Загальна характеристика класу Ссавці

Характерними ознаками класу ссавців є: живонародження, поява молочних залоз, діафрагми, теплокровності, розвитку вищої нервової діяльності. Вершиною еволюції ссавців став рід Людина, вид Людина розумна (Homo sapiens ).

Яйцекладні ссавці, Сумчасті ссавці, Плацентарні ссавці. Тільки представники плацентарних - вищі ссавці, у яких народжуються розвинені малюки, стали переможцями у боротьбі за існування. Яйцекладні і сумчасті на всіх континентах, крім Австралії, зникли.

Народження добре розвинених малюків дало можливість стати переможцями у боротьбі за існування.

Яйцекладні і сумчасті, що жили на всіх континентах, крім Австралії, піддались природному добору і вимерли.

Ссавці найбільш високоорганізований клас хребетних тварин, які мають ряд прогресивних ознак:

> високорозвинену центральну нервову систему, у якій важливе місце займає кора великих півкуль переднього мозку;

> властиве живонародження і вигодовування малюків молоком матері;

> мають інтенсивний обмін речовин із складною системою терморегуляції, яка забезпечує сталу температуру тіла (+37 - 38°С);

> всі ці ознаки будови забезпечують складну пристосувальну поведінку, можливість широкого розповсюдження у різних природних умовах, створюють більш сприятливі умови для виживання нащадків;

> розміри і зовнішні ознаки ссавців різноманітні. Маса тіла коливається від 2-3 г (землерийка малюк) до 150 т (синій кит);

> форма тіла, як удосконалення окремих частин, коливається у залежності від середовища існування і способу життя;

> передні і задні кінцівки (особливо довгі у наземних звірів) розташовуються під тулубом, що забезпечує значне підняття тіла ссавців над землею.

Шкіра ссавців товста, щільна, двошарова. Поверхнево розташовані клітини зовнішнього шару - епідермісу, піддаються зроговінню і поступово злущуються.

Скелет ссавців складається з скелета голови, хребта, кісток поясів кінцівок і вільних кінцівок. Череп утворений товстими масивними кістками, що з’єднуються швами, і характеризуються збільшеними розмірами мозкової коробки, де розміщений головний мозок. Очниці порівняно невеликі. Череп з’єднується з хребтом двома хребцями. Хребет складається з хребців, які мають плоскі з’єднувальні поверхні, між якими розташовані хрящові диски. Хребет має відділи: шийний (7 хребців), грудний, поперековий і хвостовий відділи. Грудні хребці несуть ребра і разом з грудиною утворюють грудну клітину. У куприковому відділі хребці зростаються, у інших відділах залишаються вільними, що забезпечує велику або малу рухомість хребців у різних видів ссавців.

Пояс передніх кінцівок представлений парними лопатками і ключицями. У видів, кінцівки яких виконують одноманітні рухи у одній площині (вперед - назад), ключиці відсутні (копитні). Пояс задніх кінцівок складається з парних підвздошної, сідничної і лобкових кісток, які зростаються між собою. Кінцівки ссавців побудовані по типу п’ятипалої кінцівки наземних хребетних. Передні кінцівки утворені плечем, передпліччям, складаються з ліктьової і променевої кісток і кисті, а задні - стегном, гомілкою, великою і малою стегновою кістками і стопою. У ссавців, які швидко рухаються, число пальців скорочено: у парнокопитних розвинені два (третій і четвертий) пальці, а у непарнокопитих - один (третій ) палець.

Мускулатура ссавців сильно диференційована і представлена багато чисельними м’язами різного значення. У них є діафрагма, що ділить порожнину тіла ссавців на грудну і черевну частини. Вона має вид купола, вершина якого обернена до легень. Діафрагма приймає участь у акті дихання.

Травний тракт довгий і поділений на відділи. Ротовий отвір має м’які рухомі губи. Їх немає у однопрохідних і китоподібних. Зуби ссавців знаходяться у особливих комірках щелепних кісток і поділяються на різці, клики, корінні. Число, форма і функції зубів у різних груп ссавців неоднакові і слугують важливою систематичною ознакою тварин, яка пояснює спосіб життя і характер їжі. У ротовій порожнині їжа пережовується зубами і язиком і піддається хімічному впливу слини, після чого вона переходить у глотку, потім у стравохід і шлунок. Будова шлунка відповідає характеру їжі. Шлунок ссавців поділяється на відділи. Стінки шлунку виділяють шлунковий сік, що містить соляну кислоту і ферменти, вони забезпечують процес травлення. Від шлунку відходить кишечник, який починається дванадцятипалою кишкою, в нього відкриваються протоки печінки і підшлункової залози. Їх секрет важливий для травлення їжі. Просякнута соками їжа надходить у тонку кишку, де піддаються впливу кишкового соку і тут же розчинені речовини їжі всмоктуються у кров.

Різноманіття кормів для споживання дуже велике. Багато ссавців пристосувались до вживання різноманітної рослинної їжі, інші живляться різними тваринами.

Легені ссавців мають комірчасту будову. Це обумовлено розгалуженням у легенях бронхів, які утворюють складну сітку мілких гілочок - бронхіол, і закінчуються багаточисленними легеневими пухирцями - альвеолами. У їх тонких стінках утворюється густа сітка капілярів кровоносних судин. Поява у ссавців альвеол значно збільшила поверхню газообміну. Значення шкіри в диханні невелика, це пов’язано з ороговінням епідермісу і відносно невеликою її поверхнею порівняно з дихальною поверхнею легень. Механізм дихання ссавців пов‘язаний зі зміною об’єму грудної клітини внаслідок руху ребер і діафрагми. Число дихальних рухів у хвилину при зменшенні розмірів тіла збільшується (у коня - 8-16, у миші - 200 разів), це тісно пов’язано з різницею інтенсивності обміну речовин.

Серце ссавців має чотири камери, складається з двох передсердь і двох шлуночків. Кров рухається по двох колах кровообігу: великому і малому. Велике коло кровообігу починається у лівому шлуночку, з якого виходить одна ліва дуга аорти, вона несе артеріальну кров до органів і закінчується у правому передсерді, куди збирається вся венозна кров від органів. Мале коло кровообігу починається у правому шлуночку, з нього венозна кров по легеневих артеріях доставляється до легень. Від легень артеріальна кров по легеневих венах надходить у ліве передсердя. З передсердь кров переходить відповідно у шлуночки, з яких починаються рух крові по двом колам кровообігу.

Головний мозок ссавців складається з п’яти відділів і має великі розміри, що пов’язано з розвитком півкуль переднього мозку і мозочка. Розміри головного мозку в одиниці, а у більш високорозвинених видів - в десятки разів перевищує розміри спинного мозку. Зовнішній шар півкуль утворений сірою речовиною, складається з нервових клітин і нервових волокон, і називається корою. Кора великих півкуль - центр вищої нервової діяльності ссавців. У вищих ссавців (особливо у мавп) кора переднього мозку має велику кількість звивин, які збільшують її площу. (Рис.21.1)

З органів чуттів у ссавців особливо добре розвинені органи нюху та слуху. Нюховий апарат має збільшений об’єм нюхових капсул і нюхові раковини. Орган слуху, крім внутрішнього і середнього вуха, представлений зовнішнім слуховим проходом і вушною раковиною, яка підсилює звукове сприйняття. У порожнині середнього вуха у ссавців знаходиться три кісточки: стремінце, молоточок, коваделко, які забезпечують кращу передачу звукових хвиль.

Зір у ссавців розвинений погано. Функцію дотику виконують чутливе волосся (вібріси), які розташовуються на голові (вуса, брови), а також на інших часинах тіла.

Органами виділення є тулубні нирки, які мають бобовидну форму і розташовуються у черевній порожнині тіла по обох боках хребта. Від кожної нирки відходить по сечоводу, що відкриваються у сечовий міхур, з якого утворена сеча періодично виводиться назовні. У ссавців основним продуктом білкового обміну слугує сечовина.

Ссавці - роздільностатеві організми. Самці і самки часто відрізняються зовнішніми ознаками (розмірами, кольором). У самців статеві залози представлені парними сім’яниками, у самок - парними яєчниками.

Рис.21.1.Внутрішня будова ссавців.

Клас ссавці. Домашня собака

Будова тіла. Тіло поділяється на голову, шию, тулуб і хвіст. Дві пари п’ятипалих кінцівок з висунутими кігтями знаходяться під тулубом. На голові - вушні раковини, чутливі волоки, витягнутий ніс, рот з губами, очі з двома повіками і віями на них.

Покрив. Волосяний покрив, складається з шерсті (ость) і підпушку, періодична линька. Потових залоз у шкірі мало, мають сальні і пахучі залози. Молочні залози - видозмінені потові з сосками.

Скелет. Включає череп, хребет, грудну клітину, пояс передніх кінцівок і задніх кінцівок, вільні кінцівки. Череп складається з мозкового і лицьового відділів, очниць, верхньої і нижньої щелеп, на яких знаходяться 42 зуби, різних за формою і функціями (різці, клики, кутні). Зуби знаходяться у лунках, мають корінь, шийку і коронку, покриті емаллю. Молочні замінюються постійними. Хребет складається з 7 шийних, 12 грудних, 6 поперекових хребців, з’єднаних рухомо, 3-4 куприкових, які зрослись з кістками тазу, і хвостових (з’єднаних рухомо) хребців, число яких може бути різним. Грудна клітина утворена грудним відділом хребта, 12 парами ребер і грудиною. Пояс передніх кінцівок: дві лопатки з прирослими воронячими кістками; ключиці не розвинені, тому що рухаються в одному напрямку. Пояс задніх кінцівок: Кістки тазу: передні лапи - плечова кістка, ліктьова і променева, кістки зап’ястку, кисті, пальців; задні лапи - стегнова кістка, велика і мала гомілкові (колінний суглоб має чашечку), у передплесні - п’яткова кістка, кістки стопи, кістки пальців. Властиве ходіння на фалангах. (рис.21.2).

М'язи. Найбільш розвинені жувальні, м’язи спини і кінцівок. Діафрагма - м’яз, що приймає участь у дихальних рухах, відділяє порожнину тіла на грудну і черевну, мають мімічні м’язи.

Травна система. Рот з зубами, м’язовий язик з смаковими сосочками, слинні залози. Глотка, стравохід, шлунок, кишечник має відділи (тонкий, товстий і пряму кишку) та залози: печінка та підшлункова залоза. Їжу вживають рослинну та тваринну.

Дихальна система. Носова порожнина складається з дихального і нюхового відділів; гортань (з голосовими зв’язками), трахея, два бронхи, легені (складаються з бронхіол і альвеол). Дихальні рухи за допомогою грудної клітини і діафрагми. Дихання швидке, неглибоке, тому тепловіддача відбувається шляхом охолодження поверхні верхніх дихальних шляхів, ротової порожнини і язика.

Кровоносна система. Серце чотирикамерне, два кола кровообігу. Від лівого шлуночка відходить ліва дуга аорти, від якої відходять артерії. Число скорочень серця 120 ударів на хвилину.

Видільна система. Тазові нирки бобовидної форми, сечоводи, сечовий міхур, сечовивідний канал. Виділення відбувається також через шкіру ( потові залози). Виділяється вода, солі, сечовина.

Нервова система. Центральна - головний і спинний мозок, і периферична - нерви і нервові вузли. Кора великих півкуль мозку - центр вищої нервової діяльності. Кора має звивини, добре розвинений мозочок. Для ссавців властиві умовні і безумовні рефлекси.

Органи чуттів. Добре розвинені нюх, дотик і слух. Орган слуху складається з трьох відділів: зовнішнього (вушна раковина), середнього (три слухові кісточки - молоточок, коваделко, стремінце і внутрішнє. Кольоровий зір відсутній, вловлюють пози, міміку, рух і все це аналізується у корі головного мозку.

Розмноження. У самок парні яєчники, яйцеводи, матка, піхва, переддвер’я піхви (туди відкриваються сечові протоки ). У самців парні сім’яники (у мошонці), сім’япровід, сечовий канал, зовнішні статеві органи. Запліднення у яйцеводах самки, куди проникає сперма. Зигота розвивається у матці, де зародок через плаценту отримує від матері живлення, кисень і вивільняються від продуктів розпаду.

Розвиток. Після народження малюк живиться молоком матері, яка після годування молоком передає життєвий досвід поведінки при полюванні своїм нащадкам.

Рис.21.2 Будова скелету ссавців.

21.2.