<<
>>

Принципи державної політики України у сфері стандартизації.

Закон „Про стандартизацію” закріплює основний принцип міжнародної стандартизації - добровільність застосування стандартів. Але це не значить, що держава усувається від технічного регулювання.

Держава повинна гарантувати покупцеві, що продукція безпечна для його здоров’ я та життя. У ст. 5 Закону про це сказано так: „метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров’ я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресурсів та відповідності стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар’єрів у торгівлі”.

Принципами державної політики у сфері стандартизації є:

  • забезпечення участі фізичних та юридичних осіб в розробці стандартів та вільного вибору ними видів стандартів при виробництві та постачанні продукції, якщо інше не передбачено законодавством;
  • відкритість та прозорість розроблення і прийняття стандартів з урахуванням інтересів усіх заінтересованих              сторін,              підвищення

конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;

  • доступність стандартів та інформації щодо них для користувачів;
  • відповідність стандартів законодавству;
  • адаптація до сучасних досягнень науки і техніки з урахуванням стану національної економіки;
  • паритетність прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів;
  • дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації;
  • участь у міжнародній (регіональній)стандартизації.

аким чином, реформування технічного регулювання в Україні виходить з того, що держава залишає за собою лише функції контролю за безпекою товарів і охороною навколишнього середовища. Власне організація включення цих обов’язкових вимог до технічних норм та систематичний нагляд за їх дотриманням і є технічне регулювання.

Перша стаття Закону містить легітимні визначення основних термінів (понять) з стандартизації. Так,

Стандартизація - це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар’єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву;

національна стандартизація - це стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни;

стандарт - документ, що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу.

нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. цей термін охоплює такі поняття як „стандарт”, „кодекс усталеної практики” та „технічні умови”

кодекс усталеної практики (звід правил) - документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення,              монтажу,              технічного              обслуговування,

експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом;

технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом;

технічний регламент -              нормативно-правовий акт,

прийнятий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їх зміст.

В              Законі також визначаються інші терміни із

стандартизації, такі як: міжнародна стандартизація, регіональна стандартизація, міжнародний та регіональний стандарти, орган стандартизації, консенсус.

В Україні роботи із стандартизації можуть проводити: центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації (Держспоживстандарт України з жовтня 2002 року ), рада стандартизації, технічні комітети стадартизації, інші суб’єкти, що займаються стандартизацією.

Центральний орган виконавчої влади здійснює такі функції:

  • встановлює правила розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національних стандартів, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування та реєстрації;
  • бере участь у розробленні і узгодженні технічних регламентів та інших нормативно - правових актів;
  • формує програму робіт із стандартизації та координує її реалізацію;
  • вживає заходів щодо гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;
  • співпрацює у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;
  • вживає заходів щодо виконання зобов’язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;
  • приймає рішення щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначає їх повноваження та порядок створення;
  • організовує надання інформаційних послуг з питань стандартизації;
  • організовує створення і ведення національного фонду нормативних документів та національного центру міжнародної інформаційної мережі ISONET WTO.

Роботу із стандартизації в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів організовує Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України. Правила оформлення стандартів, що розробляються цим комітетом, мають відповідати вимогам державної системи стандартизації.

Рада стандартизації (далі - Рада) - є колегіальним консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України. Персональний склад Ради та положення про неї затверджує Кабінет Міністрів України. Основною метою діяльності Ради є налагодження взаємодії між виробниками, споживачами продукції та органами державної влади, узгодження інтересів у сфері стандартизації, сприяння розвитку стандартизації.

Рада формується на паритетних засадах із представників органів виконавчої влади, центрального органу виконавчої влади              у сфері стандартизації, суб'єктів

господарювання, Національної академії наук України, галузевих академій наук та              відповідних громадських організацій.

Діяльність Ради ґрунтується на засадах відкритості та гласності. Основною функцією Ради є вивчення, аналіз та розроблення пропозицій щодо              вдосконалення діяльності у сфері

стандартизації стосовно:

  • створення технічних комітетів стандартизації та визначення напрямів їх діяльності;
  • прийняття міжнародного, регіонального чи іншого стандарту як національного стандарту;
  • проведення експертиз проектів технічних регламентів та інших нормативних документів з питань технічного регулювання;
  • програм робіт із стандартизації.

Рада має право:

  • одержувати від органів виконавчої влади інформацію і матеріали з питань, що належать до її компетенції;
  • залучати в разі потреби у встановленому порядку до роботи в Раді спеціалістів органів виконавчої влади, науково-дослідних установ та організацій;
  • вносити пропозиції до відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, що належать до її відання.

Технічні комітети стандартизації. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації створює технічні комітети, на які покладаються функції з розроблення, розгляду та погодження міжнародних (регіональних) та національних стандартів.              Т ехнічні              комітети стандартизації формуються з

урахуванням принципу представництва всіх заінтересованих сторін. До роботи в технічних комітетах стандартизації залучаються на добровільних              засадах              уповноважені

представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та їх об'єднань, науково-технічних та інженерних товариств (спілок), товариств (спілок) споживачів, відповідних громадських організацій, провідні науковці і фахівці.

Організаційне забезпечення діяльності технічних комітетів здійснюють їх секретаріати. Положення про технічні комітети затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації. Технічні комітети стандартизації не можуть мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.

Інші суб'єкти, що займают ь ся стандартизацією.

Центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання та їх об'єднання, відповідні громадські організації мають право у відповідних сферах діяльності та в межах повноважень, установлених законом, з урахуванням своїх господарських та професійних інтересів організовувати і виконувати роботи із стандартизації, зокрема:

  • розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати стандарти відповідного рівня та припиняти їх дію, встановлювати правила їх розроблення, позначення та застосування;
  • подавати до центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації пропозиції щодо створення технічних комітетів стандартизації та розроблення національних стандартів чи прийняття як національних стандартів міжнародних (регіональних) чи власних стандартів;
  • представляти Україну у відповідних міжнародних та регіональних спеціалізованих організаціях із стандартизації, виконувати зобов'язання, які передбачені відповідними положеннями цих організацій;
  • створювати і вести інформаційні фонди нормативно- правових актів та нормативних документів для забезпечення своєї діяльності та інформаційного обміну;
  • видавати і розповсюджувати власні стандарти, документи спеціалізованих міжнародних, регіональних організацій із стандартизації, членами яких вони є чи з якими співпрацюють на підставі положень цих організацій або відповідних договорів, а також делегувати ці повноваження іншим юридичним особам;

- інформувати центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації про роботи із стандартизації за своїми напрямами.

Заінтересовані особи мають право брати участь у сфері стандартизації, розглядати проекти розроблюваних національних стандартів та надавати розробникам відповідні пропозиції та зауваження до них. Міністерство оборони України, враховуючи особливості сфери оборони, визначає порядок застосування стандартів для забезпечення потреб оборони України відповідно до покладених на нього функцій.

<< | >>
Источник: О.О. Чувпило. Технічне регулювання в Україні. - Українською мовою. Навчальний посібник. К.: ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка,2004. - 135.. 2004

Еще по теме Принципи державної політики України у сфері стандартизації.:

  1. Принципи державної політики у сфері підтвердження відповідності.
  2. 93. Основні положення "Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки", затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №877 від 4 червня 2003 року.
  3. 18. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
  4. § 18. Органи управління у сфері стандартизації, сертифікації і метрології.
  5. Європейський комітет з питань стандартизації в електротехнічній сфері
  6. Вимоги державної політики
  7. Злочинів у сфері охорони державної таємниці.
  8. 2. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності
  9. 16. Інститут державної служби України.
  10. 14. Державна регуляторна політика у сфері підприємництва
  11. 3. Повноваження посадових осіб Державної податкової служби, Державної контрольно-ревізійної служби, митної служби, Державного департаменту по боротьбі з економічною злочинністю МВС України та інших орга-нів
  12. § 7. Державна регуляторна політика у сфері господарювання