КООРДИНАЦІЯ БЮДЖЕТНОЇ ТА ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ АНТИКРИЗОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Стабільність фінансової системи України та динаміка темпів економічного розвитку були порушені дестабілізуючим впливом кризових явищ декількох останніх років. Вітчизняна економічна система вимагає виважених підходів до макроекономічного регулювання, які носять антикризовий характер.

Тому, в умовах посткризового відновлення економіки України важливим завданням є забезпечення ефективної взаємодії в діяльності Уряду, Міністерства фінансів та Національного банку України. А саме, координація грошово-кредитної і бюджетної політики повинна полягати у ліквідації суперечностей в процесі їх розробки та реалізації з метою сприяння досягненню загальних цілей економічної політики, якими є стійке економічне зростання, довгострокова цінова стабільність, скорочення дефіциту державного бюджету тощо.

Підходи та механізми до координації грошово-кредитної та бюджетної політики досліджується у працях таких сучасних економістів як Р. Піндайк, Дж. Стігліц, Р. Солоу, Ф. Рібе, М. Спенс, Я. Тінберген тощо. Дана проблематика також піднімається й у працях таких вітчизняних вчених як А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гриценко, Т. Ковальчук, І. Лютий, В. Лагутін, І. Радіонова, В.

Федосов тощо.

Разом з тим, деякі аспекти координації не отримали адекватного відображення у сучасних дослідженнях, зокрема що стосується аналізу динаміки вітчизняної економіки в посткризових умовах - тут насамперед необхідним є ґрунтовний підхід до вивчення напрямів взаємоузгодження цілей та відповідних інструментів у рамках грошово-кредитної та бюджетної політики для забезпечення економічного зростання.

До стратегічних сфер координації грошово-кредитної та бюджетної політики можна віднести [1, с. 161]:

• встановлення оптимального рівня інфляції у довгостроковому періоді;

• фінансування бюджетного дефіциту через ринок державних цінних паперів;

• підвищення рівня монетизації економіки;

• валютно-курсове регулювання.

У даному контексті пропонується теоретично узагальнена структурна модель координації грошово-кредитної та бюджетної політики, їх впливу на досягнення стратегічних цілей макроекономічного регулювання, яка складається з трьох рівнів:

• кінцеві результати - це вищі цілі економічного розвитку, які полягають у підвищенні загального рівня суспільного добробуту та виражені у таких показниках як індекс людського розвитку (ІЛР), індекс економічної свободи (ІЕС), чистий економічний добробут (ЧЕД) тощо. Варто зауважити, що Україна зайняла 76 позицію за ІЛР за підсумками 2011 року, погіршивши власний показник 2010 року на 7 позицій [2].

• проміжні результати - це цілі грошово-кредитної та бюджетної політики, які, в свою чергу є засобами досягнення кінцевих цілей суспільного розвитку. В якості проміжних цілей виступають: динаміка економічного зростання, приріст ВВП на душу населення, низькі темпи інфляції, зниження рівня безробіття.

• керований вплив - дії держави, направлені на зміну екзогенних параметрів у рамках макроекономічної політики, що, у свою чергу, веде до змін проміжних і кінцевих результатів.

Представлені рівні включають блоки, кожен з яких складається з декількох показників (рис 1).

Рис. 1. Теоретично узагальнена структурна модель координації грошово- кредитної та бюджетної політики на основі взаємоузгодження основних цілей

[1, с. 160]

Розглянемо більш детально взаємозв’язки в представленій моделі. На третьому рівні моделі показовим є індекс людського розвитку, який включає в себе окрім іншого показники довготривалості життя та освіти, на які безумовно впливають державні видатки на охорону здоров’я та освіту відповідно.

Другий рівень моделі складається з блоків «інфляція» та «економічні результати». Відзначимо, що ВВП на душу населення одночасно є одним із елементів кінцевих результатів і в той же час проміжним результатом. Також у

рамках другого рівня, блок «інфляція» впливає на блок «економічні результати», а саме на темпи економічного зростання.

І нарешті перший рівень - рівень координації цілей грошово-кредитної та бюджетної політики. Блок «монетизація і грошова маса» впливає на блок другого рівня «економічні результати», так само як і блок «державні видатки», оскільки існує взаємозв’язок між обсягами державних видатків і розміру ВВП на душу населення. Крім цього, блок «державні видатки» безпосередньо впливає на суспільний добробут.

Дана модель носить загальний характер і демонструє взаємозв’язок ключових орієнтирів грошово-кредитної та бюджетної політики та їх вплив на динаміку економічного розвитку та суспільного розвитку в цілому.

Проміжні результати координації грошово-кредитної та бюджетної політики мають досягатися в умовах неінфляційного зростання ВВП й забезпечення стабільно невисоких темпів інфляції у довгостроковому періоді.

Дії НБУ тут мають бути направлені на згладжування піків волатильності цін, відповідності грошової маси та рівня монетизації економіки динаміці зростання товарної маси.

Бюджетна політика уряду, в свою чергу, має спрямовуватися на стимулювання економічного зростання, шляхом направлення частини державних видатків на інвестиційно-інноваційні цілі. При цьому, важливим завданням є дотримання бюджетної дисципліни на основі щорічного фінансового планування та прогнозування виконання державного бюджету.

Що стосується джерел фінансування бюджетного дефіциту, який безумовно збільшиться в умовах зростання видатків інвестиційного характеру, то ринок державних цінних паперів має стати тим дієвим інструментом, який здатен своєчасно покривати бюджетні дисбаланси, а роль НБУ полягає в забезпеченні достатнього рівня ліквідності банківського сектору, який є основним інвестором в урядові облігації.

Цілком очевидно, що досягнення проміжних цілей не варто очікувати відразу, тоді як проблема заборгованості держави перед кредиторами є нагальною й досить актуальною. Тому, координація грошово-кредитної та бюджетної політики тут має проявлятися в забезпеченні урядом своєчасної сплати відсотків та погашення власних боргових зобов’язань, а НБУ видається доцільним допустити помірну девальвацію гривні, з метою дотримання збалансованості державного бюджету поточного року та нарощення власних золотовалютних резервів.

На даному етапі функціонування економіки України координація грошово-кредитної та бюджетної політики має носити антикризовий характер з ухилом на довгострокову перспективу розвитку.

Список використаних джерел

1. Мороз, П.А. Оптимізація механізмів макроекономічного регулювання в умовах сучасних криз: координація грошово-кредитної та бюджетної

політики України [Текст] / П.А. Мороз // Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова. - 2012. - Т. 17. - Вип. 2. - С. 158-166.

2. Національна Доповідь про людський розвиток 2011 «Україна: на шляху до соціального залучення». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.undp.org.ua/files/ua_95644NHDR_2011_Ukr.pdf.

Морозов А.С.,

асистент, аспірант,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка