СМИСЛОПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ ДИТЯЧОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В ХРОНОТОПІ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

В.М. Білозор

аспірант

Прикарпатський національний

університет, м. Івано-Франківськ

Розуміння соціальних та психічних процесів в об’єднуючий парадигмі робить необхідним введення в термінологічний лексикон гуманітарних наук уявлення про смисл (ідея вперше обґрунтована М.

В комунікативній теорії суспільства Н. Лумана: «Никакая общественная операция не может протекать не используя смысла»[5, с.46]. Смисл відрізняє спільноти одну від одної, «…обозначить его можно, лишь актуализируя некоторое различение» [ 5, с.56]. Культурно-конструктивістська теорія психології К. Джерджена наполягає також на тому, що динаміка суспільних відносин є похідної від смислового конструювання соціальної реальності в процесі комунікації. «Коммуникативные отношения позволяют производить новые порядки значения, в которых могут возникать новые формы деятельности» [2, с.79], - така позиція іманентна і положенням психологічної теорії діяльності в школі О. Леонтьєва.

Дитячий громадський рух, який був монополізований державою СРСР в єдину піонерську організацію, змінила еклектика різноманітних дитячих організацій та рухів пострадянського періоду. Цей процес супроводжувався і суттєвими смисловими трансформаціями свідомості організаторів та лідерів таких рухів, та як наслідком зміною форм-сценаріїв в конструюванні діяльності.

Трансформувалась сама піонерська організація. До 1998 року вона була представлена в усіх областях України і намагалась перебудуватись на «захист прав та інтересів своїх членів, …виховання різноманітних здібностей у підростаючого покоління».

Трансформація попередніх смислів «служіння суспільству», «корисних суспільству справ», «допомоги всім потребуючим», «миру у всьому світі» і т.п., викликала суттєвий дисонанс з цінностями нової епохи, до характеристики якої в певній мірі підходять положення шизоаналізу Ж.Дельоза та Ф. Гваттарі з роботи «Капіталізм та шизофренія». На цьому фоні певну перевагу мали тільки дитячі організації націоналістичного та національно-історичного спрямування, адже держава мала конвенціоналізувати свою політико-історичну легітимність і підтримувала в такій спосіб національну мега-ідентичність. Система ж освіти заповнювала вакуум ситуативними та локальними в межах навчального закладу дитячими об’єднаннями з метою реагування на виховні негаразди в спробі взяти їх під свій контроль.

Звертаючись до самого поняття громадської організації треба в першу чергу звернути увагу на смисл слова «громадська». Місцева громада, її права та інституції є основою громадянського суспільства в акті комунікації між мега-соціальним рівнем національної ідентичності та мезо-соціальним рівнем ідентичності громадянської. Соціальна психологія вчить, що ідентичності мега-рівнів можуть мати виключно міфологічну природу (до того ж людством принесено найбільше людських жертв саме богам мега-ідентичностей) , тоді як на мезо-рівні ще проявляються можливості особистісного втручання та корегування соціальних стосунків під контролем особистісних смислів. Саме тому західна соціальна наука наділяє мезо-рівень таким високим значенням (наприклад, Смелзер[6]).

Чи є на Україні дитячі громадські організації, які мають право на цю назву? Ознаками такої організації мали б бути: діяльність виключно в громаді на інтереси громади, наявність ефекту для громади такої діяльності, включеність громади в турботу про таку організацію, наявність соціального замовлення на діяльність такої організації з боку громади, незалежність організації від держави.

Саме менеджмент такого смислового наповнення є менеджментом дитячої громадської організації, і від них рішуче треба відділити просвітницькі, навчальні, спортивні, туристичні, розважальні організації (найчастіше це взагалі просто об’єднання, малі та середні групи ситуативного походження). Це стосується всього загалу громадянських інвестицій в соціальну систему українського суспільства.

Психологічного осмислення потребує і слово «дитяча». Смисл дитинства, романтизація дитинства в розрізненні з технологізацією є такою ж потребою місцевих громад (наприклад, батьківською) як і потреба в освіті. Детальне дослідження смислопсихологічного наповнення дитинства можна знайти сьогодні в роботах В. Кудрявцева [3]

Література:

Агафонов А. Ю. Основы смысловой теории сознания. – СПб.: Речь, 2003. – 296 с.

Джерджен К. Дж. Социальный конструкционизм: знание и практика. Сб. статей / Под общ. ред. А.А. Полонникова. – Мн.: БГУ, 2003. – 232 с.

Кудрявцев В. Т. Смысл человеческого детства и психическое развитие ребенка. Інтернет-ресурс: http://www.tovievich.ru

Леонтьев Д. А. Психология смысла. – М.: Смысл, 2003. – 487 с.

Луман Н. Общество как социальная система. Пер. с нем./ А. Антоновский. М: Издательство "Логос". 2004. - 232 с.

Смелзер Н. Дж. Проблеми соціології. Георг-Зімелівські лекції, 1995. – Львів: Кальварія, 2003. – 128 с.