8. Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК)
Це об'єднання основних країн Азії, Африки та Латинської Америки, що видобувають нафту, їх частка перевищує третину світового обсягу видобування нафти.
Перші заходи в напрямку встановлення тісних зв'язків між країнами-експортерами нафти були здійснені Венесуелою, Іраном, Іраком, Кувейтом і Саудівською Аравією в 1949 р.
Після того як у 1960 р. транснаціональні нафтові компанії знизили ціни на нафту, у Багдаді відбулася конференція представників зазначених країн. Було прийняте рішення про утворення постійно діючої організації, основною метою діяльності якої повинно бути регулювання цін на нафту. Наступного року така організація була створена під час конференції у Каракасі — столиці Венесуели. Згодом до ОПЕК увійшли Катар (1961 р.), Індонезія (1962 р.), Лівія (1962 р.), Об'єднані Арабські Емірати (1967 р.), Алжир (1969 р.), Нігерія (1971 р.), Еквадор (1973 р.) і Габон (1975 р.). Останні дві країни вийшли зі складу ОПЕК відповідно в 1993 та 1996 р.Наприкінці 1973 р. країни-члени ОПЕК протягом трьох місяців підняли ціни на нафту вчетверо. Об'єднання ОПЕК встановлює єдині продажні ціни на нафту, сприяє збільшенню доходів від продажу видобутої нафти, стимулює освоєння національних нафтових джерел країн-учасниць.
Вплив ОПЕК на світові ціни на нафту послабився, коли Норвегія і Великобританія розпочали експлуатацію власних родовищ нафти з-під дна Північного моря. До того ж промислове розвинені країни світу зайнялися пошуком альтернативних джерел енергії та її економним використанням.
Вищим органом ОПЕК є конференція, що скликається двічі на рік. До органів керування належать Рада керівників і Генеральний секретар. Штаб-квартира ОПЕК розташована у Відні — столиці Австрії.
Еще по теме 8. Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК):
- 19.Країни– виробники сировини в системі міжнародних організацій (на прикладі ОПЕК).Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК)
- 53. Орг-ції країн–виробн сировини в системі МО(ОПЕК).
- § 6. Участь у цивільному процесі країн СНД органів державного управління, місцевого самоврядування, організацій і громадян з метою захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів інших осіб
- Вільний рух капіталів між країнами — членами і країнами — нечленами ЄС
- 5. Світова організація торгівлі як міжнародна економічна організація
- 88.Організація ООН по промисловому розвитку як міжнародна економічна організація.
- Романе-германська правова сім'я. Наближення правопорядків у країнах Європейського Союзу. Англо-американська правова сім'я, або система загального права: англійське право; право США. Особливості правової системи Мексики та інших латиноамериканських країн. Мусульманське право. Правові системи країн Далекого Сходу: китайське право; право Японії; право Індії. Правові системи країн Африки.
- § 5. Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії
- Поняття шлюбу та умови його взяття. Особисті відносини між подружжям за національним правом різних країн. Майнові права та обов'язки подружжя за правом різних країн. Розірвання шлюбу за національним правом зарубіжних країн.
- 18.2. Співвідношення прав громадян Європейського Союзу та громадян інших країн. Політичні права громадян інших країн
- Поняття і джерела цивільного права країн загального та романо- германського права. Суб'єкти цивільного права: фізичні особи; юридичні особи; держава. Позовна давність у цивільному праві зарубіжних країн.
- Адміністративне право країн романо-германської правової сім'ї — Франції, ФРН, Італії. Адміністративне право країн англо-амери- канської правової сім'ї: особливості адміністративного права США; адміністративне право Великобританії.
- Угоди з третіми країнами
- Країни Східної Європи
- Розірвання шлюбу за національним правом зарубіжних країн
- 8.4. Розірвання шлюбу за національним правом зарубіжних країн
- Вільний рух капіталів між країнами — членами ЄС
- Правові системи країн Далекого Сходу