Поняття про соціальні групи, їх класифікація

У суспільстві люди згуртовані за певними ознаками в більш чи менш стійкі об’єднання - соціальні групи. За ознакою чисельності ви­різняють великі й малі соціальні групи (див. рис.

ла група (від 2 до 40 осіб) безпосередньо впливає на поведінку людини, взаємини в ній створюють умови формування психіки особистості. Психологічні явища в малих групах (взаємини, діяльність, настрій) - це основний об’єкт досліджень соціальної психології. Люди в цих групах перебувають у безпосередніх особистих контактах, об’єднані на основі певної спільності (сім’я, клас, спортивна команда). Рівень розвитку спі­льності або згуртованість - це основна характеристика розвитку групи (чим більш згуртована група, тим вищий її рівень).

Головні ознаки, що відзначають малу групу такі:

— кількісний склад або розмір групи, визначається кількістю учас­ників;

— індивідуальний склад або композиція, визначається поєднанням індивідуальних особистісних властивостей учасників;

— соціально-психологічний клімат як переважаючий настрій групи;

— групові норми (правила поведінки членів групи).

Рис. 11. Класифікація соціальних груп

Серед малих груп (рис. 11) за ознакою способу їх утворення виділяють:

1) умовні - об’єднання, створені уявою дослідника з метою їх аналі­зу. Реальні зв’язки між членами групи відсутні, їх об’єднують лише спільні ознаки (жителі області, підлітки, вчителі міста);

2) реальні: дійсні об’єднання людей, що контактують між собою.

Реальні групи поділяють на два види: природні й лабораторні. При­родні - утворені, виходячи з потреб суспільства, без дослідницьких ці­лей; лабораторні спеціально сформовані для дослідження.

Природні в свою чергу бувають: формальними й неформальними. Ви­никнення та існування формальних (офіційних) груп регулюється офіцій­ними документами (шкільний клас, робітники підприємства). Неформальні виникають за ініціативою самих учасників, на основі їх симпатій.

За рівнем організації вирізняють групи:

1) високорозвинені (колектив, де спільна діяльність має соціальну спря­мованість; корпорація, де спільна діяльність малокорисна або шкідлива);

2) слаборозвинені або дифузні з поверхневою спільністю. Напри­клад, асоціація - випадкове скупчення людей (черга).

За значущістю для особистості мала група може бути:

1) референтною - зразковою для даної людини, яка намагається від­повідати її нормам;

2) нереферентною, яка не має впливу на особистість; 3) антирефере- нтною, норми якої людина засуджує. Референтна група реально може не існувати і бути умовною. Наприклад, дорослі для підлітка.

2.