22.1. Загальна характеристика окремого провадження у цивільному судочинстві

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, створення умов здійснення нею особистих немай-нових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст.

про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним;

про визнання громадянина безвісно відсутнім чи про оголошення громадянина померлим;

про усиновлення дітей, які проживають на території України;

про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану;

про установлення фактів, що мають юридичне значення;

про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника;

7) про оскарження нотаріальних дій чи відмови в їх здійсненні.

Всі зазначені справи мають загальні риси, які відрізняють їх від справ позовного провадження і справ, що виникають з адміністративно-правових відносин. У справах окремого провадження суд не розглядає і не вирішує спір про право. У ч.З СТ.255 ЦПК передбачено: якщо при розгляді справи порядком окремого провадження виникне спір про право,

309

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

підвідомчий судам, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Це дає підставу називати окреме провадження „безспірним", оскільки в ньому не вирішується матеріально-правовий спір, а можуть встановлюватися тільки факти або статус, що мають юридичне значення. Факт визнається юридичним, якщо для досягнення поставленої заявником мети він має правоутворююче значення.

Склад осіб, які беруть участь в окремому провадженні, відрізняється від складу осіб, які беруть участь у позовному провадженні.

Коло заявників, як правило, встановлено нормами цивільного процесуального права, які регулюють порядок розгляду тієї чи іншої справи окремого провадження (ст.ст. 256, 276, 285 ЦПК).

Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами з заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права й обов'язки (наприклад, органи РАГС у справах про встановлення, неправильності запису в актах громадянського стану). Участь у справі цих осіб обумовлена тим, що з установленням певних обставин заявник може реалізувати своє право в правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерно те, що їх суб'єктивні права і обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами й обов'язками заявників.

Процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справах окремого провадження, визначені ст.99 ЩІК України, а також нормами, що передбачають порядок розгляду справ

310

окремого провадження (глави 33-39 ЦПК).

Особливістю справ даного провадження є і те, що при розгляді таких справ не застосовуються деякі інститути і категорії, властиві позовному провадженню: позивач, відповідач, співучасть, треті особи, відмова від позову, визнання позову, мирова угода і т.д. Всі справи окремого провадження розглядаються суддею одноособово. Що стосується справ про визнання громадянина недієздатним і про усиновлення дітей, то у разі скасування одноособового рішення судді по цих справах вони повинні розглядатися колегіальним складом суду. У зв'язку зі складністю справи апеляційна чи касаційна судова інстанція, скасовуючи рішення одноособового судді, можуть направити будь-яку справу окремого провадження на новий розгляд колегіального суду (ст.255 ЦПК).

Новий ЦПК України суттєво розширює та змінює перелік категорій справ, які розглядаються в окремому провадженні.

обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

надання неповнолітній особі повної цивільної діє здатності;

визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

усиновлення;

встановлення фактів, що мають юридичне значення;

відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'яв ника та векселі;

передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

визнання спадщини відумерлою;

надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного

311

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

закладу;

11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, про поновлення шлюбу після його розірвання, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Статтею 235 нового ЦПК України більш чітко врегульовано порядок розгляду справ окремого провадження. Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил цивільного судочинства, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. В той же час кожна категорія справ окремого провадження має свої особливості розгляду, закріплені главами 2-12 розділу ІУ нового ЦПК України.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявників і заінтересованих осіб. Такі справи не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв'язку з укладенням мирової угоди. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.