14.Поняття і джерела міжнародного валютного права.
Активізація участі України у зовнішньоекономічній яльності обумовила розширення операцій з валютними цінностями, які вона здійснює як на своїй території, так і за межами. Це у свою чергу, вимагає відповідних кроків з боку нашої держави.
Україна вступає до Міжнародного валютного Фонду, формує свій Валютний фонд, приймає нормативні акти, що регулюють відносини в межах здійснення валютних операцій тощо. До таких актів(джерела) слід віднести декрети КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті", "Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті", які було прийнято 19 лютого 1993 р. Цими декретами був встановлений режим здійсненні валютних операцій на території України, визначені загагальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів у даній сфері.Міжнародне валютне право своїми витоками має міжнародне публічне та приватне право. Система права має таку ієрархію: норма — інститут — підгалузь — галузь. Предмет правового регулювання - міжнародні валютні відносини. Класично ці відносини слід розуміти як відносини "між народами" (міждержавні валютні відносини). Аспекти валютних відносин, у яких беруть участь юридичні та фізичні особи різних держав, особи без громадянства, іноземна валюта, вважатимемо як такі, що належать до міжнародного приватного права.
Міжнародне валютне право є підгалуззю міжнародного економічного права, а предметом його правового регулювання — міжнародні валютні відносини.
Норми міжнародного валютного права мають певні джерела. У цих джерелах вони юридично зафіксовані. Джерелами міжнародного валютного права є міжнародні угоди, судова та арбітражна практика, міжнародно-правові звичаї.