<<
>>

6.3. Суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння

Кожне злочинне діяння викликає певні негативні наслідки в об'єктах, на які воно посягає, тобто в певних суспільних відносинах, які потерпають від злочину. Ці негативні наслідки настільки значні, що йдеться про суспільну небезпеку, яка випливає із вчиненого діяння.
Шкода може бути завдана всім або окремим елементам суспільного відношення: його суб'єкту, благу, у зв'язку з яким ці відносини існують, соціальному зв'язку між суб'єктами відношення.

Суспільно небезпечні наслідки можуть бути класифіковані на наслідки матеріальні й наслідки нематеріальні.

До матеріальних наслідків належать фізична шкода, яка завдається потерпілому (смерть при вбивстві, тілесні ушкодження при заподіянні шкоди здоров'ю потерпілого тощо), а також шкода майнового (економічного) характеру: при викраденні, знищенні або пошкодженні чужого майна, екологічному забрудненні території тощо.

Нематеріальні наслідки завдають шкоди політичної, організаційної, моральної, соціальної.

Політичної шкоди завдає, наприклад, посягання на територіальну цілісність і недоторканість України (ст. 110 КК), моральної — погроза вбивством (ст. 129 КК), соціальної — перешкоджання здійсненню виборчого права (ст. 157 КК), організаційної — втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 КК) тощо.

Наслідки матеріальні можуть бути зафіксовані й описані в диспозиції статті Особливої частини КК або випливати з тексту диспозиції (тяжкі тілесні ушкодження, зараження венеричною хворобою, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, крадіжка, шахрайство тощо).

Наслідки нематеріальні дуже важко або взагалі неможливо конкретизувати в законі. Скажімо, наслідки розголошення відо-

мостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 132 КК), одержання хабара (ст. 368 КК), розголошення даних досудового слідства або дізнання (ст. 387 КК) встановленню фактично не підлягають.

Все це ставить перед законодавцем завдання особливо ретельно підходити до конструювання об'єктивної сторони складу кожного злочину в законі. При цьому враховується характер суспільно небезпечних наслідків (матеріальні й нематеріальні), можливість їх визначення та процесуального доказування їх наявності, ступінь тяжкості самих злочинів, їх поширеність тощо.

Залежно від того, чи включені наслідки суспільно небезпечного діяння як ознака об'єктивної сторони складу злочину в диспозицію статті Особливої частини КК, чи злочин характеризується тільки діянням (дією або бездіяльністю) й можливі наслідки лежать за межами складу, всі злочини поділяються на злочини з матеріальним складом і злочини з формальним складом (у юридичній літературі їх інколи називають матеріальними і формальними злочинами).

<< | >>
Источник: Ю. В. Александров, В. А. Клименко. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. Ю. В. Александров, В. А. Клименко . — К.: МАУП,2004. — 328 с.. 2004

Еще по теме 6.3. Суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння:

  1. 6.3. Суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння
  2. 61. Особливості провадження у кримінальних справах про злочини і суспільно небезпечні діяння неповнолітніх.
  3. злочин як передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
  4. § 2. Злочин як суспільне небезпечне діяння
  5. 56. Порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою, яка не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність. Порядок звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
  6. 6.4. Причиновий зв’язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками
  7. 6.4. Причиновий зв'язокміж суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками
  8. 6.2. Суспільно небезпечне діяння
  9. 6.2. Суспільно небезпечне діяння
  10. 49. Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння, не передбачені кримінальним законом.
  11. 45. Поняття та види обставин, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння.
  12. § 2. Психологічна структура злочинного діяння
  13. психологія злочинного діяння