ВИСНОВКИ

Низький рівень децентралізації бюджетних ресурсів потребує пошуку шляхів формування фінансово самодостатніх територіальних громад за рахунок використання їх фінансового потенціалу.

Матеріальні і фінансові ресурси створюють лише базис фінансового потенціалу територіальної громади, але самі по собі вони не можуть бути гарантом досягнення цілей її соціально- економічного розвитку. Тому іншими його важливими елементами, які забезпечують процес раціонального використання і розпорядження наявними матеріальними й фінансовими ресурсами та пошук, залучення та акумуляцію їх потенційних резервів, є можливості апарату управління, його здібності та компетенції, інформаційне та правове забезпечення його діяльності. Структуру фінансового потенціалу територіальної громади слід розуміти як поєднання та взаємозв’язок об’єктивних і суб’єктивних ресурсних можливостей матеріально-фінансового забезпечення й можливостей системи управління місцевого самоврядування.

Розширений підхід до оцінки ресурсної основи фінансового потенціалу викликає необхідність вдосконалення класифікації фінансових ресурсів, насамперед, шляхом їх багатоаспектного поділу за правом володіння і розпорядження та участю у вирішенні потреб місцевого значення.

Рівень фінансового забезпечення територіальних громад напряму залежить від результатів бюджетно-податкової політики уряду держави. Її ефективність визначається не лише обсягом мобілізованих бюджетних ресурсів, а і тим, наскільки вони ефективно перерозподілені. Дослідження наслідків реалізації основних напрямів бюджетно-податкової політики щодо регіонального розвитку доцільно здійснювати за допомогою розробленої авторами матриці, яка дозволяє одночасно провести оцінку рівня бюджетно-фінансової децентралізації під впливом зміни частки доходів місцевих бюджетів у валовому регіональному продукті та структурних змін у бюджетних ресурсах регіону. Такий підхід дозволив виявити суттєву залежність процесу формування доходів бюджетів територіальних громад від участі органів державної влади та коштів державного бюджету, вагомість функцій представницьких органів щодо реалізації державної політики на місцях і низький рівень їх спроможності у ході фінансування власних повноважень.

Результативність формування та реалізації фінансового потенціалу територіальних громад визначається ступенем залучення та ефективністю використання акумульованих можливостей для забезпечення потреб місцевого значення. Застосування запропонованих показників ефективності діяльності посадових осіб місцевого самоврядування підтвердило взаємозв’язок між об’єктивними і суб’єктивними можливостями територіальних громад та доцільність дослідження сутності фінансового потенціалу з позиції системного підходу. За результатами аналізу спостерігається негативна тенденція поступового зниження ефективності залучення ресурсних можливостей матеріально- фінансового забезпечення територіальних громад та низький і нестабільний рівень віддачі від реалізації можливостей системи місцевого самоврядування.

З метою збільшення власних бюджетних надходжень та забезпечення територіальних громад стабільними джерелами фінансових ресурсів доцільною є модернізація механізму справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та реформування підходів до фінансування підприємств комунальної власності. Одночасно, для представницьких органів територіальних громад проблемним питанням залишається пошук інноваційних шляхів формування довгострокових інвестиційних ресурсів для фінансування місцевої інфраструктури. Використання ними можливостей фінансового ринку дозволить забезпечити трансформацію заощаджень населення та тимчасово вільних фінансових активів економічних суб’єктів територіальних громад в інвестиції для реалізації проектів соціально- економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

Враховуючи актуальність проблеми значного майнового розшарування в Україні збільшення надходжень від оподаткування надвисоких доходів є значним потенційним резервом покращення фінансового забезпечення територіальних громад. Для забезпечення цього запропоновані шляхи удосконалення механізму оподаткування доходів фізичних осіб у формі заробітної плати, що сприятиме залученню до місцевих бюджетів коштів для фінансування делегованих повноважень представницьких органів. З метою підвищення зацікавленості останніх у повнішому стягненні податку, відповідно, і в активізації господарської діяльності на підвідомчій території, доцільною є передача частки надходжень від податку на доходи фізичних осіб до бюджетів розвитку територіальних громад.