10.5. Міжнародно-правова регламентація морських перевезень
Договір морського перевезення по формі чартеру може бути укладений з умовою надання для перевезення всього судна, його частини або окремих приміщень.
Сторонами такого договору визнаються фрахтувальник (відправник) та фрахтівник (перевізник).Фрахт являє собою платіж перевізнику за доставку вантажу в порт призначення. В чартерних перевезеннях вантажів іноземних фрахтувальників ставка фрахту визначається при укладенні чартеру залежно від кон'юнктури фрахтового ринку.
Існує багато стандартних та особливих форм чартерів, які мають окремі великі фрахтувальники. При укладенні договорів у стандартні та в особливі форми чартерів вносяться додат-кові умови, багато з яких з часом набули стандартних формулювань. Окремі стандартні форми чартерів діють з кінця ХІХ — початку ХХ століття. Характерно, що старі стандартні форми відповідають інтересам судновласників, а пізніші — інтересам фрахтувальників.
У національному праві багатьох країн рейсовий чартер розуміється як договір морського перевезення вантажу з умовою надання під вантаж усього судна або його окремих приміщень. За договором фрахтувальник зобов'язується передати цей вантаж судновласнику і сплатити фрахт. Рейсовий чартер фрахтівник укладає від свого імені і робить це або сам, або за допомогою по-середника — брокера. Рейсовий чартер і договір судновласника з брокером являють собою два юридично самостійних договори.
Виконання рейсового чартеру здійснюється в чотири етапи:
рейс судна в місце, обумовлене як узгоджений пункт завантаження вантажу;
прийом вантажу, враховуючи його завантаження та укладання;
транспортування вантажу в місце, обумовлене як узгоджений пункт розвантаження судна;
4) видача вантажу, враховуючи операції по розвантаженню судна.
Стандартні форми рейсових чартерів містять 45 і більше пунктів.
Огляд їх усіх в рамках цієї роботи здається неможливим. Варто відзначити лише деякі їх основні положення, які мають найбільше значення.Учасники перевезення. Ними можуть виступати фрахтівник, відправник та одержувач.
Фрахтівником може бути власник судна або особа, якій судно належить на правах повного господарчого відання; ним також може стати особа, яка взяла судно в тимчасове користування або володіння для перевезення власних товарів або вантажів інших осіб. В ролі фрахтувальника часто виступають учасники договору купівлі-продажу товару — покупець (ФОБ і ФАС) або продавець (СІФ і КАФ). На них лежить зобов'язання організувати фрахтування судна та відправку вантажу на адресу одержувача.
Вантаж. Вантаж передається перевізнику або самим фрахтувальником, або він наймає інших осіб — експедитора (forwarding agent) або експедитора вантажу (freight forwarder). У першому випадку фрахтувальник судна та відправник вантажу одна особа, у другому — ні. Вантаж приймається вантажним помічником капітана, під який він видає штурманську розписку . Іноді замість вантажного помічника капітана послуговуються береговим посередником — вантажним агентом (loading broke).
Відомості про вантаж завжди наводяться в чартері. Зазвичай фіксується кількість вантажу, яка має бути пред'явлена і прийнята до перевезення, а також рід і вид вантажів. Якщо в чартері перелічені вантажі кількох видів, це означає, що фрахтувальник залишив за собою право обирати для транспортування вантаж одного чи кількох видів з переліку, зазначеного в чартері. Предмет перевезення може бути визначений і найзагальніше — "будь-який законний вантаж". Точна кількість вантажу зазначається в чартері досить рідко. Як правило, встановлюються межі, в яких визначається кількість вантажу (margin).
Текст стандартних форм чартерів не дозволяє заміну вантажів. Умова про заміну вантажу і вирішення питань, які виникають у зв'язку з такою заміною, сторони можуть за узгодженням включити до адендуму до чартеру.
Майже у всіх стандартних формах чартерів міститься норма про "повний вантаж" (full and complete cargo), що дає право фрахтувальнику і водночас зобов'язує його завантажити всі призначені для перевезення вантажу приміщення судна, повністю використавши вантажомісткість судна. Однак фрахтувальник може розмістити вантаж на палубі лише на підставі угоди сторін або звичаю, що застосовується в цій сфері торгівлі або в порту завантаження.3. Судно. Найтиповіші характеристики судна, що описуються в тайм-чартері, це: найменування, корисна (чиста) вантажність, регістровий тоннаж. Іноді додаються наданий клас та прапор. Заміна судна в односторонньому порядку означає порушення чартеру. Про заміну судна може йтися лише в тих випадках, коли морехідний стан судна, його технічні та комерційні характеристики збігаються з судном, що замінюється, або не відрізняються від них різко. Фактична готовність до вантажних робіт залежить від різноманітних обставин, враховуючи позицію судна (у разі портового та причального чартеру), фізичну здатність судна приймати вантаж, відповідність всім вимогам порту щодо належного оформлення документів.