§1. Поняття та види джерел римського приватного права
Вивчення інститутів римського приватного права передбачає чітке уявлення про джерела римського права та значення кожного з них в окремі періоди розвитку Римської держави.
Термін джерело означає першооснову усього того, що відбувається - умови, місце, причини, які зумовлюють ту чи іншу подію або явище.
В юридичній літературі з римського права, яка нагромадилася за дві тисячі років у різних народів поняття джерела права вживається: 1) у значенні матеріальних умов, з яких народжується право; 2) у значенні політичних, іделогічних, релігійних, моральних та інших умов, які впливають на зміст права; 3) у значенні форм правоутворення; 4) у розумінні джерела пізнання права.Правові відносини будь-якого суспільства, в тому числі й рабовласницького, кореняться в матеріальних відносинах і є юридичним виразом виробничих відносин. Інакше кажучи, джерело норм римського права треба шукати в матеріальних умовах життя римського рабовласницького суспільства, у пануючому в ньому способі виробництва, в характері пануючих відносин власності. За своєю суттю право є лише піднесена до закону воля певної соціальної групи, класу або всього народу, зміст якої визначається матеріальними умовами життя суспільства.
У наведеному визначенні відображена єдність форми і змісту. Проте зміст може об'єктуватися в різних формах. У римському праві упродовж його історії формами правоутворення були: 1) звичаєве право; 2) закон (у період республіки - акти народних зборів, в період принципату - сенатусконсульти, в період абсолютної монархії - імператорські конституції); 3) едикти магістратів; 4) діяльність юристів.
Разом з тим необхідно зазначити, що необгрунтованим є механічне зведення юридичних норм до економіки, матеріальних умов життя того чи іншого
суспільства. Право не можна розглядати як сукупність лише економічних відносин - на його зміст суттєво впливають політика, релігія, особливості історичного розвитку тієї чи іншої країни, рівень культури тощо.
В юридичній науці існує поняття джерело прав у розумінні явищ і фактів, які спеціально мають служити джерелом пізнання правових приписів. До найвідоміших і важливих джерел пізнання римського привдтного права відносяться Закони XII таблиць, кодифікація імператора Юстиніана, яка завершила розвиток римського права. У середньовіччя акти кодифікації Юстиніана дістали назву Corpus juris civilis - "Звід цивільного права".
Еще по теме §1. Поняття та види джерел римського приватного права:
- 1.2. Поняття, предмет і система римського приватного права
- Поняття та види джерел права
- §5. Про рецепцію римського приватного права в Україн
- 1.4. Рецепція римського приватного права
- 1. Поняття джерела (форми) права та його види.
- Поняття та види джерел (форм) права
- § 1. Поняття та види джерел права в англо-американській сім'ї
- 1.1. Історична традиція римського приватного права
- 11.Джерела міжнар торгово права: поняття, види і їх загальна хар-ка.
- §2. Значення вивчення римського приватного права для сучасних юристів
- Тема 2. Джерела римського права
- Тема 1. Поняття, системата предмет римського права
- §1. Предмет курсу "Римське приватне право"
- Тема 1. Поняття, системата предмет римського права
- §1. Поняття міжнародного приватного права
- 1.Визначте поняття, види основних джерел МЕП, охар-те їх особливості.
- Орач Є. М., Тищик Б. Й.. Основи римського приватного права: Навчальний посібник - Львів: Ред.-вид. відділ Львів. ун-ту,2000. - 238с., 2000