21.13. Розгляд справ про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов'язковому страхуванню

Відповідно до СТ.249 ЦПК заява про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов'язковому страхуванню подається відповідно фінансовим відділом виконавчого комітету районної, міської або районної в місті Ради народних депутатів, або виконавчим комітетом селищної чи сільської Ради народних депутатів, або органом державного страхування в суд за місцем проживання недоїмника чи місцем знаходження його майна.

У залежності від виду недоїмки ініціаторами цих справ можуть бути фінансовий відділ виконкому районної, міської або районних у місті рад або виконком селищної, сільської ради, або орган державного страхування.

Згідно з ст.

20« 305

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

даткових платежів регулюються Декретом Кабінету Міністрів України "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" і Інструкцією про особливості застосування Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. прийнятою 15 листопада 1993 р. Не внесені в строк податки і неподаткові платежі, за загальним правилом, стягуються з громадян за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів. У судовій практиці податкові інспекції звертаються до суду або з позовами про стягнення недоїмок, або з заявами в порядку даної глави ЦПК. На думку Верховного Суду України, останнє є правильним, оскільки ці вимоги виникають з адміністративних правовідносин.

У заяві повинно бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові недоїмника та місце його проживання; закон, на підставі якого громадянин притягнений до сплати відповідних платежів, сума платежів і строки їх сплати, сума недоїмки, що підлягає стягненню, пені і строк платежу, по якому утворилась недоїмка.

При подачі заяви до суду до неї повинні бути додані: 1) копія платіжного повідомлення, страхового свідоцтва або виписка з особистого рахунку недоїмника з зазначенням часу вручення йому платіжного документа, розміру і строку платежу; 2) виписка з постанови загальних зборів громадян про проведення самооподаткування і суму самооподаткування, акт опису майна недоїмника, а при відсутності у недоїмника майна, на яке за законом може бути звернено стягнення, - акт про відсутність майна; 3) довідка від інших осіб про належні з них недоїмникові грошові суми при відсутності майна або недостатності його для погашення недоїмки ( ст. 250 ЦПК).

При розгляді справи суд повинен перевірити: чи передбачений законом даний вид платежу; чи є законні підстави для стягнення з громадянина даного платежу; чи додержано органами стягнення встановленого законом порядку при-

306

тягнення громадянина до платежу; чи взято до уваги органами стягнення пільги в разі, якщо за законом громадянин має право на них.

Якщо у суду виникнуть сумніви в правильності обчислення розміру платежу, він своєю ухвалою зупиняє провадження у справі і надсилає матеріал органові стягнення для перевірки. Провадження у справі відновлюється після перерахунку платежу органом стягнення або підтвердження заяви про стягнення його вищестоящим органом (ст.251 ЦПК).

Рішення суду по даній категорії справ має відповідати загальним вимогам ЦПК. У законну силу воно вступає також у загальному порядку. Тому рішення може бути оскаржено в суд апеляційної інстанції, а після вступу його в законну силу -у суд касаційної інстанції.

Особливості рішення в справах про стягнення недоїмок передбачені ст.

Згідно зі ст. З Закону України "Про виконавче провадження" судові рішення є підставами примусового виконання, відповідно до яких видаються виконавчі листи. Як один з найважливіших заходів примусового виконання ст. 4 зазначеного Закону передбачає звернення стягнення на майно. За заявою стягувача, який визначений судовим рішенням залежно від характеру недоїмки, державний виконавець відкриває виконавче провадження і надсилає боржнику постанову про це. У постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання судового рішення в межах семи днів. З метою забезпечення виконання рішення за заявою стягувача державний виконавець одночасно з ухваленням постанови про відкриття виконавчого провадження описує майно боржника і накладає на нього арешт, про що вказує в постанові про відкриття виконавчого про-

20»

307

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

вадження. При накладенні арешту державний виконавець повинен враховувати розмір недоїмки (ст.253 ЦПК).

Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконає судове рішення, не внесе зазначену в рішенні суду недоїмку, державний виконавець невідкладно починає його примусове виконання за загальними правилами і в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".