<<
>>

§ 2. Заходи щодо запобігання банкрутству

Заходи щодо запобігання банкрутству суб'єктів підприємницької діяльності в Господарському кодексі України та в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» називаються досудовою санацією1.

Поняття досудової санації міститься уст.

1 Закону, якою вона визначається як «...система заходів шодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор з мстою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення про-вадження у справі про банкрутство...».

Основними ознаками, шо відрізняють процедуру досудової санації від санації, шо проводиться в межах судової процедури банкрутства, за українським законодавством є:

час здійснення санаційних заходів — до чи після порушення про

вадження у справі про банкрутство боржника;

відмінність у застосуванні санаційних заходів.

Із змісту визначення випливає, шо мстою процедури досудової санації є здійснення системи заходів шодо відновлення платоспроможності боржника і запобігання його банкрутству, при цьому спектр можливих дій зацікавлених в долі боржника осіб в процедурі досудової санації не деталізовано.

Виходячи з загальних принципів господарювання, викладених у ст. 6 Господарського кодексу України, можна дійти висновку, що зацікавленими особами можуть бути вжиті будь-які заходи, які хоч і не передбачені законом, але відповідатимуть загальним засобам та змісту законодавства.

Іншими словами, результатом проведення заходів досудової санації, єдиною вимогою до яких є відповідність їх чинному законодавству, має бути усунення ознак неплатоспроможності суб'єкта господарювання.

Практичне значення такого висновку полягає втому, шо критерієм успішного завершення заходів досудової санації має бути встановлення факту відсутності в підприємства заборгованості за грошовими зобов'язаннями перед кредиторами (без врахування пені та штрафів), заборгованості перед працівниками та у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), прострочених більше трьох місяців.

Співставляючи визначення досудової санації, шо дається ст.

1, де метою її проведення названо «... запобігання банкрутству боржника...», та положення п. З ст. 6, яким визначаються підстави порушення справ

1 Термін «санація» походить від латинського «sanatio» - оздоровлення, лікування.

268

про банкрутство, а саме: «... Справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітних плат...», можна лійти висновку проте, щодосудова санація має визнаватися успішно проведеною і тоді, коли внаслідок її проведення поточна сукупна заборгованість за безспірними вимогами кредиторів знижена до рівня, що не перевищує трьохсот мінімальних розмірів заробітних плат. Усвою чергу, це означатиме, що заходи досудової санації своїм результатом можуть мати лише тимчасове поліпшення фінансового стану боржника і при цьому вважатися успішно реалізованими. Такий висновок певною мірою вступає в протиріччя з метою проведення досудової санації, сформульованою, як «... відновлення платоспроможності боржника...», але, очевидно, мас право на існування.

Положеннями ст. З Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що регламентують заходи щодо запобігання банкрутству боржника та позасудові процедури, встановлено:

«... 1. Засновники (учасники) боржника — юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника.

Власником майна боржника державного чи приватного підпри

ємства, засновниками (учасниками) боржника — юридичної особи,

кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо за

побігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога

в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кре

диторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів

(обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника

(досудова санація).

Надання фінансової допомоги боржнику зобов'язує його взяти на

себе відповідні зобов'язання перед особами, які надали таку допомогу

в порядку, встановленому законом...»

Закон передбачає, що заходи досудової санації мають застосовуватися як органами влади, що таким чином мають реалізовувати суспільний інтерес у відновленні платоспроможності боржника, так і іншими особами, безпосередньо відповідальними за його долю, і в першу чергу — засновниками (учасниками) боржника — юридичної особи, власником майна унітарного підприємства, кредиторами боржника або іншими зацікавленими особами.

Грунтуючись на положеннях п.

З ст. З Закону, можна зробити висновок, що підставою застосування заходів досудової санації має бути спеціальна угода, яка укладається для надання боржнику фінансової допомоги і регламентації його взаємовідносин з інвестором у ході досудової санації та після її завершення.

269

Додаткові умови проведення досудової санації державних підприємств передбачені ч. 4 ст. 211 Господарського кодексу України та п. 4 ст. З Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Вони полягають у тому, що досудова санація державних підприємств провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет України.

Умови проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування погоджуються з органом, уповноваженим управляти майном боржника, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що в українському законодавстві про банкрутст-во, згідно з суспільним інтересом у ній сфері правовідносин, основний наголос ставиться на відновленні платоспроможності боржника, а судові процедури банкрутства розглядаються переважно як засіб справедливого задоволення вимог кредиторів, вилається цілком доречним більш повно реалізувати задекларовану в назві закону систему пріоритетів, поширивши сферу його дії на регламентацію правовідносин по-засудового врегулювання неплатоспроможності суб'єктів господарського обігу.

<< | >>
Источник: В. М. Гайворонський, В. П. Жушман. Господарське право України. За редакцією В. М. Гайворонського і В. П. Жушмана. Харків «Право» 2005. 2005

Еще по теме § 2. Заходи щодо запобігання банкрутству:

  1. 12.4. Наркобізнесі заходи його запобігання
  2. 10.2. Правові заходи щодо поліпшення енергоефективності в ЄС
  3. 4. Заходи щодо стимулювання інноваційної діяльності
  4. Стаття 381. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
  5. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (ст. 381)
  6. 7.3. Нефіскальні заходи. Кількісні обмеження та заходи, що мають еквівалентний ефект 7.3.1. Обмеженн я імпорту
  7. Розділ XV ВИМОГИ ЩОДО ЗДОРОВ’Я ТА ЩОДО МАРКЕТИНГУ ПРОДУКЦІЇ, ЩО ВИРОЩЕНА У ВОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
  8. 3. Стадії провадження у справі про банкрутство
  9. РЕКОМЕНДАЦІЯ КОМІСІЇ 90/109/ЕЕС від 14 лютого 1990 року щодо прозорості банківських вимог щодо транскордонних фінансових операцій*
  10. 1. Поняття банкрутства
  11. § 1. Поняття банкрутства
  12. Які мооктівоспі надає процедура банкрутства?
  13. 2. Сторони у справі про банкрутство
  14. 47. Сторони та інші учасники процедури банкрутства.
  15. Прогнозування імовірності банкрутства
  16. 1. Поняття судових процедур,що застосовуються до боржникав процесі провадження справи про банкрутство