РЕЛІГІЇ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

3.1.1 Стародавні місцеві культи

Релігійні уявлення Стародавнього Єгипту склалися ще в номах. Територія Давнього Єгипту складалася з 40 номів - земель, де жили колективи, подібні до племен, які ще не знали класового розшару­вання.

Якщо в більшості народів фетишизм і тотемізм зникли в процесі історичного розвитку, залишивши лише деякі пережитки, то в Давньому Єгипті культ тварин зберігся до часів римського панування.

Давньоєгипетське мислення тісно пов’язане з магією, її трьома головними принципами: подібності, заміни цілого його частиною і вірою в чудодійну силу слова (магія слова). Єгиптяни вважали, що магія дана божеством. Магічні тексти використовували з метою вирішення земних проблем, для забезпечення померлому безпечного й вічного житія в потойбічному світі, для встановлення контактів живих з померлими, богами й духами. Єгипетські маги мали репутацію могутніх чаклунів.

Скласти уявлення про вірування, культи, обряди стародавніх єгиптян допомагають різноманітні релігійні тексти: гімни і молитви богам, записи поховальних обрядів на стінах гробниць. Найважливі­шими є так звані «Тексти пірамід» - складна система заклять, замовлянь і молитов, що супроводжували заупокійні царські ритуали, їх тексти вирізані на стінах внутрішніх приміщень пірамід фараонів V га VI династій Давнього царства (ХХУІ-ХХІИ ст. до н.е.). Найдав­ніший текст знайдено в піраміді фараона Унаса, мабуть, останнього правителя V династії. Але особливості накреслення ієрогліфів, стиль написів, лексика та інші особливості вказують, що тексти написані навіть у додинастичний період.

Для реконструкції найважливіших сторін життя Стародавнього Єгипту використовується «Книгамертвих», створена від періоду Нового царства і до кінця історії Стародавнього Єгипту, та численні збірки 26

заупокійних текстів.

3.1.2. Залишки тотемізму

Поклоніння тваринам практикувалося ще в архаїчний період, але найбільшого розвитку культ тварин досяг у період Нового царства.

Тварини вважалися священними. їх утримували при храмах, оточували почестями, а по смерті бальзамували. До нас дійшли цілі кладовища поколінь священних биків, ібісів, котів, крокодилів. Майже кожне місто мало свою священну тварину.

Спочатку богів зображували у вигляді тварин, пізніше вони набували подоби людей із головами тварин. Так, бої’ Ра мав голову сокола, Сехнет - лева, Анубіс - собаки чи шакала, Хагор - корови, Хнум - барана. Існували боги тільки з людськими рисами - Птах, Мін, Осіріс.

Найпоширенішим був культ священного бика Апіса. Як богів шанували й інших тварин - крокодила, кішку, мавпу, ібіса. Ііло померлої священної тварини муміфікували й ховали в саркофагах. За тисячоліття культ поклоніння тваринам перетворився на релігію простого народу.

Взагалі архаїчне почуття природи як життєдайної сили, відчуття спорідненості з твариною в єгиптян було надзвичайно сильним.

3.2.