§ 3. Види норм права

Класифікація правових норм. Класифікація норм права - це засіб дослідження регулятивних властивостей норм права шляхом їх групування за стійкими ознаками (див. табл. 17.2).

Найпростіша класифікація правових норм - це їх поділ залежно від галузі права на конституційні, кримінальні, адміністративні, цивільні та ін.

344РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Водночас норма права зобов'язує власника здійснити певні дії, обмежуючи, таким чином, його свободу. Якщо це власник землі, який вирощує на ній наркотичні речовини, а потім продає їх, то його права власника в цьому випадку обмежуються, оскільки своїми діями він завдає шкоди здоров'ю інших людей.

3.              Норма являє собою правило поведінки загальнообов'язко

вого характеру, її загальнообов'язковість виражається в тому,

що вона є державно-владним приписом, який створений для всіх

людей та уособлює державну волю. Норма права визначає загаль

нообов'язкові межі можливої, необхідної і забороненої поведін

ки. Вона вказує, яким чином, у якому напрямку, протягом яко

го часу слід діяти людині.

Крім того, норма права є чинником загального масштабу, однакового ступеня свободи для всіх і для кожного, хто опинився у сфері її дії. її загальнообов'язковість також виражається і в тому, що вона охоплює найбільш типові, неодиничні соціальні процеси та зразки поведінки, які найчастіше повторюються.

По суті, норма права відрізняється неперсоніфікованістю, тобто вона звертається не до конкретної особи, а до кожного громадянина. Вона не вказує конкретних виконавців тих приписів, що містяться в ній.

4.Це формально визначене правило поведінки. Зазначене

правило поведінки закріплюється в офіційному документі дер

жави - джерелі права у формальному сенсі. На відміну від мо

ральних норм, які, як правило, не фіксуються в актах держави,

норма права являє собою деталізоване і чітко виражене в пись

мовій формі правило поведінки, а також чіткі вказівки на на

слідки його порушення.

Формальна визначеність норми права дозволяє не лише прояснити її внутрішню структуру, а й не припускає існування різних її змістів, запобігає можливій підміні букви закону духом закону, який тлумачиться, як заманеться. Стародавні римляни говорили: «Хай торжествує закон (тобто юстиція), навіть якщо загине світ»1. Формально визначене правило поведінки дозволяє оперувати правом з метою упорядкування і цілеспрямованого впливу на розвиток суспільства.

5.              Норма права є правилом поведінки, гарантованим держа

вою. Право регулює найважливіші з погляду держави суспільні

відносини. Відповідно норма права - це правило поведінки людей,

1 Цит. за: Мухаев Р.Т. Теория оеударства й права: Учебник. - М., 2001. - С. 288.

Глава 17. Норма права

347

Таблиця 17.2. Норми права

За соціальним призначенням і роллю у правовій системі

За суб'єктами прааотворчості

За методом правового регулювання

За галузевою належністю

За сферою дії

За часом За колом осіб

Регулятивні              Правомочні

Зобов'язувапьні Заборонні

Охоронні

Установчі

Зайва печуаа льні

Декларативні

Дефінітивні

Колізійні

Оперативні

Норми, що виходять від держави

Норми, що виходять безпосередньо від громадянського суспільства

Імперативні

Диспозитивні

Рекомендаційні

Конституційні

Кримінальні

Адміністративні

Цивільні

Норми загальної дії

Норми обмеженої дії

Локальні нормативні розпорядження

Постійні

Тимчасові

Діють на всіх

Діють на чітко визначену категорію осіб

Державний бюджет України, які діють протягом одного року; норми Законів міста Москви, що обмежені кордонами столиці Російської Федерації; норми Закону України № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року «Про статус суддів», який стосується в основному суддів України), та локальні нормативні розпорядження.

346РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

влади і управління), і норми права, що виходять безпосередньо від громадянського суспільства (рішення, прийняті на референдумі). Так, Конституція України 1996 року була прийнята на засіданні Верховної Ради України - вищого і єдиного державного органу законодавчої влади. Саме тому норми, закріплені в ній, матимуть характер тих, що виходять від держави. Щодо Конституції Російської Федерації 1993 року, то вона була прийнята на референдумі, а, отже, норми, які містяться в ній будуть мати характер тих, що виходять безпосередньо від громадянського суспільства.

Інша класифікація пов'язана із соціальним призначенням і роллю в правовій системі. У цьому випадку норми права поділяють на установчі, регулятивні, охоронні, забезпечувальні, декларативні, дефінітивні, колізійні і оперативні.

Однією з найпоширеніших класифікацій є поділ норм права за методом правового регулювання на імперативні, диспозитивні та рекомендаційні.

Імперативні норми мають суворий, владнокатегоричний характер, не припускають відхилень у регульованій поведінці і не залежать від поглядів учасників правовідносин (норми кримінального і адміністративного права).

Диспозитивні норми надають суб'єктам права можливість самим визначити конкретний зміст своїх прав і обов'язків. Вони встановлюють правила на той випадок, якщо цього не встановлено угодою самих суб'єктів. Саме тому вони мають автономний характер, що дозволяє учасникам самим домовитися а будь-якого питання (норми цивільного та сімейного права).

Рекомендаційні норми встановлюють правила поведінки, виконання яких є необов'язковим, але бажаним для держави. Тим самим держава акцентує увагу на важливому значенні тих суспільних відносин, що раніше не були врегульовані нормами права.

Досить цікавою є також класифікація норм права за сферою дії. У цьому випадку виділяються норми загальної дії, які поширюються на всіх і на всю територію (наприклад, норми Конституції України), норми обмеженої дії, що мають межі, обумовлені територією, часом, суб'єктами (наприклад, норми законів про

348              РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

за часом на постійні (норми Конституції України) та тимчасові (норми Закону про Державний бюджет України на 2000 рік), а також за колом осіб, згідно з яким норми права можуть поширюватися на всіх, хто підпадає під їхню дію (норми Конституції України поширюються на всіх громадян України), або на чітко визначену групу суб'єктів (норми Закону України про статус суддів).

Види норм права за соціальним призначенням і роллю в правовій системі. Установчі норми - це своєрідні норми-прин-ципи, основне призначення яких полягає у юридичному закріпленні суспільних відносин, що склалися в тій чи іншій сфері. Як правило, установчі норми закріплюються в Конституціях. Наприклад, стаття 1 Конституції України говорить: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава»1.

Регулятивні норми - це своєрідні норни-правила поведінки, що встановлюють юридичні права і обов'язки громадян, організацій, органів держави, умови їх виникнення і дії. Вони розраховані на правомірну поведінку учасників правовідносин. Залежно від характеру правил поведінки, що містяться в регулятивних нормах, вони поділяються на правомочні, зобов'язуваль-ні та заборонні:

правомочні - надають своїм адресатам право можливості

здійснити позитивні дії з метою задоволення своїх законних

інтересів.

їни зазначає, що «спадкоємець, який прийняв спадщину, може

одержати свідоцтво про право на спадщину»3);

зобов'язувальні - встановлюють обов'язок для суб'єкта пра

ва здійснити певні позитивні дії, передбачають активну зобо

в'язальну поведінку (наприклад, згідно аі ст. 972 Цивільного

кодексу України камери схову, що перебувають у віданні ор

ганізацій, підприємств транспорту, зобов'язані приймати на

зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наяв

ності в них проїзних документів);

заборонні - встановлюють для суб'єктів права заборону здій

снювати недозволені дії (наприклад, згідно з ч. 4 ст. 281

Цивільного кодексу України забороняється задоволення про

хання фізичної особи про припинення її життя).

Охоронні норми - це своєрідні норми - охоронці порядку, що визначають умови застосування до суб'єктів правовідносин заходів державно-примусового впливу за неправомірну поведінку

' Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 26 червня 1996 року. - К-, 1997. - С. 4. 1Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року. - X., 2003. - С. 39Є.

Глава 17, Норма права

349

та характер і зміст цих заходів. Охоронні норми застосовуються за порушення регулятивних норм. За характером правил поведінки охоронні норми, як правило, є зобов'язувальними. Вони містяться в Кримінальному кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення і передбачають заходи юридичної відповідальності за конкретні правопорушення.

Декларативні норми - це норми-цілі, що проголошують необхідність досягнення конкретних завдань, визначають принципи їх здійснення. Наприклад, згідно зі ст. 1 Кримінального кодексу України «Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам»1.

Дефінітивні норми ~ норми-визначення, які формулюють основні юридичні поняття. Так, стаття 1 Закону України № 852-ІУ від 22 травня 2003 року *Про електронний підпис» визначає, що «електронний цифровий підпис - це вид електронного підпису, що отриманий у результаті криптографічного перетворення набору електронних даних, який приєднується до цього набору або ж логічно з ним поєднується і дає можливість підтвердити його цілісність та ідентифікувати адресата»2.

Оперативні норми - це норми-інструменти, що регулюють строки і порядок вступу, пролонгації і припинення дії нормативно-правових актів. Наприклад, згідно з пунктом 1 розділу V Закону України № 851-ІУ від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг» «цей Закон набуває сили через шість місяців від дня його опублікування»3.

Забезпечувальні норми - це норми-гарантії, що містять приписи, які гарантують здійснення суб'єктивних прав та обов'язків у процесі правового регулювання, їх соціальна цінність залежить від того, наскільки ефективно вони сприяють створенню механізмів та конструкцій безперешкодної реалізації права. Ці норми можуть знаходитись як у різних нормативно-правових актах, так і в одному. Так, ч. II ст. 22 Конституції України

1 Кримінальний кодекс України (прийнятий сьомою сесією Верховної Ради

України 5 квітня 2001 року). - К., 2001. - С. 3.

г Об злектронной цифровой подписи. Закон Украиньї № 852-ІУ от 22 мая 2003

года // Голос Украиньї. - 2003. - 27 иювя. - С. 10.

1 Об злектровньїх документах й злектронном документообороте. Закон Украиньї

№ 851-ІУ от 22 мая 2003 года // Голос Украйни. - 2003. - 2Т июня. - С. 11.

уиньиїґийої-оняиівнйон звїґвігно о циаочігоя

Іонщеіїгон іоімс

ІСЯОНЙОН МОН

-уієіігон тізоннонве вннаьапвадве ІІйянАф ч,ІЛо звавігои ХиоІІ ? іиийон тониіеііґом ІІЇІннЛф тоьммІгЛІчиіо члАо звлвігоіі Лиоь ^ ІонуІЕІІгоя тіїінніїф тоьетЛяоІЛІгздо яІЛз звівп'оа Амоь ^ н ІН0ІЕТІЛОН чІетЛнонин пПннАф гак іиийон ІндІЕІІгом 9НВІ, о^д ІнчІгваАьзІІездве амві о^ Інииівйзио змві оДІ н шаиіінтфаіґ амві о^ц шаиївйвіґяаїї' зхві о'щ тнносіохо знвх оіп хиннойодвс ві

'хиньоиоявсіп ІІПвитфизвІг» кігіґ моавізйга з о^п

Іннойодвв зхві о^ц ІнчІгвЕв.аодое 8мві оїп ІньоноявДІІ азіві оїп шниіВІгЛлай зябі н тьяонвіоА амві

ІВНК9ЖІҐКЙОІІЄСИІ ІНЯИіВИЙОН ТНЧІГВМ01Г 9ЯВХ ІОН9ЖЗН90 ИМЙОН ЗИВІ

іончІгвлвЕ иийон аяві о иийон шцїїівїгнаиомай змві о иийон Іняиіиеоиоиіг змні о ІнаиівЙзІїкІ знвл о

ИОІГОН ВЄ КОЧ1МВІГІ1ҐИН ИКЙОИ

?ІїоовІІ ве ночіснвігіїиа инсіов оіойафз вє вачіошІсІВия иийон олоаоавйп моіґОіам вє кочіОІвІгІИна иийон їм у

ішеюио цшоавйІІ

а сяіпґой т ивннеьвнЕисІи кнняігвіїїоз ве взчіоівігііґив иийон шц

иивІнз.дЛз ве вачютвІгтЯиа иийон Інц В'їв онжзіґве вочішвп-тїґия иийон ийон кіїшніфизвігн анві.

(ЯІГОЙ1НОНОИІВО КІГК ВННВХИЦ

'08

92 52

05 61 '8Т 'ІІ '91 '9Т

"Ц '81

'21 'П

'01 '(;

'8

'? 'й

"І

хт тевй А нтнонве иь атзиііийп вннваЛооло -ве вігиавйп І иінвф шьиНисїоІ 'икиооніґія ІнчІгтпзЛо Іняап -вігмз ийон хиніїїетіґон Ліоте лмаїїов

ваесіи енсіон '

350РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

зазначає: «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані»1.

Колізійні норми - норми-арбітри, призначення яких полягає у визначенні порядку вибору норми права з декількох норм. Звичайно колізійні норми встановлюють правила застосування нормативно-правового акту в часі, просторі та за колом осіб. Крім того, колізійні норми поширені в міжнародному приватному праві. Норми-арбітри означають, що в разі протиріччя колізійні норми вирішують, яку норму права слід застосувати в тому чи іншому випадку. Наприклад, колізійними нормами визначається громадянство дитини, якщо вона народилася в США від батьків-іноземців.

Функції колізійної норми зумовлюють напрями її правової дії в процесі правового регулювання. Серед найважливіших функцій колізійних норм е соціально-політичні та спеціально-юридичні.

Змістом соціально-політичних функцій є:

виховання суб'єктів;

регулювання економічних та політичних відносин;

стимулювання добровільного виконання обов'язків тощо.

Щодо спеціально-юридичних функцій, то основними серед Них є:

обслуговуюча - вирішення колізій норм, що виникають у

правовій системі внаслідок об'єктивних причин;

стимулююча - забезпечення процесу ефективної дії інших

різновидів норм права;

забезпечення законності - усунення різних протиріч норм,

що виявляється внаслідок помилок чи непослідовності діяль

ності нормотворчих органів та забезпечує ефективну дію при

писів на суспільні відносини в процесі їх упорядкування.

Зміст колізійних норм характеризується трьома компонентами: інтелектуальним, вольовим і нормативно-юридичним.

Інтелектуальний компонент складає намір законодавця сконструювати модель усунення конфліктів, можливих між правовими приписами в процесі їх реалізації.

Вольовий компонент характеризується найвищим владним значенням колізійних норм, оскільки саме вони повинні усунути конфлікт між приписами, що мають владний характер.

1 Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.. 1997. - С. 10,

Глава 17. Норма права

353

Саме тому можна зазначити, що це - складна гіпотеза.

Диспозиція - елемент структури, що містить саме правило поведінки, відповідно до якого мають діяти учасники правовідносин.

За ступенем визначеності і складом диспозиція може бути абсолютно визначеною, відносно визначеною або альтернативною:

•              абсолютно визначена диспозиція - це диспозиція, що чітко

визначає права та обов'язки учасників правовідносин, тобто

варіант поведінки;

' • відносно визначена диспозиція - це диспозиція, що не містить суттєвих ознак поведінки учасників відносин та повних даних про їх права і обов'язки;

•              альтернативна диспозиція - диспозиція, яка характеризу

ється тим, що вказує на декілька правових наслідків, але про

понує настання лише одного з них.

Прикладом абсолютно визначеної диспозиції є частина 1 статті 115 Кримінального кодексу України, де говориться: «Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, - карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років»1. Прикладом відносно визначеної диспозиції є стаття 927 Цивільного кодексу України, яка зазначає: «Страхування вантажів, пасажирів і багажу проводиться відповідно до закону»1. Прикладом альтернативної диспозиції є стаття 40 Конституції України: «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк»3.

Санкція - елемент структури, що вказує на наслідки, які виникають у результаті дотримання чи порушення диспозиції норми права.

Санкція може бути охоронною чи позитивною. Охоронна санкція - це негативне ставлення суспільства, держави чи громадян до порушника правової норми. Позитивна санкція - це схвальне ставлення держави, суспільства чи громадян до особи, яка дотримується диспозиції норми права (корисні варіанти поведінки) на рівні, що перевищує загальні вимоги.

1 Кримінальний кодекс України (прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квітня 2001 року). - К., 2001. - С. 58.

1Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року. - X., 2003. - С. 287. 3Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К., 1997. - С. 17. 23       Т:.?: ••':;^р*ави Іпрааа

352РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА