Радіаційно-екологічний стан

Радіаційні забруднення ландшафтів ізотопами цезію і стронцію є характерними для досліджуваної території з 1986 року, однак детальні радіоекологічні дослідження були проведені тільки у південних районах Тернопільської області 1993 року.

Унаслідок південно-західного радіаційного переносу, яким були охоплені території Київської, Черкаської, Вінницької, пів-денних районів Хмельницької і Тернопільської, Івано- Франківської, Закарпатської, Чернівецької областей, ландшафти Тернопільської області отримали значне радіаційне забруднення.

Умовно чистими можна вважати території Зборівського, Підволочиського, Збаразького, Лановецького, більшої частини Шумського та частин Кременецького, Козівського і Бережанського адміністративних районів. Основні радіоактивні забруднення приурочені до територій Чортківського, Борщівського, Бучацького, Монастириського і Заліщицького та південних частин Гусятинського, Теребовлянського і Підгаєцького адміністративних районів.

Необхідно зазначити, що міграція радіоактивних ізотопів у природних середовищах призводить до їх перерозподілу між компонентами ландшафту. Вони мігрують вглиб ґрунтових профілів на вододілах, змиваються із силових місцевостей і акумулюються у водоболотних ділянках території.

У матеріалах доповіді Держуправління з охорони навколишнього природного середовища за 2012 рік відзначено, що "з метою ширшого спостереження за динамікою накопичення радіонуклідів та їх міграцією в системі ґрунт-рослина в області закладено 35 контрольних ділянок, якими охоплено всі ґрунтово-кліматичні зони, найважливіші типи ґрунтів та сільськогосподарських угідь. На ділянках ведуться багаторічні спостереження, починаючи з 1992 року - до теперішнього часу". На жаль, контрольними ділянками не охоплено 11 із 12 найбільш радіаційно-забруднених населених пунктів та їх околиць (рис. 8.16).

У ході проведення детальних обстежень на контрольних ділянках області встановлено, що щільність забруднення цезієм-137 зменшується відповідно до закону радіоактивного розпаду і вміст його знизився приблизно на 30%.

На даний час у області залишаються частково забрудненими цезієм-137 (1-5 Кі/км²) 18,7 тис. га сільськогосподарських угідь. З них 17 824 га (94,6 %) становить рілля, 709 га (3,8 %) - луки і пасовища, 316 га (1,6 %) - багаторічні насадження.

Стронцій-90, дозою 0,02 - 0,15 Кі/км², виявлено на 126 948 га, що складає 12,7% від

загальної площі сільгоспугідь. В основному це рілля - (123 604 га (97,4 %), а також луки і пасовища - 2 770 га, багаторічні насадження - 574 га.

Рис. 9.16. Ареали радіаційного забруднення території Тернопільської області цезієм-137 (місця розташування ділянок радіоекологічного моніторингу та показники рівня забрудненості ізотопами цезію в Кі/км²)

Радіоактивні залишки цезію-137 зафіксовано на сільськогосподарських угіддях чотирьох адміністративних районів: Чортківського - 89%, Заліщицького - 85%, Бучацького - 73%, Борщівського - 55%. Стронцій-90 виявлено в цих же районах, відповідно на 73, 61, 35 і 33 відсотках сільгоспугідь (рис. 9.17).

Інтенсивність радіаційного забруднення ландшафтів південних районів Cs-137 коливається від 0,2 до 5,3 Кі/км² (за матеріалами радіоекологічних обстежень території 1993 року). Максимальні показники радіаційного забруднення ізотопом цезію-137 спостерігалися в околицях сіл Коцюбинчики (5,29 Кі/км²), Зелена (3,5 Кі/км²), Заводське (3,4 Кі/км²), Вересневе (3,0 Кі/км²) Чортківського району. Ще сім населених пунктів мали рівень радіаційного забруднення від 2 до 3 Кі/км²: це села Полівці (2,6 Кі/км²), Колиндяни (2,3 Кі/км²), Нагірянка (2,16 Кі/км²), Сокиринці (2,12 Кі/км²), Криволука (2,00 Кі/км²) Чортківського району, Кулаківці (2,36 Кі/км²) Заліщицького району, Бровари (2,15 Кі/км²) Бучацького району.

Рівень радіаційного забруднення Cs-137 вище 1 Кі/км² мають 35 населених пунктів області: 28 Чортківського, 15 Бучацького, 10 Борщівського, 2 Заліщицького районів. Ці населені пункти розміщені в зонах третьої і четвертої категорій радіаційних забруднень.

Водночас у звіті Держуправління з охорони навколишнього природного середовища за 2012 рік наголошується на тому, що "загалом вміст радіонуклідів у рослинній продукції не перевищував допустимих рівнів. В умовах Тернопільської області практично можна вирощувати всі районовані культури та їх сорти по загальноприйнятих технологіях. Всі види робіт в землеробстві можна проводити без обмежень згідно прийнятих технологій для нашої ґрунтово-кліматичної зони".

Чи стосується це оптимістичне твердження околиць тих населених пунктів, рівні радіаційного забруднення яких 1993 року становив 3-5 Кі/км²? Однозначно, що ні! Отож необхідно закласти додаткові контрольні ділянки в околицях с. Коцюбинчики Чортківського району, приуроченого до річкової долини Збруча, на околиці смт. Заводське, що поблизу м. Чорткова (у басейні р. Серету), на околиці с. Полівці Чортківського району (у долині р. Джурина), в околицях с. Маркова Монастириського району (у басейні р. Золотої Липи), на околиці с. Микулинці (у басейні середньої течії р. Серету), в околицях с. Велика Іловиця Шумсько-го району (в долині р. Іловиці). Водночас у межах деяких контрольних ділянок радіаційного контролю спостереження варто завершити, мотивуючи це нормалізацію радіоекологічного стану ландшафтів.

Цезій-137 з періодом напіврозпаду 30 років вражає м’язи, печінку, селезінку, органи травлення, стронцій-90 з періодом на-піврозпаду 29,1 років є найбільш небезпечним для легень, органів травлення, кісток. Ймовірність захворювання раком проявляється після дворічного скритого періоду, кількість хворих на лейкоз різко зростає протягом шести-семи років, згодом плавно зменшується і через 25 років практично дорівнює нулеві (рис. 8.18).

Рис.

На десятий рік після опромінення поступово зростають інші ракові захворювання, кількісні показники яких досягають максимальних значень через 35-40 років.

Концентрація радіоактивних ізотопів у природних ландшафтах постійно знижується за рахунок їх виносу поверхневими та підземними водами, міграції у природних середовищах та закріпленні радіонуклідів у рослинності, ґрунтах, донних відкладах тощо. Водночас у радіаційно-забруднених населених пунктах не спостерігається цільового використання земель, значна частина яких знаходиться у приватному користуванні, не проводяться регулярні дослідження вирощеної продукції на вміст у ній радіонуклідів. Оскільки не репрезентативними є більшість із закладених 35 контрольних ділянок, не відпрацьована програма радіоекологічного контролю в системі регіонального геоекологічного моніторингу, метою якої є спостереження за динамікою накопичення радіонуклідів та їх міграцією в системі ґрунт- рослина. Не проводиться цілеспрямована просвітницька робота серед населення з профілактики онкологічних захворювань.

9.1.5