<<
>>

59. Поняття і джерела права зовнішніх стосунків.

Право зовнішніх стосунків являє собою галузь загального міжнародного права, що складається із системи юридичних норм, які виражають узгоджені волі суб'єктів міжнародного права щодо прав і обов'язків їхніх офіційних органів, що виступають у міжнародному спілкуванні, і регламентуючих їхній стан і діяльність зі здійснення зовнішніх зносин відповідно до загальновизнаних принципів і норм сучасного міжнародного права.

Право зовнішніх зносин охоплює чотири основні сфери дії органів зовнішніх зносин: дипломатичну - на рівні традиційних каналів (міністерство закордонних справ - посольства і місії за кордоном); консульську сферу; дипломатичну діяльність на рівні спеціальних місій; здійснення зовнішніх зносин у ході діяльності з представництва держав у їхніх відносинах із міжнародними організаціями. В даний час уся сфера зовнішніх зносин держав є достатньо добре розробленою й упорядкованою в правовому відношенні. У рамках світового співтовариства прийнятий ряд багатосторонніх актів, що стали результатом великої і кропіткої роботи з кодификації і прогресивного розвитку норм міжнародного права в цій галузі. Це Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року (набрала сили з 1964 року), Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 року (набрала сили з 1967 року), Конвенція про спеціальні місії від 16 грудня 1969 року (набрала сили з 1985 року), Конвенція про запобігання і покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів від 14 грудня 1973 року (набрали сили з 1977 року) і Віденська конвенція про представництво держав у їхніх відносинах із міжнародними організаціями універсального характеру від 14 березня 1975 року (в силу ще не вступила). Україна є учасником усіх перерахованих вище конвенцій. Зовнішні зносини держави прямо пов'язані з правом на участь у міжнародному спілкуванні. В основі цього права лежить юридична можливість держав діяти самостійно на міжнародній арені, за допомогою реалізації їхньої міжнародної правосуб'єктності в галузі офіційних відносин з іншими державами й іншими суб'єктами міжнародного права. Одночасно тут мова йде не тільки про можливість діяти відповідно до власного волевиявлення, але і про захист такої можливості за допомогою юридичних обов'язків із боку держав-контрагентів, передбачених нормами права зовнішніх зносин. Право на участь у зовнішніх зносинах, будучи одним з основних прав держав, що випливають із їхнього суверенітету, у свою чергу» складається з ряду елементів. До них насамперед належить так зване право посольства, що є серцевинною частиною загального основного права на участь у зовнішніх зносинах (право на міжнародне спілкування). Розрізняють активне право посольства - право держави спрямовувати своїх дипломатичних і консульських представників у закордонні держави і пасивне право посольства - право приймати в себе дипломатичних і консульських представників закордонних держав.
<< | >>
Источник: SenatM.com. Шпаргалка по международному праву (на украинском языке). 2011

Еще по теме 59. Поняття і джерела права зовнішніх стосунків.:

  1. 60. Органи зовнішніх стосунків, їх класифікація.
  2. Метод зовнішніх джерел поповнення капіталу банку
  3. Поняття та види джерел (форм) права
  4. Поняття та види джерел права
  5. 1. Поняття джерела (форми) права та його види.
  6. § 1. Поняття та види джерел права в англо-американській сім'ї
  7. §1. Поняття та види джерел римського приватного права
  8. Поняття і джерела цивільного права країн загального та романо-германського права
  9. 5.1. Поняття і джерела цивільного права країн загального та романо-германського права
  10. 1. Поняття та система джерел міжнародного економічного права
  11. 57.Особливості джерел міжнародного економічного права та їх відмінність від джерел національного права України.
  12. Поняття та джерела земельного права
  13. 15.1. Поняття форм (джерел) права
  14. 109. Поняття і джерела авторського права.
  15. Поняття та джерела кримінального права
  16. Поняття дипломатичного і консульського права та їхні джерела
  17. Поняття та джерела цивільного права
  18. Поняття та джерела фінансового права
  19. 14.Поняття і джерела міжнародного валютного права.