Групування

Розрізняють три види групування: типологічні, варіаційні та аналітичні.

Типологічними називають групування, що розподіляють досліджувану сукупність на однорідні за якісною ознакою (наприклад, групування за видами злочинів, місцем вчинення злочину).

Варіаційними називають групування, що розподіляють досліджувані явища за кількісною (варійованою) ознакою. Цей вид групування застосовують при вивченні вікового складу злочинців, строків позбавлення волі, рецидиву.

Аналітичні групування мають на меті встановити взаємозв'язок досліджуваних явищ, наприклад, між злочинністю і пияцтвом, злочинністю й родинним станом, злочинністю й освітою.

Отримані дані про злочинність або інші правові явища після зведення і групування об'єднують у статистичні таблиці, що дає змогу викласти й узагальнити дані про суспільні явища за допомогою цифр, які розташовують у певному порядку. Статистичні таблиці у кримінальній статистиці мають важливе значення, оскільки відомості про злочинність у них систематизуються й наочніше, ніж текст, характеризують той чи інший аспект злочинності. Особливість статистичних таблиць полягає в наявності в них одного чи кількох підсумків по вертикалі або горизонталі.

Основою для побудови статистичних таблиць є групувальні ознаки. Як правило, їх розташовують у рядках, а кількісні характеристики об'єкта — у графах.

Статистична таблиця має вигляд своєрідного статистичного речення, що має підмет і присудок.

Підметом статистичної таблиці є об'єкт дослідження, тобто те, про що йдеться в таблиці, присудком — те, що йдеться про підмет, тобто присудок є кількісним описом об'єктів. Як правило, підмет розташовують у лівій частині таблиці у вигляді назв рядків, а праву частину таблиці (графи) займає присудок.

Після зведення і групування статистичних даних, а також складання відповідних статистичних таблиць розпочинається наступний етап — статистичний аналіз і узагальнення.

3.