<<
>>

8.12. Поняття про статистичне групування

Одним з основних і найбільш поширених методів обробки й аналізу первинної статистичної інформації, що застосовується на етапі зведення, є групування.

Групування - це розподіл одиниць суспільного явища, що вивчається, за істотними ознаками.

Виділяють кілька типів групування:

типологічні;

структурні (варіаційні);

аналітичні.

Типологічне групування - це групування, за допомогою якого виділяють із загального масиву інформації типові явища та процеси.

Цей вид групування дає змогу виділити найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна сукупність, визначити істотні відмінності між одиницями статистичної сукупності, а також спільні ознаки.

Прикладом таких групувань у правовій статистиці можуть бути: розподіл злочинів на однорідні категорії відповідно до глав Особливої частини Кримінального кодексу; розподіл цивільно-правових спорів на їх види; засуджених за соціальним статусом, судимістю, видами покарання тощо. Отже, при типологічних групуван-

нях основним завданням є розчленування сукупності на якісно однорідні групи.

Структурне (варіаційне) групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за інтенсивністю варіативної ознаки. За допомогою структурних групувань можна вивчати віковий склад населення; віковий склад злочинців або осіб, які вчинили якийсь конкретний вид злочинів.

Аналітичним є групування, що має на меті виявити взаємозв'язок між окремими явищами й ознаками, які їх характеризують.

У кримінально-правовій статистиці виділяють, зазвичай, групування за юридичними та соціально-демографічними ознаками, по регіонах і галузях народного господарства.

Кримінально-правові ознаки: І • за видами злочинів або статтями Кримінального кодексу

України, що дає змогу визначити структуру злочинності, виявити ступінь поширеності певних видів злочинів, питому вагу кожного з них у загальній злочинності;

за главами Кримінального кодексу України, що дає можливість одержати дані про кількість злочинів і засуджених за посягання проти власності, особи, порядку управління тощо;

за ступенем тяжкості злочинів;

за співвідношенням корисливих, корисливо-насильницьких і насильницьких злочинів;

за формою вини (умисні чи необережні). Кримінологічні ознаки:

за галузями господарства;

за територіями (область, місто, село та ін.);

за місцем вчинення злочину (побутова, вулична тощо);

за часом вчинення (день тижня і година вчинення);

рецидивна (повторність вчинення злочину);

економічна;

організована та ін.

Соціально-демографічні ознаки: стать, вік, рівень освіти, національність, громадянство, рід занять, сімейний стан тощо.

Групування за територіальними ознаками (район, місто, область) і галузями господарства дають можливість порівнювати рівень інтенсивності й поширеність злочинів по регіонах та сферах економіки.

152

153

Групування за часом вчинення злочину бажано проводити не по всіх злочинах, а тільки щодо тих, на які має вплив "сезонність" (так, зґвалтування, крадіжки, хуліганство), що дає можливість одержати необхідні дані для розробки відповідних запобіжних заходів.

Групування злочинців за соціально-демографічними ознаками (стать, вік, освіта, сімейний стан, соціальне походження) слід співвідносити з групуваннями населення, що проживає на певній території, за аналогічними ознаками.

Це надасть можливість отримати правильне уявлення про поширеність злочинності в регіонах.
<< | >>
Источник: Ю.Ф.Іванов., О.М. Джужа. Кримінологія: Навчальний посібник. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2006. - 264 с. 2006

Еще по теме 8.12. Поняття про статистичне групування:

  1. Глава II. Способы обогащения нашего королевства и увеличения количества денег в стране