в більшості країн світу, а також загрози внаслідок цього, потрібно враховувати певні ризики для України з метою завчасного обґрунтування оптимальних кризових заходів, які повинні вживатися не для подолання наслідків кризи, а для її попередження.

В цьому контексті вчасна ідентифікація та належна реакція на фінансові ризики мають стати ключовими приорітетами сучасної національної економічної політики, спрямованої на прискорення посткризового відновлення економіки України.

Одним із викликів макроекономічної стабілізації в нашій країні є порушенння координації та узгодженості розвитку фінансового та реального секторів економіки внаслідок незадовільних темпів реформування та низки прорахунків в економічній політиці, передусім розбалансованості бюджету протягом останніх п'яти років. Уряд України інтенсивно працює над розв'язанням проблем, що гальмують розвиток реального сектору економіки [2, с.8].

У більшості країн світу, у тому числі в Україні, бюджетні дефіцити набули хронічного характеру, що сприяло поглибленню фінансової нестабільності. Вони дають поштовх інфляційним процесам і відволікають значні обсяги фінансових ресурсів з приватного сектору. Неконтрольованість і зняття питання про бюджетне обмеження дефіциту є причиною погіршення фінансової дисципліни в країні та поглиблення фінансової безвідповідальності урядів.

Як видно з статистики при збільшенні доходів бюджету збільшується і видаткова його частина. Зокрема обсяг доходної частини загального фонду місцевих бюджетів (без урахування трансфертів) на 2012 рік склав 19 млн. 327 тис.грн., що на 4 млн. 147,7 тис. (або 27,3% ) більше затверджених показників на 2011 рік та на 2 млн. 176 тис. грн. (або 13%) більше фактичних надходжень за 2011 рік.

Що стосується Державного бюджету на 2012 рік, то 10 квітня уряд вніс до Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», яким, зокрема, пропонується збільшити доходи держбюджету на 33,3 млрд грн - до 366,167 млрд грн, зокрема доходи загального фонду на 28,8 млрд грн - до 316,954 млрд грн. Витрати держбюджету пропонується збільшити на таку саму суму - до 391,356 млрд грн, зокрема витрати загального фонду - на 28,8 млрд грн, до 341,551 млрд грн.

[3].

Необхідно констатувати, що в Україні значно зріс державний борг. Це негативно позначається на стані збалансованості бюджету наступних років, оскільки навантаження на погашення основної частини боргу та виплату процентів за боргом відбуваються за рахунок видаткової частини державного бюджету. Необхідно зазначити, що більшість запозичень, взятих Україною протягом цих років, залучалися на коротко- та середньостроковій основі. Це негативно вплинуло на стан бюджетної політики країни, адже необхідно щорічно виплачувати значні відсотки за користування кредитними ресурсами та великі суми на погашення основної суми боргу.

У більшості країн світу, у тому числі в Україні, бюджетні дефіцити набули хронічного характеру, що сприяло поглибленню фінансової нестабільності. Вони дають поштовх інфляційним процесам і відволікають значні обсяги фінансових ресурсів з приватного сектору. Неконтрольованість і зняття питання про бюджетне обмеження дефіциту є причиною погіршення фінансової дисципліни в країні та поглиблення фінансової безвідповідальності урядів.

Загалом, бюджетний дефіцит можна розглядати як:

- підтвердження марнотратства центральних органів державної влади;

- чинник економічної нестабільності;

- інструмент економічного розвитку;

- індикатор впливу податкової й бюджетної політики на сукупний внутрішній попит;

- показник розширення масштабів діяльності держави;

- політичний інструмент маніпулювання у період виборчих кампаній.

За наявності бюджетного дефіциту держава повинна обирати оптимальні

заходи для його ліквідації. У світовій практиці застосовуються два методи подолання бюджетного дефіциту: емісійний і беземісійний.

Емісійний метод покриття бюджетного дефіциту пов’язаний з використанням грошово-кредитної емісії. Такий метод вважається недостатньо ефективним, оскільки може негативно вплинути на економічну ситуацію в країні.

Більш обґрунтованим вважається вирішення проблеми бюджетного дефіциту неемісійним методом за рахунок внутрішніх джерел, шляхом збільшення податків чи інших доходів або скорочення видатків [2, с.

10].

Отже, в умовах сучасної нестабільної ситуації в економіці України, бюджетний дефіцит повинен бути мінімальним, таким, щоб його можна було профінансувати за рахунок реальних надходжень. Бюджетна політика повинна спрямовуватися на збільшення інвестиційних видатків, тому що вони сприятимуть підвищенню внутрішнього попиту та спланованих заощаджень населення, збільшення витрат на підтримку державного сектора економіки.

Список використаних джерел

1. Бюджетний кодекс України. - К.: Велес, 2012. - 112 с.

2. Бюджетні дефіцити як інструмент посткризового відновлення світової економіки / Ф. О. Ярошенко // Фінанси України. - 2011. - №1. - С. 3-12

3. Електронний ресурс: режим доступу:

http://www.rbc.ua/ukr/top/show/pravitelstvo-predlagaet-uvelichit-dohody-i- rashody-gosbyudzheta-10042012104900

Плєшакова Н.А.,

асистент, аспірантка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Плєшакова О.А.,

аспірантка,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

<< | >>
Источник: Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України: зб. матер. IX Міжнар. наук.-практ. конференції, 25-26 жовтня 2012 р./ Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ,2012. - 300 с.. 2012

Еще по теме ЗМІСТ ТА НАСЛІДКИ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ В УКРАЇНІ:

  1. 83. Брестський мирний договір УНР з країнами Четвертного союзу, його зміст та наслідки.
  2. Бюджетный кодекс - законодательная основа бюджетного устройства страны
  3. 2. Бюджетное устройство и бюджетная система в Республике Беларусь.
  4. § 1. Понятие бюджетного устройства и бюджетной системы РФ
  5. Бюджетное право и бюджетные правоотношения
  6. 3.1. Бюджет и бюджетное право. Бюджетный процесс
  7. Семінарське заняття № 2 Тема7: Бюджетний дефіцит
  8. 6.3. Суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння
  9. 6.3. Суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння
  10. Модуль ІІІ Змістовий модуль 4. Управління державним боргом Тема 7. Бюджетний дефіцит
  11. Модуль ІІІ Змістовий модуль 4. Управління державним боргом Семінарське заняття № 1 Тема7: Бюджетний дефіцит
  12. 60. Наслідки визнання правочинів недійсними.
  13. Стаття 9. Правові наслідки засудження особи за межами України
  14. §5. Наслідки невиконання зобов'язання
  15. § 3. Правові наслідки визнання шлюбу недійсним
  16. Стаття 88. Правові наслідки судимості
  17. 78.Юридичні наслідки скасування усиновлення.
  18. Заходи, які мають наслідки, еквівалентні кількісним обмеженням