Регламентація залізничних перевезень вантажів відповідно до КОТІФ

жав-учасниць, які використовуються для сполучення між

188

ними .

Договір перевезення вантажів оформляється прямою накладною, складеною на маршрут, що пролягає територіями принаймні двох держав і охоплює лише лінії або шляхи, внесені до списку ЦІМ .

Договір перевезення вважається укладеним, як тільки станція відправлення прийняла до перевезення вантаж разом з накладною 0. Прийом засвідчується прикладенням до накладної і відповідно до кожного додаткового аркуша штемпеля станції відправлення або відмітки облікової машини із зазначенням дати прийому.

Треба зауважити, що ця процедура має бути виконана негайно після здавання для перевезення всіх зазначених у накладній вантажів і, якщо цього вимагають чинні на станції відправлення приписи, після оплати взятих на себе відправником платежів або після надання гарантії.

Після прикладення штемпеля до накладної або відмітки облікової машини ця накладна є доказом укладення і змісту договору перевезення.

Залізниця повинна засвідчити прийом вантажу і дату прийому для перевезення прикладенням штемпеля з датою або відміткою облікової машини на дублікаті накладної перед по-верненням цього дубліката відправнику. Цей дублікат не має сили ні накладної, що супроводжує вантаж, ні коносамента.

Відправник повинен подати як належить заповнену нак- ладну .

Для кожного вантажу складається окрема накладна. Одна накладна може стосуватися тільки вантажу кожного окремого вагона. Додаткові положення можуть відхилятися від цих правил.

Залізниці встановлюють єдиний зразок накладної, який повинен містити дублікат для відправника.

Для певних сполучень, особливо між суміжними державами, залізниці можуть передбачати в тарифах застосування накладної спрощеного зразка.

Накладна має бути надрукована двома або, за необхідності, трьома мовами (наприклад, з перелічених — французькою, німецькою, англійською, арабською, італійською, голландською), принаймні одна з яких має бути робочою мовою Організації ОТІФ (французькою). Дані вносяться відправником до накладної латинськими літерами, якщо додаткові положення або міжнародні тарифи не передбачають відхилень.

Накладна має обов'язково містити :

назву станції призначення;

ім'я та адресу одержувача; як одержувач може бути зазначена тільки одна фізична особа або інший суб'єкт права;

назву вантажу;

масу або, за відсутності маси, подібні дані відповідно до чинних на станції відправлення приписів;

кількість місць і опис упакування дрібних відправок і вагонних відправок, які складаються з одного або кількох місць і підлягають перевантаженню при залізнично-морському сполученні;

номер вагона, а також для приватних вагонів — їх власну масу (тару), якщо завантаження є обов'язком відправника;

докладний перелік документів, що вимагаються митницями та іншими адміністративними органами і додаються до накладної або, відповідно до відмітки в накладній,

перебувають у розпорядженні залізниці на зазначеній станції, в митниці або в іншому органі;

8) найменування і адресу відправника; як відправник може бути зазначена тільки одна фізична особа або інший суб'єкт права. Якщо чинні на станції відправлення приписи цього вимагають, то відправник має додати до свого прізвища й адреси свій власноручний, друкований або штемпельний підпис.

Накладна має у разі потреби містити всі інші відомості, передбачені Єдиними правилами. Інші відомості можуть бути внесені до накладної тільки у тому разі, якщо не вимагається або допускається законами і нормами держави, додатковими положеннями або тарифами і не суперечить Єдиним правилам.

Проте відправник може внести до накладної у передбаченому для цього місці відмітки, що стосуються відправки, але призначаються лише для відома одержувача і не покладають на залізницю жодних зобов'язань або відповідальності.

Не допускається заміна накладної іншими документами або додання до неї інших документів, крім передбачених або дозволених Єдиними правилами, додатковими положеннями або тарифами.

Відправник може визначати в накладній маршрут перевезення, зазначаючи прикордонні пункти або прикордонні станції та, за потреби, станції транзиту між залізницями. Він може зазначати тільки ті прикордонні пункти або прикордонні станції, які відкриті для перевезень у цьому сполу-

• 193 ченні .

Станція відправлення має окремо зазначити в накладній та її дублікаті сплачені витрати за транспортування, якщо чинні на станції відправлення приписи не передбачають, що ці витрати зазначаються тільки в дублікаті накладної.

Залізниця завжди має право перевірити , чи відповідає вантаж відомостям, внесеним до накладної відправником, і чи дотримані положення щодо перевезення вантажів, які допус-каються до перевезення за певних умов.

Відправник має додати до накладної документи, необхідні для виконання перед видачею вантажу формальностей, які ви-магаються митницями або іншими адміністративними органами.

Залізниця не зобов'язана перевіряти, чи додані документи є достатніми і правильними.

Зміна договору перевезення відправником відбувається шляхом додаткових розпоряджень, що можуть змінити договір перевезення, вимагаючи:

вилучення вантажу зі станції відправлення;

затримання вантажу в дорозі;

відстрочення видачі вантажу;

видачі вантажу не одержувачу, а іншій особі, зазначеній у накладній;

видачі вантажу на іншій станції, ніж станція призначення, зазначена в накладній;

повернення вантажу на станцію відправлення;

обтяження вантажу післяплатою;

збільшення, зменшення або відміни накладної плати;

прийняття на свій рахунок витрат за неоплачену наперед відправку.

Проте у жодному разі розпорядження не повинні спричинити поділу відправки.

Право відправника змінювати договір перевезення втрачається, навіть якщо в нього є дублікат накладної, у тих випадках, коли одержувач:

забрав накладну;

прийняв вантаж;

скористався своїми правами: після прибуття вантажу на станцію призначення може вимагати від залізниці вручення йому накладної і видачі вантажу;

має право віддати розпорядження, як тільки відправка увійшла на митну територію країни призначення.

З цього моменту залізниця повинна дотримуватися розпоряджень і вказівок одержувача.

Якщо відправник не взяв на себе оплату, пов'язану із перевезенням витрат у державі призначення, і не вніс до накладної запис "Одержувач не правомочний давати додаткові розпорядження", то одержувач може шляхом додаткових розпоряджень змінити договір перевезення , вимагаючи:

зупинки вантажу в дорозі;

відстрочення видачі вантажу;

видачі вантажу в країні призначення не одержувачу, а іншій особі, зазначеній у накладній;

видачі вантажу в країні призначення на іншій станції, ніж станція призначення, зазначена в накладній, якщо міжнародні тарифи не містять інших положень;

виконання формальностей, які вимагаються митницями або іншими адміністративним органами.

Проте у жодному разі розпорядження не повинні спричинити поділу відправки.

Право одержувача змінювати договір перевезення втрачається у тих випадках, коли він:

забрав накладну;

прийняв вантаж;

користався своїми правами: після прибуття вантажу на станцію призначення може вимагати від залізниці вручення йому накладної і видачі вантажу;

визначив особу, яка забрала накладну, прийняла вантаж.

Якщо одержувач віддав розпорядження про видачу вантажу іншій особі, то ця особа не має права змінювати договір перевезення.