1.I. Поняття банківського менеджменту, його особливості, мета, завдання, принципи організації

У загальному розумінні менеджмент - це наука про найбільш раціональні системи організації і управління певними видами діяльності. Під менеджментом розуміють як систему управління фінансовими сферами діяльності, так і систему управління персоналом (тобто організаційними сферами діяльності).

Менеджмент можна розглядати як один з найважливіших чинників підвищення ефективності будь-якого виду діяльності. В умовах жорсткої конкуренції, яка супроводжує розвиток ринкової економіки, необхідно постійно вдосконалювати системи і форми управління, швидко опановувати накопиченими в теорії і практиці знаннями, знаходити нові неординарні рішення в динамічній ситуації. Тільки такий підхід до управління забезпечить нормальні умови розвитку організації.

Банківський менеджмент - це наука про ефективні системи організації і управління всіма процесами і відносинами, які характеризують діяльність банку. Під процесами і відносинами розуміють всю сукупність фінансових, економічних, організаційних і соціальних сфер банківської діяльності.

Банківський менеджмент можна розглядати як наукову систему організації і управління діяльністю банку і персоналом, зайнятим у банківській сфері.

Об'єктом банківського менеджменту є комерційний банк разом зі всіма аспектами банківської діяльності у взаємозв'язку з політико-правовим і соціально економічним середовищем. У поняття “банк” вкладається широкий зміст, тому об'єкти управління конкретизуються таким чином: капітал, залучені і запозичені ресурси, активи, фінансовий інструментарій, методологія, організаційні структури, банківські продукти, персонал, інформаційні потоки, внутрішньобанківські операції, матеріально-технічна база, фінансові результати, безпека та ін.

Суб'єкт банківського менеджменту - це відповідальна особа або група осіб, які мають право ухвалювати управлінські рішення і несуть відповідальність за ефективність здійснюваного процесу управління банком.

Банківський менеджмент має певну специфіку, обумовлену характером і особливостями здійснення банківських операцій:

1. Банки як підприємства особливого роду в економіці здійснюють різноманітні фінансові операції, пов'язані з рухом грошових потоків у економіці, а також є провідниками монетарної політики держави. Це накладає певні обмеження на банківську діяльність.

2. Банківська діяльність - це особливий вид підприємницької діяльності, пов'язаний з підвищеним ризиком. Це обумовлено тим, що банки розпоряджаються суспільним капіталом і повинні нести відповідальність перед власниками за забезпечення збереження грошових коштів.

Отже, ефективна робота банку в сучасних умовах неможлива без розробки стратегії його діяльності, застосування найбільш раціональних систем управління в умовах підвищеного ризику і обмеження його діяльності з урахуванням специфіці фінансового ринку та законодавства, що постійно змінюється.

Основні цілі банківського менеджменту:

1. Головна мета (як і будь-якого іншого комерційного підприємства) -

отримання прибутку від здійснення банківських операцій і надання фінансових послуг для підтримки життєдіяльності банку і збереження коштів кредиторів і вкладників.

Таким чином, прибутковість є головним показником ефективності роботи будь-якого банку.

2. Забезпечення достатнього рівня надійності банківської установи. Рівень надійності визначається розміром сукупного ризику, якому піддається конкретний банк. Тому пошук реальних шляхів мінімізації ризиків є важливою метою банківського менеджменту.

Отже, основними критеріями оцінки рівня банківського менеджменту є економічні категорії - прибуток і ризик (збільшення прибутковості і зниження ризику є двома основними категоріями банківського менеджменту).

Перелік завдань, які стоять перед банківським менеджментом, набагато ширше, ніж його основні цілі - максимізація прибутку і мінімізація ризиків.

Завдання банківського менеджменту:

- максимальне задоволення потреб клієнтів у структурі та якості пропонованих банком операцій і послуг (розширення асортименту банківських послуг);

- забезпечення конкурентоспроможності банку в ринковому середовищі (припускає зниження вартості банківських послуг при одночасному підвищенні їх якості);

- забезпечення умов для нарощування власного капіталу банку;

- наявність адекватних систем контролю за рівнем банківських ризиків;

- створення ефективної організаційної структури банку;

- організація роботи систем контролю, аудиту, безпеки, інформаційних і інших систем, які забезпечують життєдіяльність банку;

- створення умов для набору кваліфікованих кадрів і повної реалізації їх потенційних можливостей;

- створення систем підготовки, перепідготовки і розстановки кадрів;

- забезпечення умов для здійснення послідовного і ефективного управління банком;

- створення соціальних умов для роботи персоналу банку.

Банківський менеджмент базується на певних принципах і направлений на

виконання конкретних функцій з метою досягнення поставленої мети.

Основні принципи банківського менеджменту, які є загальними для всіх сфер діяльності:

- спрямованість дій суб’єкта управління на досягнення конкретної мети;

- єдність мети, результату і способів їх досягнення;

- комплексність процесу управління, який включає планування, аналіз, регулювання і контроль;

- єдність стратегічного (перспективного) і тактичного (поточного) планування для забезпечення безперервності відповідного процесу;

- контроль за ухваленими управлінськими рішеннями як найважливіший чинник їх реалізації;

- матеріальне і моральне стимулювання творчої активності, успіхів і досягнень всього колективу і кожного його члена окремо;

- гнучкість організаційної структури управління, яка дає можливість вирішувати функціональні та управлінські задачі.

1.2.