§6. Посвідчення заповітів і доручень*, прирівнюваних до нотаріально посвідчених
Відповідно до ст. 40 Закону посвідчувати громадянам заповіти і доручення*, прирівнювані до нотаріально посвідчених, мають право такі посадові особи:
заповіти і доручення*;
— військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні у госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах — начальники, їх заступники по медичній частині, старші та чергові лікарі госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів;
— військовослужбовців а також робітників і службовців, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб та органів, що вчиняють нотаріальні дії — командири (начальники) військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів;
— осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі — начальники місць позбавлення волі;
заповіти;
— громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, інших стаціонарних лікувально- профілактичних закладах, санаторіях — головні лікарі, їх заступники по медичній частині або чергові лікарі лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв;
— громадян, які проживають в будинках пристарілих та інвалідів — директори і головні лікарі цих будинків;
— громадян, які перебувають на морських суднах або суднах внутрішнього плавання, що плавають під прапором України; капітани цих суден;
— громадян, які перебувають у розвідувальних, арктичних та інших подібних експедиціях — начальники цих експедицій.
Посадові особи при посвідченні заповітів і доручень* керуються Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів, наказами Мін'юсту, а також Порядком посвідчення заповітів і доручень*, прирівнюваних до нотаріально посвідчених'.
Посадові особи, перелічені в цій статті, зобов'язані негайно передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архів чи в державну нотаріальну контору за постійним місцем проживання заповідача.
Капітани морських суден передають посвідчені ними заповіти начальникові порту України або консулові України в іноземному порту для наступного направлення їх у державний нотаріальний архів чи в державну нотаріальну контору за постійним місцем проживання запо-вщача.
Коли заповідач не мав постійного місця проживання в Україні або коли місце проживання заповідача невідоме, заповіт направляється в державний нотаріальний архів м. Києва.
Завідуючий державним нотаріальним архівом зобов'язаний перевірити законність заповіту, що надійшов на зберігання, і в разі встановлення невідповідності його законові повідомляти про це заповідача і посадову особу, яка посвідчила заповіт.
Еще по теме §6. Посвідчення заповітів і доручень*, прирівнюваних до нотаріально посвідчених:
- § 5. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку
- Стаття 176. Посвідчення меж адміністративно-територіальних утворень
- 27. Реєстрація посудин, що працюють під тиском, їх обслуговування та технічне посвідчення.
- 6.2. Організація та облік розрахунків із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень та платіжних вимог
- 22.8. Розгляд справ про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
- § 10. Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
- §6. Місце нотаріального процесу в правовій системі України
- 88. Судові доручення.
- §1. Класифікація нотаріальних проваджень
- §4. Спірні нотаріальні правовідносини у нотаріальному процесі та процесуальні наслідки їх встановлення
- 48. Окремі доручення слідчого
- 83. Прийняття доручення клієнта декількома адвокатами
- § 5. Виконання доручень іноземних судів
- Елементи нотаріальних процесуальних правовідносин
- 49. Судові доручення по збору доказів. Процесуальний порядок їх давання і виконання.