24. Проблеми визначення складу злочину в теорії кримінального права.

Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об’єктивних і суб’єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. У теорії кримінального права термін «склад злочину» вживається у трьох різних значеннях:

¦ як законодавча модель злочину певного виду, яка є юридичною конструкцією, за допомогою якої законодавець певний тип суспільно небезпечної поведінки визначає у кримінальному праві як злочин певного виду (юридичний склад злочину);

¦ як поєднання юридичних фактів (діяння особи з іншими фактичними обставинами), що має системний характер і є своєрідною «фактичною конструкцією» (фактичний склад злочину);

¦ як категорія науки кримінального права, суто теоретична конструкція.

У КК Укр. склад злочину завжди викладається як склад конкретного злочину, і так само конкретно передбачаються ознаки складу. Такий склад конкретного злочину іменують юридичним складом злочину. Формулюючи ознаки конкретного складу злочину, законодавець завжди виходить з тих закріплених у нормах Загальної частини КК ознак злочину, що мають загальний характер і входять до складу будь-якого злочину. Напр., при цьому завжди враховуються закріплені у ст. 18, 19 і 22 вимоги до суб'єкта злочину (фізична, осудна особа, яка досягла визначеного в законі віку). У нормах Загальної частини містяться лише ті об'єктивні і суб'єктивні ознаки складу, що притаманні усім злочинам або багатьом з них. Саме ці ознаки в поєднанні з ознаками, описаними в конкретних нормах Особливої частини, і утворюють склад конкретного вчиненого злочину. Фактичний же склад злочину включає як ознаки, що мають вагоме кримінально правове значення (тому що відповідають названим у статтях кримінального закону ознакам), так і ознаки, що ні в якому разі не враховуються під час вирішення кримінально-правових питань. Тільки сукупність вказаних у законі ознак, суттєвих для визначення суспільної небезпеки та характеру певного виду злочину, утворює склад злочину, факт встановлення якого і є підставою для кримінальної відповідальності та кваліфікації злочину за певною статтею КК.