Соціальні пільги

Заборона искримінувати працівників Співтовариства, хоча й виразно обмежена контекстом працевлаштування, не могла б бути реалізована без ві пові ного пристосування практики та всіх галузей національного права, які можуть мати значний вплив на працевлаштування.

Французьке право передбачало, що в родинах із щонайменше трьома дітьми віком д о 18 років, як батько, так і мати, а також кожна д итина повинна отримати документ, який над ає їм право на 30-75 % зниження плати за проїзд залізницею. Паризький апеляційний суд звернувся до Суду ЄС із запитанням, чи картка на знижки, видана SNCF для великих родин, створює для великих родин “соціальну пільгу” у розумінні ст. 7 пар. 2 Регламенту 1612/68. Французька залізниця аргументувала, що право на пільги за ст. 7 пар. 2 мають виключно громадяни держав-членів ЄС. Суд ЄС відкинув такий пі дхід, стверджуючи: “...Хоча це правда, що деякі положення у цій статті стосуються від носин, які витікають з труд ової угоди, то все ж є такі, які стосуються повторного прийняття та працевлаштування, котрі не мають нічого спільного з такими зв’язками, та навіть вказують на завершення попередньої роботи. Це, у свою чергу, тягне за собою факт, що поле застосування повинно бути визначене таким чином, щоб у ньому містилися усі соціальні та податкові пільги, як пов’язані, так і не пов’ язані з тру овою уго ою; як, наприкла , зниження плати за проїзд для великих родин”.[72]

У рішенні Mutsch “спрощення мобільності” було доповнене, чи, точніше кажучи, замінене “пропагуванням інтеграції” У названому вище рішенні Су висловився про те, що правом працівника Співтовариства є можливість користуватися його рідною мовою у суд ах д ержави, в якій він проживає (за умов, що таке право мають громадяни цієї держави). Відповідно до д о практики Суду ЄС якраз це право відіграє значну роль у процесі інтеграції працівника та його ро ини в приймаючій ержаві, а отже і в реалізації принципу вільного пересування працівників.

Наступним кроком у “пропагуванні інтеграції” було на ання працівникові права на проживання з особою, з якою він не перебуває в офіційному шлюбі, що, на думку Суду, д опомагає в процесі інтеграції працівників в приймаючих д ержавах. З цієї причини воно було визнане соціальною пільгою.[73] До аналізованої групи послуг Суд ЄС зараховує також під вищення професійної кваліфікації та підтримку соціального просування по службі.[74]

Проте треба звернути увагу на те, що такого типу пільги завжд и залежать від тісних від носин особи із працівником. Це випливає із факту, що “соціальні пільги” повинні безпосеред ньо або опосередковано служити самому працівникові.