Розділ XVlII 250 РЕКОМЕНДАЦІЇ З АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
| № | Положення актів ЄС, які потребують імплементації | Положення нормативно-правових актів України, що суперечать законодавству ЄС | Заходи щодо адаптації та пропозиції щодо внесення змін до законодавства України (із зазначенням пропозиції до редакції статті законодавчого акту) | Коментарі |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1 Директиви 89/108/ЄС температура в продукті внаслідок термальної стабілізації повинна підтримуватися весь час на рівні -18°С або при більш низькій температурі з можливими короткими коливаннями | 8.2. ГСТУ 46.019-2002 «Блоки із м’яса та субпродуктів заморожені. Загальні технічні умови» визначає, що блоки зберігають в камерах холодильників, що охолоджуються батареями або повітряохолоджувачами при температурі не вище мінус 12 град. С. | Викласти п.8.2 ГСТУ 46.019-2002 «Блоки із м’яса та субпродуктів заморожені. Загальні технічні умови» у наступній редакції: «Блоки зберігають в камерах холодильників, що охолоджуються батареями або повітряохолоджувачами при температурі не вище мінус 18 град. С або при більш низькій температурі з можливими короткими коливаннями» | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 2 | П.5 Додатку II до Директиви Комісії від 13 січня 1992 року, що викладає зразкову процедуру та метод аналізу Співтовариства для офіційного контролю температури свіжозамо- рожених продуктів харчування, що призначаються для споживання людиною, встановлює наступні вимоги загальної специфікації інструментів для вимірювання температури: Вимірювальні інструменти мають відповідати наступним вимогам: (а) Час реакції має досягати 90 % різниці між початковим та кінцевим показником протягом трьох хвилин; (Ь) інструмент | Відповідно до п.7.6. ГСТУ 46.019-2002 «Блоки із м’яса та субпродуктів заморожені. Загальні технічні умови» температуру вимірюють скляним рідинним (нертутним) термометром згідно 3 ГОСТ 28498 або іншими приладами визначають температуру в заданому діапазоні з допустимою похибкою вимірів +-2 град | Викласти п. 7.6. ГСТУ 46.019-2002 «Блоки із м’яса та субпродуктів заморожені. Загальні технічні умови» у наступній редакції: «Вимірювальні інструменти мають відповідати наступним вимогам: 7.6.1. Час реакції має досягати 90 % різниці між початковим та кінцевим показником протягом трьох хвилин; 7.6.2 інструмент повинен мати точність ±0,5 °С в межах діапазону вимірювання, що становить від -20°С до ±30°С; 7.6.3. точність вимірювання не повинна змінюватися на більше ніж 0,3°С | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
повинен мати точність ±0,5°С в межах діапазону вимірювання, що становить від -20°С до + 30°С;
| під час функціонування у температурному діапазоні, що становить від -20°С до + 30°С;
| |||
| 3 | Ст.ст.2, 3 Директиви 1999/2/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 22 лютого 1999 року про зближення законів держав—членів стосовно продуктів харчування та складових продуктів харчування, які піддаються іонізуючій радіації, визначає, що держави—члени повинні вжити всіх заходів необхідних для гарантування, що опромінені продукти харчування можна розміщати на ринку лише якщо вони виконують положення цієї Директиви. Умови, які необхідно виконати для дозволу обробки продуктів харчування іонізуючою радіацією, визначено у Додатку І. На час обробки такі продукти харчування повинні бути у відповідному цілісному стані. Опромінення можна здійснювати лише засобами перерахованими у Додатку II та відповідно до вимог Процесуального кодексу, згаданого у Статті 7(2). Загальна середня поглинута доза розраховується відповідно до Додатку III. | В національному законодавстві відсутні правові акти, в яких конкретизувалися б встановлені вимоги безпечного використання та застосування радіаційної іонізуючої технології для обробки харчових продуктів. | Необхідно розробити і затвердити на рівні постанови Кабінету Міністрів України Положення про продукти харчування та складові продуктів харчування, які піддаються іонізуючій радіації, в якому мають міститися вимоги до процедури обробки іонізуючим випромінюванням та перелік продуктів харчування, дозволених для обробки радіацією та максимальні радіаційні дози. | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 4 | Додаток І до Директиви Ради від 13 травня 1989 року про зближення законодательств держав—членів, що регламентують вимоги до харчових продуктів, призначених для дієтичного харчування (89/398/ЕЕС) відносить до група харчових продуктів для спеціального харчування: 1. Живлення для грудних дітей
| У ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» міститься визначення харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання (використання), під якими розуміються харчові продукти, які спеціально перероблені або розроблені для задоволення конкретних дієтичних потреб, що існують через конкретний фізичний чи фізіологічний стан людини та/або специфічну хворобу або розлад, і які реалізуються як такі, у тому числі продукти дитячого харчування, харчування для спортсменів та осіб похилого віку. | Визначення поняття харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання (використання), що міститься у ст.1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» необхідно викласти у наступній редакції: «харчові продукти, які спеціально перероблені або розроблені для задоволення конкретних дієтичних потреб, що існують через конкретний фізичний чи фізіологічний стан людини та/або специфічну хворобу або розлад, і які реалізуються як такі, у тому числі продукти харчування для грудних дітей; молоко і харчові продукти для дітей раннього віку; харчування для спортсменів та осіб похилого віку, харчові продукти зниженої або низької енергетичної цінності для зниження ваги» | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 5 | Ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.4 Директиви Комісії 1999/21 /ЕС від 25 березня 1999 року, визначає, що маркування дієтичних продуктів спеціального медичного призначення повинно містити наступні обов’язкові детальні дані: про доступну харчову цінність продукту, що виражається в кДж та кілокалорії, вміст білку, вуглеводу та жиру в числовій формі, в 100 гр. або в 100 мл. продукту, що продається, та при можливості в 100 гр. або за 100 мл. готового продукту для вживання виробу, у відповідності з інструкціями виробника, середню кількість кожної мінеральної речовини та кожного вітаміну, вибірково вміст компонентів білків, вуглеводів, | Другий абзац п.9 Порядку віднесення харчових продуктів до категорії харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1023, не містить вимог щодо маркування харчових продуктів спеціального дієтичного споживання | Викласти другий абзац п.9 Порядку віднесення харчових продуктів до категорії харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1023, у наступній редакції: «У висновку обов’язково зазначається, що затверджується текст маркування, який наводиться в додатку. Маркування дієтичних продуктів спеціального медичного призначення повинно містити наступні обов’язкові детальні дані: доступну харчову цінність продукту, що виражається в кДж | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
251
252
253
жиру та/або інших поживних речовин та їх компонентів, інформацію щодо вмісту у продуктів речовин, які викликають осмотичну реакцію; інформацію щодо походження та природи білка та/або білкових гідролізів у продуктів та ін.
та кілокалорії, вміст білку, вуглеводу та жиру в числовій формі, в 100 гр. або в 100 мл. продукту, що продається, та при можливості в 100 гр. або за 100 мл. готового продукту для вживання виробу, у відповідності з інструкціями виробника. Ця інформація може також містити способи приготування або використання на етикетці, або порції, вказуючи число порцій в одній пачці; середню кількість кожної мінеральної речовини та кожного вітаміну, зазначеного у Додатку, що наявні у продукті в числовій формі, в 100 гр. або в 100 мл. продукту, що продається, та при можливості в 100 гр. або за 100 мл. готового продукту для вживання виробу, у відповідності з інструкціями виробника. Ця інформація може також містить способи приготування або використання на етикетці, або порції, вказуючи число порцій в одній пачці; вибірково вміст компонентів білків, вуглеводів, жиру та/або інших поживних речовин та їх компонентів, визначення яких необхідне для відповідного призначеного продукту в числовій формі, в 100 гр.
або в 100 мл. продукту, що продається, та при можливості в 100 гр. або за 100 мл. готового продукту для вживання виробу, у відповідності з інструкціями виробника. Ця інформація може також містити способи приготування або використання на етикетці, або порції, вказуючи число порцій в одній упаковці; інформацію щодо вмісту у продуктів речовин, які викликають осмотичну реакцію; інформацію щодо походження та природи білка та/або білкових гідролізів у продуктів. Маркування повинно містити, окрім обов’язкових детальних даних, важливу інформацію, що починається
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| із словосполучення «зверніть увагу» або його еквівалента: текст із зазначення, що продукт можна споживати лише під наглядом лікаря; позначення, чи даний продукт можна використовувати як єдине джерело харчування; зазначення, що продукт призначається для певної вікової групи, якщо можливо; по можливості вказати, що продукт може загрожувати здоров’ю на випадок його споживання людьми, які не мають хвороб, розладів та умов лікування, для яких призначається продукт. Маркування повинно також включати: позначку «Для дієтичного харчування..», де необхідно вказати хвороби, розлади та умови лікування, для яких призначається продукт, по можливості позначення стосовно адекватної обережності та протипоказань; опис властивостей та/або характеристик, які роблять продукт дуже корисним, оскільки можливі випадки, що пов’язані із поживними речовинами, які були збільшені, зменшені, виключені або модифіковані, та пояснення або інструкцію використання продукту; якщо можливо, попередження, що даний продукт споживається парентерально». | ||||
| 6 | Ст. 1 Директиви Комісії 1999/21/ЕС від 25 березня 1999 року щодо дієтичних страв для медичного призначення визначає, що «дієтичні продукти для спеціального медичного призначення» означає категорію харчових продуктів особливого ужитку спеціально оброблених або розроблених, і призначених для дієтичного харчування пацієнтів, і для уживання | У Порядку віднесення харчових продуктів до категорії харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1023, відсутні визначення поняття «дієтичні продукти для спеціального медичного | Доповнити Порядок віднесення харчових продуктів до категорії харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1023, наступним положенням: «Дієтичні продукти для спеціального | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
254
під медичним наглядом. Вони призначені для виключного або часткового харчування пацієнтів з обмеженою, ослабленою або порушеною можливістю сприймати, засвоювати, поглинати, перетравлювати або виділяти звичайні харчові продукти чи продукти харчування, що містять певні метаболіти, або пацієнтів з іншими визначеними харчовими вимогами, чиє дієтичне меню не може бути складене лише з поєднань продуктів звичайної дієти, або інших продуктів для спеціального харчового ужитку, або поєднання останніх двох. Дієтичні продукти для спеціальних медичних призначень класифікуються у наступні три категорії:
255
(а) харчові повноцінні продукти з стандартним харчовим складом, які, при використанні згідно інструкцій виробника, можуть становити єдине джерело харчування для осіб, котрим вони призначені;
(б) харчові повноцінні продукти з адаптованим харчовим складом, визначеним для специфічного захворювання, розладу або умов лікування, які, при використанні згідно інструкцій виробника, можуть становити єдине джерело харчування для осіб, котрим вони призначені;
(в) харчові неповноцінні продукти з стандартним харчовим складом або адаптованим складом, визначеним для специфічного захворювання, розладу або умов лікування, які не можуть бути використані як єдине джерело харчування.
призначення», а також диференціація дієтичних продуктів для спеціальних медичних призначень
медичного призначення» означає категорію харчових продуктів особливого ужитку спеціально оброблених або розроблених, і призначених для дієтичного харчування пацієнтів, і для уживання під медичним наглядом. Вони призначені для виключного або часткового харчування пацієнтів з обмеженою, ослабленою або порушеною можливістю сприймати, засвоювати, поглинати, перетравлювати або виділяти звичайні харчові продукти чи продукти харчування, що містять певні метаболіти, або пацієнтів з іншими визначеними харчовими вимогами, чиє дієтичне меню не може бути складене лише з поєднань продуктів звичайної дієти, або інших продуктів для спеціального харчового ужитку, або поєднання останніх двох. Дієтичні продукти для спеціальних медичних призначень класифікуються у наступні три категорії: харчові повноцінні продукти з стандартним харчовим складом, які, при використанні згідно інструкцій виробника, можуть становити єдине джерело харчування для осіб, котрим вони призначені; харчові повноцінні продукти з адаптованим харчовим складом, визначеним для специфічного захворювання, розладу або умов лікування, які, при використанні згідно інструкцій виробника, можуть становити єдине джерело харчування для осіб, котрим вони призначені; харчові неповноцінні продукти з стандартним харчовим складом або адаптованим складом, визначеним для специфічного захворювання, розладу або умов лікування, які не можуть бути використані як єдине джерело харчування.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Додаток І до Директиви Комісії 1999/21/ЕС від 25 березня 1999 року щодо дієтичних страв для медичного призначення містить вимоги до основного складу продуктів харчування для спеціального медичного призначення | У національних правових актах вимоги до основного складу продуктів харчування для спеціального медичного призначення не врегульовано | Необхідно розробити на рівні Міністерства охорони здоров’я України Інструкцію про кількість вітамінів, мінералів та мікроелементів у продуктах дієтичного харчування, в якій були б враховані вимоги Додатку І до Директиви Комісії 1999/21/ЕС від 25 березня 1999 року щодо дієтичних страв для медичного призначення. | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 8 | Ст. 1 Директиви Ради від 21 грудня 1988 року про наближення законів держав— членів про харчові добавки, дозволені для використання в харчових продуктах, призначеному для споживання людиною (89/107/ЄЕС), визначає, що харчові добавки означають будь-яку речовину, що зазвичай не споживається як їжа сама по собі і не використовується як характерний компонент їжі, незалежно від того, чи має харчову цінність, навмисне доповнення якої до їжі з технологічною метою у виготовленні, обробці, підготовці, обходженні, впакуванні, транспортуванні або збереженні такої їжі приводить, або може обгрунтовано очікуватися, що приведе до того, що вона прямо або опосередковано є компонентом таких продуктів або їх субпродуктів. | Відповідно до ст. 1 Закону України «Еіро безпечність та якість харчових продуктів» харчова добавка — це будь-яка речовина, яка зазвичай не вважається харчовим продуктом або його складником, але додається до харчового продукту з технологічною метою в процесі виробництва, та яка у результаті стає невід’ємною частиною продукту (термін не включає забруднюючі речовини, пестициди або речовини, додані до харчових продуктів для поліпшення їх поживних властивостей) | Викласти поняття харчової добавки, що міститься у ст. 1 Закону України «Еіро безпечність та якість харчових продуктів» у редакції ст. 1 Директиви Ради від 21 грудня 1988 року про наближення законів держав—членів про харчові добавки, дозволені для використання в харчових продуктах, призначеному для споживання людиною (89/107/ЄЕС) | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 9 | У п.2 Додатку II до Директиви Ради від 21 грудня 1988 року про наближення законів держав—членів про харчові добавки, дозволені для використання в харчових продуктах, призначеному для споживання людиною (89/107/ЄЕС) закріплено, що використання харчових добавок повинне слугувати одній або більше цілям з пунктів (а) до (d) і тільки якщо ці цілі не можуть бути досягнуті іншими засобами, що є економічно та | Положення ч. 4 ст. ЗО Закону України «Еіро безпечність та якість харчових продуктів» визначають, що харчова добавка дозволяється до використання в Україні за умов, якщо: існує обґрунтована технологічна необхідність у харчовій добавці і ця мета не може бути досягнута іншими технологічно доступними засобами; харчова добавка не являє собою небезпеки для здоров’я споживача на рівні використання, на | Привести п. 4 ст. ЗО Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» у відповідність з п. 2 Додатку II до Директиви Ради від 21 грудня 1988 року про наближення законів держав—членів про харчові добавки, дозволені для використання в харчових продуктах, призначеному для споживання людиною (89/107/ЄЕС) | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| технологічно прийнятними і не становлять небезпеку для здоров’я споживача: (а) зберігати харчову якість їжі: навмисне зниження харчової якості їжі було б виправдане тільки там, де їжа не є важливим складником у нормальній дієті або де добавка є необхідною для виробництва харчових продуктів для груп споживачів, які мають особливі дієтичні потреби; (Ь) забезпечувати необхідні компоненти або складові для харчових продуктів, виготовлених для груп споживачів, які мають особливі дієтичні потреби; (с) збільшувати якість зберігання чи стабільність їжі або поліпшувати її органолептичні властивості, за умови, що це не змінює природу, речовину або якість їжі так, щоб обдурити споживача; (d) забезпечувати допоміжні речовини у виготовленні, обробці, підготовці, обходженні, впакуванні, транспортуванні або зберіганні їжі, за умови, що добавка не використовується для маскування наслідків від використання дефектної сировини або небажаних (включаючи антисанітарний) методів на протязі кожної з цих дій. | якому пропонується, що може бути встановлено на підставі доступних наукових доказів; харчова добавка не вводить споживача в оману. | |||
| 10 | Додаток І до Директиви 95/2/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 20 лютого 1995 року стосовно харчових добавок, відмінних від барвників і підсолоджувачів містить перелік харчових добавок, тільки які можуть використовуватися у виготовленні або підготовці харчових продуктів і тільки за визначених там умов використання | Перелік харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 1999 р. № 12, містить значну кількість харчових добавок, які відсутні у переліку добавок, загально дозволених у харчових продуктах.(Додаток І до Директиви 95/2/ЄС) | Привести Перелік харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 1999 р. № 12, у відповідність з Додатком І до Директиви 95/2/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 20 лютого 1995 року стосовно харчових добавок, відмінних від барвників і підсолоджувачів, виключивши з нього не дозволені законодавством ЄС харчові добавки | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 11 | Ст.1 Директиви Ради від 21 грудня 1988 року про наближення законів держав— членів про харчові добавки, дозволені для використання в харчових продуктах, призначеному для споживання людиною (89/107/ЄЕС), визначає, що харчові добавки означають будь-яку речовину, що зазвичай не споживається як їжа сама по собі і не використовується як характерний компонент їжі, незалежно від того, чи має харчову цінність, навмисне доповнення якої до їжі з технологічною метою у виготовленні, обробці, підготовці, обходженні, впакуванні, транспортуванні або збереженні такої їжі приводить, або може обґрунтовано очікуватися, що приведе до того, що вона прямо або опосередковано є компонентом таких продуктів або їх субпродуктів. | Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.96 № 222, яким затверджено Санітарні правила і норми по застосуванню харчових добавок, містить наступне визначення: «харчові добавки — це природні або синтезовані речовини, які навмисно вводяться до продуктів харчування з метою надання їм необхідних властивостей (наприклад, органолептичних, технологічних) і не вживаються самостійно у вигляді харчових продуктів або звичайних компонентів їжі. Харчові добавки можуть залишатися у харчових продуктах у повному обсязі або у вигляді речовин, які утворюються після хімічної взаємодії добавок з компонентами продуктів харчування». | Викласти визначення поняття «харчові добавки» у затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.96 № 222 Санітарних правилах і нормах по застосуванню харчових добавок у редакції Ст.1 Директиви Ради від 21 грудня 1988 року про наближення законів держав—членів про харчові добавки, дозволені для використання в харчових продуктах, призначеному для споживання людиною (89/107/ЄЕС) | |
| 12 | 4.2 ст.2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 95/2 від 20 лютого 1995 року стосовно харчових добавок, відмінних від барвників і підсолоджувачів встановлює обмеження для використання харчових добавок в харчових продуктах, згаданих в Додатку II до Директиви | Додаток 1 до Санітарних правил і норм по застосуванню харчових добавок, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.96 № 222, який містив Перелік дозволених для використання харчових добавок, у тому числі найменування продуктів та максимально допустимий рівень добавок, втратив чинність на підставі Наказу МОЗ №218 від 23.07.98, на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 08.07.98 № 3296/47 та подання Генеральної прокуратури від 01.07.98 за № 05/1-113 | Розробити з урахуванням ч.2 ст.2, Додатків І та II Директиви Європейського Парламенту і Ради 95/2 від 20 лютого 1995 року стосовно харчових добавок, відмінних від барвників і підсолоджувачів Перелік дозволених для використання харчових добавок і доповнити ним Санітарні правила і норми по застосуванню харчових добавок, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.96 № 222 | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
256
257
258
13 Додатки I, II до Регламенту Комісії (ЄС) № 1565/2000 від 18 липня 2000 року, що викладає необхідні заходи для прийняття програми оцінки у застосування регламенту (ЄС) № 2232/96 Європейського Парламенту та Ради містять хімічні групи для приправних речовин і хімічні визначення, що мають надатися приправ- ним речовинам
У національному законодавстві питання хімічного складу приправних речовин не врегульовано
259
Необхідно розробити на рівні Кабінету Міністрів України положення, яке містило би Реєстр приправних речовин, у відповідності з Регламентом Комісії (ЄС) № 1565/2000 від 18 липня 2000 року, що викладає необхідні заходи для прийняття програми оцінки у застосування регламенту (ЄС) № 2232/96 Європейського Парламенту та Ради, та встановлення номерів ФЛ, як визначено в системі бази даних Флевіс, для кожної приправної речовини реєстру та розділення всіх речовин на групи споріднених речовин відповідно до переліку груп, як наводиться у Додатку І до цього регламенту. Крім того, на рівні міністерства охорони здоров’я України необхідно розробити правовий документ, що містив інформацію про наступні характеристики приправних речовин: хімічні та структурні формули, молекулярну вагу, фізичну форму/запах, розчинність; розчинність в етанолі, тест визначення; мінімальний вміст компонента; домішки; фізичні параметри, що стосуються чистоти (вимагається виправдання у випадку, якщо інформація не надана): точку кипіння (для рідин), точку плавлення (для твердих тіл), показник заломлення (для рідин), питому вага (для рідин), стабільність та продукти розпаду, у разі застосування, взаємодію з складовими їжі у разі застосування у відповідності з Додатком II до Регламенту Комісії (ЄС) № 1565/2000 від 18 липня 2000 року.
Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 14 | Ч. 1 ст. 2 Директиви Ради від 20 липня 1976 р. стосовно фіксування максимального рівня ерукової кислоти у оліях та жирах призначених для людського споживання та в продуктах харчування, які містять додані олії та жири (76/621/ЄЕС) визначає, що найпізніше з 1 липня 1979 p., рівень ерукової кислоти у продуктах, зазначених у Статті 1 (олій, жирів та їх сумішей, які призначені для людського споживання, складних продуктів харчування, до яких додано олії, жири або їх суміші, та загальний вміст жиру у яких перевищує 5 %); з розрахунку на загальний рівень жирних кислот у жировому компоненті не може бути вище 5 %. | У Обов’язковому мінімальному переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити у державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветсвідоцтво (Ф-2), затвердженому наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України від 03.11.1998 №16 серед токсичних елементів, що можуть міститися у рослинних жирах, ерукову олію не згадано | Доповнити перелік токсичних елементів, що можуть міститися у рослинних жирах, що міститься у Обов’язковому мінімальному переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити у державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветсвідоцтво (Ф-2), затвердженому наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України від 03.11.1998 № 16, елементом «ерукова олія» з максимальним вмістом на рівні 5 %. | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 15 | Ст.1 та ч.І ст.2 Директиви Ради від 20 липня 1976 р. стосовно фіксування максимального рівня ерукової кислоти у оліях та жирах призначених для людського споживання та в продуктах харчування, які містять додані олії та жири (76/621/ЄЕС) передбачають визначення вмісту ерукової олії у оліях, жирах та їх сумішах, які призначені для людського споживання, у складних продуктах харчування, до яких додано олії, жири або їх суміші, та загальний вміст жиру у яких перевищує 5 %; держави—члени можуть, однак, також застосовувати положення цієї Директиви до таких продуктів харчування, якщо вміст жиру в них дорівнює або менше 5 %. | У Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженому наказом Держспоживс- тандарту України від 01.02.2005 № 28, із посиланням на ГОСТ 1128-75, ГОСТ 1129-93, ГОСТ 7825-96, ГОСТ 7981- 68, ГОСТ 8807-94, ГОСТ 8808:2003, ГОСТ 8988-77, ГОСТ 8989-73, ГОСТ 8990-59, ГОСТ 10766-64, ГОСТ 14083- 68, якими встановлено вимоги щодо вмісту токсичних елементів в рослинних оліях, визначення рівня вмісту ерукової кислоти передбачено лише для ріпакової олії. | Доповнити Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Держ- споживстандарту України від 01.02.2005 №28 вимогами щодо вмісту ерукової олії у оліях, жирах та їх сумішах, які призначені для людського споживання, у складних продуктах харчування, до яких додано олії, жири або їх суміші, та загальний вміст жиру у яких перевищує 5 % | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 16 | У п. 1 частини А Додатку до Директиви Ради 2001/111/ЕС від 20 грудня 2001 р полярізація 99,5°Z обумовлює віднесення цукРУ Д° напівбілого | У Групі 17 «Цукор і кондитерські вироби з цукру» Закону України «Про Митний тариф України» цукор з поля- різацією 99,5°Z вважається білим | Необхідно привести термінологію Групи 17 «Цукор і кондитерські вироби з цукру» Закону України «Про Митний тариф України» у відповідність з частиною А Додатку до Директиви Ради 2001/111/ЕС від 20 грудня 2001 p., включивши до нього поняття «напівбілий цукор», «екстра білий цукор», «цукровий розчин», та виклавши поняття «білий цукор» у відповідності 3 означеною Директивою | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 17 | Ст.7 Директиви Ради 2001/111/ЕС від 20 грудня 2001р. стосовно певних цукрів призначених для людського споживання визначає, що застосовуються заходи для того, щоб: дозволити збут продуктів, визначених у частині А Додатку, якщо вони відповідають визначенням та правилам, визначеним у цій Директиві, чинністю з 12 липня 2003 p.; та забороняти збут продуктів, які не задовольняють цю Директиву, чинністю 3 12 липня 2004 р. | У національному законодавстві питання безпечності цукрів не врегульовано | Необхідно розробити Закон України «Про цукор», в якому містилися б вимоги до безпечності цукрів у відповідності з Директивою Ради 2001/111/ЕС від 20 грудня 2001р. стосовно певних цукрів призначених для людського споживання, заборонявся би збут цукру, який не відповідає цим вимогам | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 18 | Додаток до Директиви Ради 2001/111/ЕС від 20 грудня 2001р. стосовно певних цукрів, призначених для людського споживання, містить визначення понять цукрів, методів визначення типу кольору, вмісту провідності золи та кольору у розчині цукру | Технічні вимоги і методи контролю цукрів, встановлені у ДСТУ 2316-93 (ТОСТ 21-94) «Цукор-пісок (технічні умови)», ДСТУ 2213-93 (ТОСТ 22-94) «Цукор-рафінад (технічні умови)», ДСТУ 2015-92 (ГОСТ 12572-93) «Цу- кор-пісок і рафінад. Методи визначення кольоровості», ДСТУ 2317-93 (ТОСТ 1257 4-93) «Цукор-пісок, цукор-рафінад. Методи визначення золи», ДСТУ 2567-94 «Цукрове виробництво. Терміни та визначення «, ДСТУ 3357-96 «Цукор рідкий. Технічні умови «, ДСТУ 3659-57 (ГОСТ 12570-98) «Цукор. Методи визначення вологості та сухих речовин», ДСТУ 3661-97 (ТОСТ 12571-98) «Цукор. | Технічні вимоги і методи контролю цукрів, встановлені у ДСТУ 2316-93 (ГОСТ 21-94) «Цукор-пісок (технічні умови)», ДСТУ 2213-93 (ГОСТ 22-94) «Цукор-рафінад (технічні умови)», ДСТУ 2015-92 (ГОСТ 12572-93) «Цукор-пісок і рафінад. Методи визначення кольоровості», ДСТУ 2317-93 (ТОСТ 1257 4-93) «Цукор-пісок, цукор-рафінад. Методи визначення золи», ДСТУ 2567-94 «Цукрове виробництво. Терміни та визначення «, ДСТУ 3357-96 «Цукор рідкий. Технічні умови «, ДСТУ 3659-57 (ТОСТ 12570-98) «Цукор. Методи визначення вологості та сухих речовин», ДСТУ 3661-97 (ТОСТ 12571-98) «Цукор. | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Метод визначення сахарози», ДСТУ 3824-98 (ГОСТІ 2569-99) «Цукор. Привила прийомки та відбору проб», ДСТУ 3945-2000 «Цукор. Методи визначення редукуючих речовин», ГОСТ 12573-67 «Цукор. Метод визначення ферродомішок», ГОСТ 12576-89 «Цукор. Методи визначення зовнішнього виду, запаху, смаку і чистоти розчину» не відповідають вимогам Додатку до Директиви Ради 2001/111/ЕС. | Метод визначення сахарози», ДСТУ 3824-98 (ГОСТ12569-99) «Цукор. Привила прийомки та відбору проб», ДСТУ 3945-2000 «Цукор. Методи визначення редукуючих речовин», ГОСТ 12573-67 «Цукор. Метод визначення ферродомішок», ГОСТ 12576-89 «Цукор. Методи визначення зовнішнього виду, запаху, смаку і чистоти розчину» необхідно узгодити із положеннями Додатку до Директиви Ради 2001/111/ЕС. | |||
| 19 | Директива Ради 2001/113/ЄС від 20 грудня 2001 року щодо фруктових джемів, желе та мармеладів, та каштанових пюре призначених для споживання людьми встановлює вимоги щодо вищезазначених продуктів | У національному законодавстві відсутній правовий акт, який би містив вимоги безпеки щодо фруктових джемів, желе та мармеладів, та каштанових пюре призначених для споживання людьми | Необхідно розробити на рівні міністерства охорони здоров’я України Санітарні правила щодо означених продуктів, у яких містилися б поняття «джем, «екстра джем», «желе», «мармелад», «желейний мармелад», «підсолоджене каштанове пюре», вимоги до їх виготовлення, додаткові інгредієнти, які можуть використовуватись для виробництва означених продуктів, максимально допустимий рівень в них харчових добавок. | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 20 | Додаток С Директиви Ради 92/46/ЄЕС від 16 червня 1992 року, що встановлює медико-санітарні правила щодо виробництва та розміщення на ринку сирого молока, термообробленого молока та продуктів на молочній основі, містить вимоги до продуктів на молочній основі, Перша Директива Комісії від 6 жовтня 1987 року (87/524/ЄЕС), визначає вимоги щодо взяття проб для хімічного аналізу для моніторингу консервованих молочних продуктів | Інструкція про порядок санітарно- технічного контролю консервів на виробничих підприємствах, оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування, затверджена постановою Головного державного санітарного лікаря України від 07.11.2001 № 140 не враховує вимог до продуктів на молочній основі, визначеними у Додатку С Директиви Ради 92/46/ЄЕС від 16 червня 1992 року, та вимог щодо взяття проб для хімічного аналізу для моніторингу консервованих молочних продуктів, визначеними Першою Директивою Комісії від 6 жовтня 1987 року (87/524/ЄЕС) | Необхідно внести зміни до Інструкції про порядок санітарно-технічного контролю консервів на виробничих підприємствах, оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування, затвердженої постановою Головного державного санітарного лікаря України від 07.11.2001 № 140, яку необхідно доповнити вимогами до продуктів на молочній основі, визначеними у Додатку С Директиви Ради 92/46/ЄЕС від 16 червня 1992 року, вимогами щодо взяття проб для хімічного аналізу для моніторингу консервованих молочних продуктів, визначеними Першою Директивою Комісії від 6 жовтня 1987 року (87/524/ЄЕС) | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 21 | Ст. 15 Директиви Ради 92/46/ЄЕС від 16 червня 1992 року визначає, що держави—члени повинні вжити заходів, щоб у контексті контрольних перевірок провадились випробування на виявлення будь- яких залишків речовин, що мають фармакологічну або гормональну дію, та антибіотиків, пестицидів, детергентів та інших речовин, які є шкідливі чи які можуть змінювати органолептичні характеристики молока або продуктів на молочній основі, або робити їх вживання небезпечним або шкідливим для здоров’я людини, задля визначення, наскільки вміст цих залишків перевищує гранично допустимі норми. Якщо в перевірених молоці та продуктах на молочній основі знайдено залишки, вміст яких перевищує дозволені граничні значення, їх має бути вилучено зі споживання людиною. | Уп.10.7 Інструкції про порядок санітарно-технічного контролю консервів на виробничих підприємствах, оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування закріплено, що залишкову кількість антибіотиків визначають лише у консервах дитячого харчування. | Необхідно внести зміни до Інструкції про порядок санітарно-технічного контролю консервів на виробничих підприємствах, оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування, затвердженої постановою Головного державного санітарного лікаря України від 07.11.2001 № 140, шляхом приведення п.10.7 у відповідність зі ст.15 Директиви Ради 92/46/ЄЕС від 16 червня 1992 року | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 22 | П.1 Додатку І до Директиви Ради 2001/114/ЄС від 20 грудня 2001 року про окремі види частково або повністю дегі- дрованого консервованого молока для людського споживання містить наступне визначення: «частково дегідроване молоко — це рідкий продукт, з цукром чи без, отриманий безпосередньо частковим видаленням води з молока, з повністю або частково знежиреного молока чи з суміші цих продуктів, які можуть містити домішки вершків та/або сухого молока, при цьому додавання сухого молока не перевищує 25 % загальної молочної речовини в кінцевому продукті» | У Законі України «Еіро молоко та молочні продукти» відсутнє визначення частково дегідрованого молока | Доповнити ст.1 Закону України «Еіро молоко та молочні продукти» визначенням частково дегідрованого молока у редакції п.1 Додатку І до Директиви Ради 2001/114/ЄС від 20 грудня 2001 року про окремі види частково або повністю дегідрованого консервованого молока для людського споживання | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 23 | П.2 Додатку І до Директиви Ради 2001/114/ЄС від 20 грудня 2001 року про окремі види частково або повністю дегі- дрованого консервованого молока для людського споживання містить наступне визначення: «повністю дегідроване молоко — це тверда речовина, у якій вміст води не перевищує 5 % ваги кінцевого продукту, отримана безпосередньо видаленням води з молока, з частково або повністю знежиреного молока, з вершків або суміші цих продуктів. | У Законі України «Про молоко та молочні продукти» відсутнє визначення повністю дегідрованого молока | Доповнити ст.1 Закону України «Про молоко та молочні продукти» визначенням повністю дегідрованого молока у редакції п.2 Додатку І до Директиви Ради 2001/114/ЄС від 20 грудня 2001 року про окремі види частково або повністю дегідрованого консервованого молока для людського споживання | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 24 | П.1 Додатку І до Директиви Ради 2001/114/ЄС від 20 грудня 2001 року про окремі види частково або повністю дегі- дрованого консервованого молока для людського споживання диференціює частково дегідроване молоко на наступні типи: типи згущеного молока без цукру: згущене молоко високої жирності — частково дегідроване молоко, що містить, від загальної ваги, не менше 15 % жиру та не менше 26,5 % сухої молочної речовини; згущене молоко — частково дегідроване молоко, що містить, від загальної ваги, не менше 7,5 % жиру та не менше 25 % сухої молочної речовини; згущене, частково знежирене молоко — частково дегідроване молоко, що містить, від загальної ваги, не менше 1 % і не більше 7,5 % жиру, та не менше 20 % сухої молочної речовини; згущене знежирене молоко — частково дегідроване молоко, що містить, від загальної ваги, не більше 1 % жиру та не менше 20 % сухої молочної речовини. Типи згущеного молока з цукром: згущене молоко з цукром — частково дегідроване молоко з додаванням сахарози (цукор-пісок, рафінад), що містить, від загальної ваги, не менше 8 % | У Законі України «Про молоко та молочні продукти» відсутні визначення типів частково дегідрованого молока | Доповнити Закон України «Про молоко та молочні продукти» окремою статтею, в якій надавалися б визначення типів частково де гідрованого молока у відповідності з п.1 Додатку І до Директиви Ради 2001/114/ЄС від 20 грудня 2001 року про окремі види частково або повністю дегідрованого консервованого молока для людського споживання | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| жиру та не менше 28 % сухої молочної речовини; згущене, частково знежирене молоко з цукром — частково дегідроване молоко з додаванням сахарози (цукор-пісок, рафінад), що містить, від загальної ваги, не менше 1 % і не більше 8 % жиру, та не менше 24 % сухої молочної речовини; згущене знежирене молоко з цукром — частково дегідроване молоко з додаванням сахарози (цукор-пісок, рафінад), що містить, від загальної ваги, не більше 1 % жиру та не менше 24 % сухої молочної речовини. | ||||
| 25 | П.2 Додатку І до Директиви Ради 2001/114/ЄС від 20 грудня 2001 року про окремі види частково або повністю дегід- рованого консервованого молока для людського споживання диференціює повністю дегідроване молоко на наступні типи: сухе молоко високої жирності — дегідроване молоко, що містить, від загальної ваги, не менше 42 % жиру; цільне сухе молоко — дегідроване молоко, що містить, від загальної ваги, не менше 26 % та не більше 42 % жиру; сухе частково знежирене молоко — дегідроване молоко із вмістом жиру не менше 1,5 % та не більше 26 % загальної ваги; сухе знежирене молоко —дегідроване молоко, що містить не більше 1,5 % жиру від загальної ваги. | У Законі України «Про молоко та молочні продукти» відсутні визначення типів повністю дегідрованого молока | Доповнити Закон України «Про молоко та молочні продукти» окремою статтею, в якій надавалися б визначення типів повністю дегідрованого молока у відповідності з п.2 Додатку І до Директиви Ради 2001/114/ЄС від 20 грудня 2001 року про окремі види частково або повністю дегідрованого консервованого молока для людського споживання | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 26 | 4.2 ст.1 Директиви Комісії від 25 липня 1983 року про наближення законів держав—членів про певні молочні білки (казеїни та казеїнати), призначені для споживання людьми (83/417/ЄЕС) визначає казеїни як основну білкову складову молока, промиту та висушену, нерозчинну у воді, яка одержується зі знятого молока шляхом випадіння в осад: при додаванні кислоти, або гри мікробному окислюванні, або гри використанні сичугу, або при використанні інших ферментів, що зумовлюють згортання молока, без шкоди можливості попереднього використання процесів іонного обміну та концентрації | У Законі України «Про молоко та молочні продукти» відсутнє визначення казеїну | Доповнити ст.1 Закону України «Про молоко та молочні продукти» визначенням поняття казеїну у редакції ч.2 ст.1 Директиви Комісії від 25 липня 1983 року про наближення законів держав—членів про певні молочні білки (казеїни та казеїнати), призначені для споживання людьми (83/417/ЄЕС) | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 27 | Ч. 2 ст. 1 Директиви Комісії від 25 липня 1983 року про наближення законів держав—членів про певні молочні білки (казеїни та казеїнати), призначені для споживання людьми (83/417/ЄЕС) визначає казеїнати як означає продукти, одержані шляхом висушування казеїнів, оброблених нейтралізуючими реагентами | У Законі України «Еіро молоко та молочні продукти» відсутнє визначення казеінатів | Доповнити ст. 1 Закону України «Еіро молоко та молочні продукти» визначенням поняття казеінатів у редакції ч. 2 ст. 1 Директиви Комісії від 25 липня 1983 року про наближення законів держав—членів про певні молочні білки (казеїни та казеїнати), призначені для споживання людьми (83/417/ЄЕС) | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 28 | Ч.І Додатку І до Директиви Комісії від 25 липня 1983 року про наближення законів держав—членів про певні молочні білки (казеїни та казеїнати), призначені для споживання людьми (83/417/ЄЕС) передбачає диференціацію казеїну, на їстівний кислий казеїн та їстівний сичужний казеїн | Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити у державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветсвідоцтво (Ф-2), затверджений наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України 03.11.1998 № не передбачає диференціації казеїну.на їстівний кислий казеїн та їстівний сичужний казеїн. | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС | |
| 29 | Ч.ІІ Додатку І до Директиви Комісії від 25 липня 1983 року про наближення законів держав—членів про певні молочні білки (казеїни та казеїнати), призначені для споживання людьми (83/417/ЄЕС) передбачає дослідження їстівного кислого казеїну за наступними показниками: максимальний вміст вологи, мінімальний вміст молочного білка, обчислюваний за сухим екстрактом, мінімальний вміст молочного жиру, обчислюваний за сухим екстрактом, максимальна титрована кислотність, виражена у мл деципорма- льного розчину гідроксиду натрію на г., максимальний вміст золи (включаючи Р205), максимальний вміст безводної лактози, максимальний вміст осаду (згорілі | Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити у державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветсвідоцтво (Ф-2), затверджений наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України 03.11.1998 №16 передбачає дослідження казеїну з метою виявлення наступних речовин: токсичні елементи: свинець, кадмій, мідь; антибіотики: те- трациклінової групи, пеніцилін, стрептоміцин; мікробіологічні показники: | Внести зміни до п.2.5.1 Обов’язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити у державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветсвідоцтво (Ф-2), затверджений наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України 03.11.1998 № 16, доповнивши його вимогами щодо складу їстівного кислого казеїну у відповідності з Ч.ІІ Додатку І до Директиви Комісії від 25 липня 1983 року про наближення законів держав—членів про | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| частинки), максимальний вміст свинцю, домішки: сторонні речовини (як-от частинки дерева чи металу, фрагменти волосся чи комах), нешкідливі технологічні активатори та бактеріальні культури, придатні для споживання людьми: молочна кислота (Е 270); соляна кислота; сірчана кислота; лимонна кислота (Е 330); оцтова кислота (Е 260); ортофосфорна кислота; сироватка — бактеріальні культури, що виробляють молочну кислоту, органолептичні характеристики. | КМАФАнМ, БЕКП (колі-форми), су- льфітредукуючі клостридії, патогенні мікроорганізми, у т. ч. сальмонели; радіонукліди цезій-137, стронцій-90 (п. 2.5.1). | певні молочні білки (казеїни та казеїнати), призначені для споживання людьми (83/417/ЄЕС) | ||
| ЗО | Ч.ІІІ Додатку І до Директиви Комісії від 25 липня 1983 року про наближення законів держав—членів про певні молочні білки (казеїни та казеїнати), призначені для споживання людьми (83/417/ЄЕС) передбачає дослідження їстівного сичужного казеїну за наступними показниками: максимальний вміст вологи, максимальний вміст молочного білка, обчислюванищза сухим екстрактом, максимальний вміст молочного жиру, об- числюваний;за сухим екстрактом, мінімальний вміст золи (включаючи Р205), максимальний вміст безводної лактози, максимальний вміст осаду (згорілі частинки), максимальний вміст свинцю, домішки: сторонні речовини (як-от частинки дерева чи металу,;фрагменти волосся чи комах, нешкідливі технологічні активатори для споживання людьми: сичуг; інші ферменти, що зумовлюють згортання молока; органолептичні характеристики. | Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити у державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветсвідоцтво (Ф-2), затверджений наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України 03.11.1998 №16 передбачає дослідження казеїну з метою виявлення наступних речовин: токсичні елементи: свинець, кадмій, мідь; антибіотики: те- трациклінової групи, пеніцилін, стрептоміцин; мікробіологічні показники: КМАФАнМ, БЕКП (колі-форми), су- льфітредукуючі клостридії, патогенні мікроорганізми, у т. ч. сальмонели; радіонукліди цезій-137, стронцій-90 (п.2.5.1). | Внести зміни до п.2.5.1 Обов’язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити у державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветсвідоцтво (Ф-2), затверджений наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України 03.11.1998 № 16, доповнивши його вимогами щодо складу їстівного сичужного казеїну у відповідності з Ч.ІІІ Додатку І до Директиви Комісії від 25 липня 1983 року про наближення законів держав—членів про певні молочні білки (казеїни та казеїнати), призначені для споживання людьми (83/417/ЄЕС) | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 31 | Ч. II Додатку II до Директиви Комісії від 25 липня 1983 року про наближення законів держав—членів про певні молочні білки (казеїни та казеїнати), призначені для споживання людьми (83/417/ЄЕС) передбачає дослідження їстівних казеі- натів за наступними показниками: максимальний вміст вологи, мінімальний вміст казеїну молочного білка, обчислюваний за сухим екстрактом, максимальний вміст молочного жиру, обчислюваний за сухим екстрактом, максимальний вміст безводної лактози, максимальний вміст осаду (згорілі частинки), максимальний вміст свинцю, домішки: сторонні речовини (як-от частинки дерева чи металу, фрагменти волосся чи комах), технологічні активатори харчової якості (нейтралізуючі та буферні реагенти на вибір): гідроксиди натрію; карбонати калію; фосфати кальцію; цитрати амонію, магнію; органолептичні характеристики. | Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити у державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветсвідоцтво (Ф-2), затверджений наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України 03.11.1998 № 16 дослідження їстівних казеінатів не передбачає | Внести зміни до п.2.5.1 Обов’язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити у державних лабораторіях ветмедицини і за результатами яких видається ветсвідоцтво (Ф-2), затверджений наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України 03.11.1998 № 16, доповнивши його вимогами щодо складу їстівних казеінатів у відповідності з Ч.ІІ Додатку II до Директиви Комісії від 25 липня 1983 року про наближення законів держав—членів про певні молочні білки (казеїни та казеїнати), призначені для споживання людьми (83/417/ЄЕС) | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 32 | Рішення Комісії від 31 березня 2004 року, що дозволяє розміщення на ринку жовтих жирів-паст, заправок до салату, молочних продуктів, ферментованих молочних продуктів, соєвих напоїв та сирів з додаванням фітостеролів/фітостанолів як нових продуктів чи нових продуктових інгредієнтів згідно з Регламентом № 258/97 Європейського Парламенту та Ради. Встановлює вимоги до складу фітостеролу та фітостанолу та їх максимальну кількість наступних продуктах: жовті жири-пасти, за виключенням жирів та паст для приготування їжі та жарки, заправки до салату, включаючи майонез; молочні продукти, такі як напівзбиране та обезжирене молоко, можливо з додаванням фруктів та/чи злаків, ферментованих молочних продуктів, таких як йогурти, соєві напої та сири (вміст жиру lt; 12г на 100г продукту), де молочний жир та протеїн були частково чи повністю замінені рослинними. | У національному законодавстві питання якості та безпечності фітостеролу та фітостанолу не врегульовано | Необхідно розробити та затвердити спеціальний правовий акт, що містив би вимоги до якості і безпечності фітостеролу та фітостанолу | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 33 | Ч. 3 ст. 1 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄЕС від 20 березня 2000 року, що ухвалює приведення у відповідність законоположень держав—членів про етикетування та оформлення продовольчих товарів, а також про їх рекламу, містить наступне визначення «етикетування» — усі дані, характеристики, марка виробника або торговельна марка, зображення або символи, що відносяться до визначеного виду продовольчих товарів і в якийсь спосіб розміщені на упаковці, в документі, на поверхні, етикетці, біржовому кільці або замку, а також супроводжують цей вид продовольчих товарів і відносяться до цього виду продовольчих товарів. | У Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» термін «маркування» відсутній. | доцільно доповнити ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» відповідним визначенням | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 34 | П.(а) ч. 1 ст. 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄЕС від 20 березня 2000 року, що ухвалює приведення у відповідність законоположень держав—членів про етикетування та оформлення продовольчих товарів, а також про їх рекламу визначає конкретні умови, які сприяють обману покупця, а саме: завдяки якості продовольчого товару, особливо його виду, ідентичності, стану, складовим, кількості, стійкості (при зберіганні), походженню і способу виготовлення або одержання; завдяки даним про дію або властивості, яких продовольчий товар не має; завдяки повідомленню, що продовольчий товар має особливі властивості, хоча всі порівнянні продовольчі товари мають однакові властивості | Відповідно до ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» харчовий продукт вважається неправильно маркованим, якщо етикетка підроблена або вводить в оману | Доцільно доповнити визначення поняття неправильно маркованого харчового продукту конкретними умовами введення в оману, відповідно до п.(а) ч. 1 ст. 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄЕС від 20 березня 2000 року | |
| 35 | Пп. 1 ч. 1 ст. 3 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄЕС від 20 березня 2000 року до обов’язкових даних, які мають бути вказані при маркуванні, відносить торговельне найменування | Пп. 1 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» до обов’язкових даних, які мають бути вказані при маркуванні, відносить назву харчового продукту | Вважається за доцільне викласти пп. 1 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» в редакції «торговельне найменування». | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 36 | Ч. 1 ст. 3 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄЕС від 20 березня 2000 року у п. 3 відносить до обов’язкових даних, які мають бути вказані при маркуванні, кількість визначених інгредієнтів або класів інгредієнтів | У ч. 1 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» вказання кількості визначених інгредієнтів або класів інгредієнтів як обов’язкове не передбачене | Вважається за доцільне доповнити ч. 1 ст.38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» обов’язковою вимогою — вказанням кількості визначених інгредієнтів або класів інгредієнтів у відповідності 3 п. 3 ч. 1 ст.З Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄЕС від 20 березня 2000 року | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 37 | П. 8 ч. 1 ст. 3 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄЕС від 20 березня 2000 року передбачає як обов’язкову вимогу до маркування зазначення місця походження, якщо у випадку відсутності цих даних ймовірне виникнення введення споживача в оману щодо дійсного походження продовольчих товарів | У ч. 1 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» не враховано таку обов’язкову вимогу до маркування, як зазначення місця походження, якщо у випадку відсутності цих даних ймовірне виникнення введення споживача в оману щодо дійсного походження продовольчих товарів | Необхідно доповнити ч. 1 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» положенням: «зазначення місця походження, якщо у випадку відсутності цих даних ймовірне виникнення введення споживача в оману щодо дійсного походження продовольчих товарів» | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 38 | П. 9 ч. 1 ст. 3 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄЕС від 20 березня 2000 року передбачає як обов’язкову вимогу до маркування інструкцію до застосування, якщо у випадку її відсутності покупець не зможе відповідним чином використовувати продовольчі товари | У ч. 1 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» не враховано таку обов’язкову вимогу до маркування, як інструкція до застосування, якщо у випадку її відсутності покупець не зможе відповідним чином використовувати продовольчі товари | Необхідно доповнити ч.І ст.38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» положенням: «інструкція до застосування, якщо у випадку її відсутності покупець не зможе відповідним чином використовувати продовольчі товари» | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 39 | Ст. 13 Регламенту (ЄС) № 1829/2003 Європейського Парламенту та Ради від 22 вересня 2003 року про генетично модифіковану їжу і харчування, визначає, що FMO для використання у їжі; їжа, що вміщує або складається з FMO; їжа, вироблена з або що містить інгредієнти, вироблені з FMO, повинні підлягати наступним конкретним вимогам маркування: (а) де їжа складається з більш ніж одного інгредієнта, слова «генетично модифікована» або «вироблені з генетично модифікованого (назва інгредієнта)» повинні стояти у списку інгредієнтів, що передбачається у статті 6 Директиви 2000/13/ЄС, у круглих скобках зразу ж за інгредієнтом, | Закон України 31 травня 2007 року № 1103-V «Про державну систему біо- безпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» не містить положень щодо маркування FMO для використання у їжі; їжі, що вміщує або складається з FMO; їжі, виробленої з або що містить інгредієнти, вироблені з FMO | Вважається за доцільне доповнити Закон України 31 травня 2007 року № 1103-V «Про державну систему біо- безпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» окремою статтею, яка б враховувала наведені вище вимоги до маркування вказаних продуктів, у відповідності зі ст. 13 Регламенту (ЄС) № 1829/2003 Європейського Парламенту та Ради від 22 вересня 2003 року про генетично модифіковану їжу і харчування | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
260
261
262
263
264
265
266
267
268
269
270
271
про який вдеться; (b) де інгредієнт визначається за назвою категорії, слова «містить генетично модифіковані (назва організму)» або «містить (назва інгредієнта), що вироблений з генетично модифікованого (назва організму)» повинні стояти у списку інгредієнтів; (с) де немає списку інгредієнтів, слова «генетично модифікований» або «вироблений з генетично модифікованого (назва організму)» повинні чітко вказуватись на етикетці; (d) індикації, про які міститься посилання у (а) і (Ь), можуть стояти у примітках до списку інгредієнтів. У такому випадку вони повинні друкуватись шрифтом принаймні такого самого розміру, що й інгредієнти; (е) де їжа пропонується на продаж кінцевому споживачеві як попередньо не впакований продукт, або як попередньо впакований продукт у маленьких впакуваннях, на яких найбільша поверхня складає менш ніж 10 см2, інформація, що вимагається згідно з цією частиною, повинна бути постійно і видимо виставлена або на дисплеї для продукту, або безпосередньо поруч з ним, або на пакувальному матеріалі, у шрифті, який є достатньо великим, щоб його можна було легко визначити і прочитати. У додаток до вимог маркування, про які йдеться вище, маркування повинно також містити будь-яку характеристику або властивість, як визначено у дозволі, у наступних випадках: (а) де їжа відрізняється від свого звичайного двійника з огляду на такі характеристики: склад; поживна цінність або поживні впливи; заплановане вживання їжі; вказівки щодо здоров’я певних секцій населення; де їжа може викликати етичні і релігійні занепокоєння. У додаток до вимог до маркування, маркування продуктів, які не мають звичайного двійника, повинно містити відповідну інформацію гро характер і характеристики продуктів, гро які йдеться.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 40 | У ст. 2 Регламенту (ЄС) 1935/2004 поняття матеріалів і предметів, які активно контактують з продуктами харчування визначено як матеріали і вироби, які призначені для подовження терміну зберігання, захисту, чи покращення якості упакованого продукту | У Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» не міститься поняття матеріалів і предметів, які активно контактують з продуктами харчування | Доповнити ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» поняттям матеріалів і предметів, які активно контактують з продуктами харчування, відповідно до ст.2 Регламенту (ЄС) 1935/2004 | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 41 | Уст. 2 Регламенту (ЄС) 1935/2004 поняття «контактуючі з харчовими продуктами матеріали і вироби, що мають спеціальні функції», розуміється як матеріали і вироби, які мають здатність від- стежувати якість упакованої їжі чи стан навколишнього середовища | У Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» не міститься поняття «контактуючі з харчовими продуктами матеріали і вироби, що мають спеціальні функції» | Доповнити ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» поняттям «контактуючі з харчовими продуктами матеріали і вироби, що мають спеціальні функції», відповідно до ст. 2 Регламенту (ЄС) 1935/2004 | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 42 | Ст. 3 Регламенту (ЄС) 1935/2004 встановлює наступні вимоги: процес виготовлення матеріалів і виробів, які призначені для безпосереднього контакту з харчовими продуктами, повинен відбуватись у відповідності до встановлених стандартів виробничої практики, щоб при використанні їх складові елементи не потрапляли до харчового продукту у кількості, яка може: бути шкідливою для здоров’я людини; спричинити недопустимі зміни в складі продукту харчування; погіршити його органолептичні якості. | 4.2 ст.27 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» у пп.4, 5 забороняє використання допоміжних засобів і матеріалів для виробництва та обігу, які не дозволені для прямого контакту з харчовими продуктами; а також використання допоміжних засобів і матеріалів для виробництва та обігу, які за своєю природою та складом можуть передавати забруднюючі речовини харчовим продуктам | Необхідно викласти пп. 4, 5ч. 2 ст. 27 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» у відповідності з вимогами ст. 3 Регламенту (ЄС) 1935/2004 | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| 43 | Додаток І до Директиви Ради від ЗО січня 1978 року про наближення законів держав—членів про матеріали та предмети, які містять вінілхлориду мономер і призначені для контакту з харчовими продуктами (78/142/ЄЕС) встановлює гранично допустиму кількість вінілхлориду (один міліграм на кілограм кінцевого продукту). | Додатку 1 до пункту 2.4 Гігієнічного нормативу «Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини», затверджений наказом МОЗ України від 13.01.2006 №7, в якому місяться Гігієнічні нормативи речовин, включених до «Переліку речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини» вінілхлорид відсутній | Доповнити Додаток 1 до пункту 2.4 Гігієнічного нормативу «Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини», затверджений наказом МОЗ України від 13.01.2006 № 7 гранично допустимою кількістю вінілхлориду (один міліграм на кілограм кінцевого продукту) у відповідності з Додатком І до Директиви Ради від ЗО січня 1978 року про наближення законів держав—членів про | Доцільно здійснити зміни до вступу України в ЄС |
| Матеріали та предмети, які містять вінілхлориду мономер і призначені для контакту з харчовими продуктами (78/142/ЄЕС). | ||||
| 44 | Ст.22 Директиви Ради № 72/462/ЄЕС від 12 грудня 1972 року про проблеми санітарних та ветеринарних інспекцій імпорту тварин великої рогатої худоби, овець, кіз, та свиней, свіжого м’яса або виробів з м’яса з третіх країн визначає, що сертифікат охорони здоров’я щодо свіжого м’яса повинен відповідати, за виглядом та змістом, відповідного зразку та бути виданим в день, в який свіже м’ясо або вироби з м’яса завантажені з метою відправки до країни призначення. | Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, затверджені наказом Еоловного державного інспектора ветеринарної медицини України № 39 від 20.10.1999 року не відповідають вимогам ст.22 Директиви Ради № 72/462/ЄЕС від 12 грудня 1972 року про проблеми санітарних та ветеринарних інспекцій імпорту тварин великої рогатої худоби, овець, кіз, та свиней, свіжого м’яса або виробів з м’яса з третіх країн стосовно того, що сертифікат охорони здоров’я щодо свіжого м’яса повинен відповідати, за виглядом та змістом, відповідного зразку та бути виданим в день, в який свіже м’ясо або вироби з м’яса завантажені з метою відправки до країни призначення. | Доповнити Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, затверджені наказом Еоловного державного інспектора ветеринарної медицини України № 39 від 20.10.1999 року, положенням, відповідно до якого сертифікат охорони здоров’я щодо свіжого м’яса повинен відповідати, за виглядом та змістом, відповідного зразку та бути виданим в день, в який свіже м’ясо або вироби з м’яса завантажені з метою відправки до країни призначення. | |
| 45 | Ст. 2 Директиви Ради № 90/425/ЄЕС від 26 червня 1990 року, містить визначення поняття «зоотехнічна перевірка», під якою розуміється будь-яку фізична та/або адміністративна формальність, яка стосується тварин, охоплених Директивами, зазначеними у секції II Додатка А, та яка призначена для безпосереднього або опосередкованого вдосконалення порід. | Закон України «Про ветеринарну медицину» № 2498-ХІІ від 25 червня 1992 року та Закон України «Про племінну справу у тваринництві» № 3691- XII від 15 грудня 1993 року не містять визначення поняття «зоотехнічна перевірка» | Доповнити Закон України «Про ветеринарну медицину» № 2498-ХІІ від 25 червня 1992 року та Закон України «Про племінну справу у тваринництві» № 3691-ХІІ від 15 грудня 1993 року поняттям «зоотехнічна перевірка» відповідно до ст. 2 Директиви Ради № 90/425/ЄЕС від 26 червня 1990 року |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 46 | Ст. 5 Директиви Ради № 64/432/ЄЕС від 26 червня 1964 року про захворювання тварин, що впливають на торгівлю великою рогатою худобою та свинями в межах Спільноти, визначає, що рогата худоба і свині, повинні протягом транспортування до місця призначення супроводжуватися санітарним сертифікатом Сертифікат повинен складатися з єдиного аркушу або, якщо вимагається більш ніж одна сторінка, бути в такій формі, що будь-які дві або більше сторінок складатимуть інтегроване і неподільне ціле і міститимуть порядковий номер. Сертифікат повинен бути складений у день проведення санітарної інспекції, щонайменше однією з офіційних мов країни призначення. Сертифікат повинен мати силу протягом 10 днів від дати санітарного огляду. | П. 6 Положення про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, затверджене наказом Міністерства аграрної політики України № 342 від 17.09.2003 року не відповідає вимогам ст.5 Директиви Ради № 64/432/ЄЕС від 26 червня 1964 року про захворювання тварин, що впливають на торгівлю великою рогатою худобою та свинями в межах Спільноти | Привести п. 6 Положення про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, затверджене наказом Міністерства аграрної політики України № 342 від 17.09.2003 року у відповідність зі ст.5 Директиви Ради № 64/432/ЄЕС від 26 червня 1964 року про захворювання тварин, що впливають на торгівлю великою рогатою худобою та свинями в межах Спільноти, | |
| 47 | Ст.2 Директиви Ради 64/433/ЄЕС, визначає, що «м’ясо» означає всі частини домашньої рогатої худоби (включаючи види Bubalus bubalis та Bison bison), свиней, овець, кіз і однокопитих, придатних для споживання людиною. | Ст.1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» визначає, що якого «м’ясо — всі їстівні частини тварини» | Привести поняття «м’ясо», яке міститься у ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» у відповідність з визначенням цього поняття у ст.2 Директиви Ради 64/433/ЄЕС | |
| 48 | Ст.2 Директиви Ради 64/433/ЄЕС означає свіже м’ясо як м’ясо, включаючи таке, що загорнуте у вакуумні упаковки або загорталось в умовах регульованого складу повітря, яке не було піддане будь-яким обробкам, за виключенням охолоджування з метою забезпечити зберігання | У національному законодавстві відсутнє визначення поняття «свіже м’ясо» | Доповнити проект Закону України «Про м’ясо та м’ясні продукти» (реєстр. № 3332 від 15.03.2007р.) поняттям «свіже м’ясо» відповідно до ст. 2 Директиви Ради 64/433/ЄЕС |
272
273
274
275
49 Глава II Додатку І Директиви Ради 64/433/ЄЕС визначає спеціальні умови надання дозволу бійням засоби для контролю доступу до бійні і виходу з неї; верхню систему транспортування для подальшої обробки м’яса; при зберіганні фекалій на території бійні спеціальне відділення для цих фекалій; не враховано, що витяжний вентилятор повинен бути встановлений і повинен функціонувати таким чином, щоб усувати запахи і будь-який ризик аерозольного зараження; обладнання повинно бути оснащене приладом, що дозволяє замкнений ланцюг зливу залишкової води і шлункового вмісту до дренажної системи; ланцюг, яким шлунки переміщаються до обладнання і від нього, повинен бути чітко відмежований і знаходитися на відстані від ланцюгу, яким переміщається іиттте свіже м’ясо, не передбачено, що одразу після спустошення і вичищення шлунки повинні видалятися гігієнічним способом; що забороняється обробляти шлунки персоналу, який обробляє інше свіже м’ясо, що персонал, який обробляє шлунки, не повинен мати доступ до іншого свіжого м’яса обладнання для дезінфікування інструментів із гарячою водою, що постачається при температурі не менше, ніж 82 °С.
Ветеринарно-санітарні вимоги до бойні визначені у Розділі 4 Ветеринарно- санітарних правил для боєнь, забійно- санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 14.01.2004 № 4, не відповідають вимогам Глави II Додатку І Директиви Ради 64/433/ЄЕС, які визначають спеціальні умови надання дозволу бійням, оскільки не передбачають як необхідні умови надання дозволу засоби для контролю доступу до бійні і виходу з неї; верхню систему транспортування для подальшої обробки м’яса; при зберіганні фекалій на території бійні спеціальне відділення для цих фекалій; не враховано, що витяжний вентилятор повинен бути встановлений і повинен функціонувати таким чином, щоб усувати запахи і будь-який ризик аерозольного зараження; обладнання повинно бути оснащене приладом, що дозволяє замкнений ланцюг зливу залишкової води і шлункового вмісту до дренажної системи; ланцюг, яким шлунки переміщаються до обладнання і від нього, повинен бути чітко відмежований і знаходитися на відстані від ланцюгу, яким переміщається інше свіже м’ясо, не передбачено, що одразу після спустошення і вичищення шлунки повинні видалятися гігієнічним способом; що забороняється обробляти шлунки персоналу, який обробляє інше свіже м’ясо, що персонал, який обробляє шлунки, не повинен мати доступ до іншого свіжого м’яса обладнання для дезінфікування інструментів із гарячою водою, що постачається при температурі не менше, ніж 82 °С.
Привести Ветеринарно-санітарні вимоги до бойні визначені у Розділі 4 Ветеринарно-санітарних правил для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 14.01.2004 №4, у відповідність до Глави II Додатку І Директиви Ради 64/433/ЄЕС,
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 50 | У Главі VIII Додатку І Директиви Ради 64/433/ЄЕС передбачена диференціація тварин у залежності від віку, візуальний огляд плеври і очеревини, пальпація шлункових і мезентеричних лімфатичних вузлів для тварин віком більше шести тижнів, візуальний огляд і пальпація пупкової зони і суглобів для тварин віком менше шести тижнів. | Порядок огляду продуктів забою тварин, закріплений у Розділі 6 Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 07.06.2002 № 28, не передбачає диференціацію тварин у залежності від віку, візуальний огляд плеври і очеревини, пальпацію шлункових і мезентеричних лімфатичних вузлів для тварин віком більше шести тижнів, візуальний огляд і пальпація пупкової зони і суглобів для тварин віком менше шести тижнів. | Привести Порядок огляду продуктів забою тварин, закріплений у Розділі 6 Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 07.06.2002 № 28, у відповідність з положеннями Глави VIII Додатку І Директиви Ради 64/433/ЄЕС | |
| 51 | Глава І Додатку І Директиви Ради 64/433/ЄЕС, передбачає, що бійні повинні мати гладкі, міцні, герметичні стіни із світло викрашеним миючимся покриттям з висотою щонайменше два метри і щонайменше три метри в приміщеннях для забиття; в охолоджувальних або холодильних приміщеннях і на складах стіни повинні бути покриті щонайменше до висоти зберігання, з’єднання стін з підлогою повинні бути закруглені або завершені подібним чином; двері мають бути виготовлені з практичного, некоро- зійного матеріалу і, у випадку, якщо вони зроблені з дерева, із гладким і герметичним покриттям по всій поверхні; крім того, мають бути присутніми ізоляційні матеріали, які не псуються і не мають запаху; належна вентиляція і витяжка для випаровувань; належне природне або штучне освітлення, що не спотворює кольори. | Ветеринарно-санітарні вимоги до бойні визначені у Розділі 4 Ветеринарно- санітарних правил для боєнь, забійно- санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 14.01.2004 №4, не враховують вимоги Глава І Додатку І Директиви Ради 64/433/ЄЕС, | Доповнити Ветеринарно-санітарні вимоги до бойні визначені у Розділі 4 Ветеринарно-санітарних правил для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин, затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 14.01.2004 №4, положеннями, відповідно до яких бійні повинні мати гладкі, міцні, герметичні стіни із світло викрашеним миючимся покриттям 3 висотою щонайменше два метри і щонайменше три метри в приміщеннях для забиття; в охолоджувальних або холодильних приміщеннях і на складах стіни повинні бути покриті щонайменше до висоти зберігання, з’єднання стін з підлогою повинні бути закруглені або завершені подібним чином; двері мають бути виготовлені з практичного, некорозійного матеріалу і, у випадку, якщо вони зроблені з дерева, із гладким і герметичним |
| Покриттям по всій поверхні; крім того, мають бути присутніми ізоляційні матеріали, які не псуються і не мають запаху; належна вентиляція і витяжка для випаровувань; належне природне або штучне освітлення, що не спотворює кольори. | ||||
| 52 | Глава V Додатку І Директиви Ради 64/433/ЄЕС. про питання здоров’я, що впливають на торгівлю свіжим м’ясом всередині Спільноти передбачає, що м’ясо і м’ясні контейнери не повинні вступати в безпосередній контакт із ґрунтом, питна вода повинна використовуватися для всіх цілей; проте, непитна вода може використовуватися у виняткових випадках для парового виробництва за умови, що труби, встановлені для цієї мети, виключають використання цієї води для інших цілей і не представляють жодної небезпеки зараження м’яса. На додаток, непитна вода може використовуватися у виняткових випадках для охолодження холодильного обладнання. Труби для непитної води повинні бути чітко відмежовані від тих, що використовуються для питної води. Не враховано, що забороняється розкидання ошурок або інших подібних речовин на підлозі робочих приміщень і приміщень, в яких зберігається свіже м’ясо, що миючі, дезінфікуючи засоби і подібні речовини повинні використовуватися таким чином, щоб не впливати на інструменти, робоче обладнання і свіже м’ясо. | Національне законодавство не містить вимог щодо того, що м’ясо і м’ясні контейнери не повинні вступати в безпосередній контакт із ґрунтом, питна вода повинна використовуватися для всіх цілей; проте, непитна вода може використовуватися у виняткових випадках для парового виробництва за умови, що труби, встановлені для цієї мети, виключають використання цієї води для інших цілей і не представляють жодної небезпеки зараження м’яса. На додаток, непитна вода може використовуватися у виняткових випадках для охолодження холодильного обладнання. Труби для непитної води повинні бути чітко відмежовані від тих, що використовуються для питної води. Не враховано, що забороняється розкидання ошурок або інших подібних речовин на підлозі робочих приміщень і приміщень, в яких зберігається свіже м’ясо, що миючі, дезінфікуючи засоби і подібні речовини повинні використовуватися таким чином, щоб не впливати на інструменти, робоче обладнання і свіже м’ясо. | Доповнити відповідними положеннями Ветеринарно-санітарні правила для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 14.01.2004 № 4 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 53 | Директива Комісії 2002/76/ЄС від 6 вересня 2002 року що вносить зміни до Додатків Директив Ради 86/362/ЄЕС та 90/642/ЄЕС стосовно встановлення максимального залишкового вмісту пестицидів (метсульфу- рон метил) в та на злакових та певних продуктах рослинного походження, включаючи фрукти та овочі у Додатку встановлює залишок пестицидів та максимальний залишковий вміст у визначених групах та прикладах окремих продуктів | Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 року № 86/95-ВР та інші нормативно- правові акти національного законодавства не враховують вимоги Додатку до Директиви 2002/76/ЄС від 6 вересня 2002 року | Внести зміни до Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 року № 86/95-ВР з урахуванням вимог Додатку до Директиви 2002/76/ЄС від 6 вересня 2002 року | |
| 54 | У п.е) ч.З Глави II від Директиви Ради від 22 липня 1991 року, що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) визначено, що під час виставки або зберігання продуктів рибальства території аукціонних та оптових ринків в яких виставляються до продажу продукти рибальства, повинні не використовуватись для інших цілей. Транспортні засоби, що виділяють вихлопні гази, здатні погіршити якість продуктів рибальства, не повинні мати можливості в’їжджати на ринок. Небажані тварини не повинні проникати на ринок. | У Розділі 6 Державних санітарних правил і норм для підприємств і суден, що виробляють продукцію з риби та інших водних живих ресурсів (далі — санітарні правила) затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 06.05.2003 року № 197, який визначає вимоги до розвантаження та оптового продажу продукції з риби та інших водних живих ресурсів, не враховано вимоги У п.е) ч.З Глави II від Директиви Ради від 22 липня 1991 року, що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) | Доповнити Розділ 6 Державних санітарних правил і норм для підприємств і суден, що виробляють продукцію 3 риби та інших водних живих ресурсів (далі — санітарні правила) затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 06.05.2003 року № 197, положеннями, відповідно до яких під час виставки або зберігання продуктів рибальства території аукціонних та оптових ринків в яких виставляються до продажу продукти рибальства, повинні не використовуватись для інших цілей. Транспортні засоби, що виділяють вихлопні гази, здатні погіршити якість продуктів рибальства, не повинні мати можливості в’їжджати на ринок. Небажані тварини не повинні проникати на ринок. | |
| 55 | Відповідно до п. 1) ст. 2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) продукт рибальства: будь-які морські або прісноводні тварини або їх частини, в тому числі яйця і молока, за винятком водних ссавців, жаб та водних тварин, зазначених в інших актах Спільноти; | У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняття продукт рибальства відсутнє | Необхідно доповнити ст.1 Закону України «У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняттям продукт рибальства відповідно до п.1) ст.2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) |
| 56 | Відповідно до п. 2) ст. 2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) продукт гідропоніки: будь- який продукт рибальства, народження і ріст якого до розміщення на ринку в якості харчового продукту контролюється людиною. Однак, продуктами гідропоніки рівною мірою вважаються будь-які морські або прісноводні риби або ракоподібні, що були виловлені в молодому віці в природному середовищі і утримувались до досягнення ними бажаного для споживання людиною комерційного розміру. Риби і ракоподібні промислового розміру, що були виловлені в природному середовищі та утримувались живими з метою подальшого продажу, не вважаються продуктами гідропоніки в міру того, наскільки їх перебування в живо рибних сажалках мало на меті лише утримання їх живими, а не досягнення ними більшого розміру або ваги | У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняття продукт гідропоніки відсутнє | Необхідно доповнити ст. 1 Закону України «У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняттям продукт гідропоніки відповідно до п. 2) ст. 2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) | |
| 57 | Відповідно до п. 3) ст. 2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) охолодження: процес, що полягає у зниженні температури продуктів рибальства таким чином, щоб наблизити її до температури талого льоду; | У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняття охолодження відсутнє | Необхідно доповнити ст. 1 Закону України «У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняттям охолодження відповідно до п. 3) ст. 2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) | |
| 58 | Відповідно до п. 4) ст. 2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) свіжий продукт: будь-який продукт рибальства, цілий або попередньо підготовлений, враховуючи продукти, оброблені вакуумом або регульованим складом повітря, які не підлягали жодній обробці, крім охолодження, з метою їх збереження; | У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняття «свіжий продукт» відсутнє | Необхідно доповнити ст. 1 Закону України «У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняттям «свіжий продукт» відповідно до п. 4) ст. 2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 59 | Відповідно до п. 5) ст. 2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) підготовлений продукт: будь-який продукт рибальства, що зазнав зміну своєї анатомічної цілісності, такої як: видалення нутрощів, відрізання голови, нарізання на скибочки, обвалення, нарубка тощо; | У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняття підготовлений продукт відсутнє | Необхідно доповнити ст. 1 Закону України «У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняттям підготовлений продукт відповідно до п. 5) ст. 2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) | |
| 60 | Відповідно до п. 6) ст. 2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) перероблений продукт: будь-який продукт рибальства, що зазнав хімічної або фізичної обробки такої як нагрівання, копчення, соління, висушування, маринування тощо, що застосовується до охолоджених або заморожених продуктів, об’єднаних або ні з іншими харчовими продуктами, або поєднання цих способів обробки; | У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняття перероблений продукт відсутнє | Необхідно доповнити ст. 1 Закону України «У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняттям перероблений продукт відповідно до п.6) ст.2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) | |
| 61 | Відповідно до п. 18) ст. 2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) плавучий рибозавод: будь-яке судно на борту якого з продуктами рибальства проводиться одна або кілька наступних операцій: обвалення, нарізання на скибки, знімання шкіри, нарубка, замороження, переробка — після яких проводиться упаковка. Плавучими рибозаводами не вважаються: рибальські судна, що займаються на борту лише варкою креветок і молюсків, рибальські судна, що проводять на борту лише замороження | У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняття «плавучий рибзавод» відсутнє | Необхідно доповнити ст. 1 Закону України «У Законі України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» поняттям «плавучий рибзавод відповідно до п. 18) ст. 2 Директиви Ради від 22 липня 1991 року що встановлює санітарні правила виробництва та розміщення на ринку продуктів рибальства (91/493/ЄЕС) |
276
277
278
279
280
Еще по теме Розділ XVlII 250 РЕКОМЕНДАЦІЇ З АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ:
- 17.3.2. Механізм адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
- 17.3.1. Етапи адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
- 17.3. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу
- Вовк Т., Друзенко Г., Зугравий Г., Качка Т., Коноваленко І., Парапан М., Перестюк Н.. Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського Союзу та перспекгиви адаптації законодавства України. — Харків: Консум,2002. — 912с., 2002
- 3. Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу
- 9.2. Міграційне законодавство Європейського Союзу
- 2. Зближення європейського права із законодавством України
- І . ЗАКОНОДАВСТВ О УКРАЇН И
- § 9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
- Тема 1. Житлове право України як галузь законодавства
- § 8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
- Систематизація законодавства України
- Порушення законодавства про континентальний шельф України (ст. 244).
- Стаття 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність
-
Европейское право -
Зарубежное право -
Инвестиционное право Казахстана -
История государства и права Германии -
История государства и права зарубежных стран -
История государства и права Р. Беларусь -
История государства и права США -
Криминалистика -
Криминалистическая методика -
Криминалистическая тактика -
Криминалистическая техника -
Криминальная сексология -
Криминология -
Международное право -
Профессиональные навыки юриста -
Римское право -
Сравнительное правоведение -
Теория и история государства и права -
Юридическая психология -
Юридическая техника -
Юридическая этика -
-
Антропология -
Астрономия -
Безопасность жизнедеятельности -
Библиотечное дело -
Биология -
Военное дело -
География -
Зоология -
История -
Культурология -
Литература -
Математика -
Медицина -
Педагогика -
Политология -
Право России -
Право України -
Психология -
Религоведение -
СМИ и журналистика -
Социология -
Технические науки -
Транспорт -
Физика -
Философия -
Финансы -
Экология -
Экономика -
Этнография и демография -
Юриспруденция -
Языкознание -