Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів (ст. 223).

Предмет злочину (за ч.

формі їх відкритого розміщення лише за умови реєстрації емісії у встановленому законом порядку.

Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають із цього документа, іншим особам.

Предметом цього злочину, зокрема, можуть бути акції, облігації підприємств, інвестиційні та іпотечні сертифікати, а також сертифікати фондів операцій із нерухомістю. Обов'язковість їх реєстрації передбачено законами України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р. , «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15 березня 2001 р. , «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні серти-фікати» від 19 червня 2003 р. , «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19 червня 2003 р.

Об'єктивна сторона злочину (за ч. 1) — це випуск (емісія) цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у встановленому законом порядку.

Випуск (емісія) цінних паперів - це дії з первинного розміщення цінних паперів, тобто відчуження цінних паперів первинним власникам шляхом укладання цивільно-правових договорів. Наприклад, здійснення підписки на акції, продаж облігацій або інвестиційних сертифікатів.

Під відкритим розміщенням слід розуміти відчуження цінних паперів юридичним чи фізичним особам, коло яких заздалегідь не визначено.

Випуск (емісія) цінних паперів може здійснюватися безпосередньо емітентом або за його дорученням торговцем цінними

паперами. Випуск цінних паперів у документарній формі передбачає виготовлення сертифікатів, а в бездокументарній формі здійснюється шляхом відкриття рахунків у системі електронного обігу цінних паперів та облікового запису на них, який є підтвердженням права власності на цінний папір.

Реєстрація емісії здійснюється у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі — ДКЦПФР). У законодавстві передбачено різні види такої реєстрації. У всіх випадках відкритого розміщення цінних паперів обов'язковою є реєстрація не тільки випуску, а й самої інформації про випуск (проспекту емісії). Реєстрація може здійснюватись одночасно або в різний час. Наприклад, одночасно реєструється інформація про випуск та випуск облігацій підприємств. У випадках емісії акцій відкритих акціонерних товариств у різний час у такій послідовності реєструються: а) інформація про випуск акцій; б) звіт про наслідки підписки на акції; в) випуск акцій.

Якщо закон передбачає кілька обов'язкових державних реєстрацій і з кожною з них пов'язано виникнення права особи на вчинення певних дій у процедурі випуску (емісії) цінних паперів, то для об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 223, достатньо вчинення відповідних дій за відсутності хоча б однієї з таких реєстрацій.

Порядок випуску (емісії) цінних паперів та державної реєстрації емісії встановлено з Цивільним та Господарськими кодексами України, законами, зазначеними вище, а також «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. , «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 р. , «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 р.

17 липня 2003 р. № 3221 та іншими нормативними актами ДКЦПФР.

Моментом закінчення злочину є укладання цивільно-правового договору з хоча б одним інвестором про відчуження йому хоча б однієї одиниці цінних паперів (наприклад, передплата на акції без реєстрації інформації про їх випуск) або передача інвестору хоча б одного екземпляра цінних паперів.

Суб'єктивна сторона злочину (за ч. 1) — прямий умисел.

Суб'єкт злочину (за ч. 1) — громадянин або службова особа суб'єкта господарської діяльності, які досягли 16-річного віку. Громадянин може вчинити цей злочин, зокрема, якщо він є засновником акціонерного товариства і здійснює передплату на акції без державної реєстрації інформації про випуск цих акцій.

У частині 2 ст. 223 встановлено відповідальність за внесення громадянином або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації, а також затвердження таких документів, якщо ці дії заподіяли велику матеріальну шкоду інвесторові.

Предмет злочину - документи, які подаються суб'єктами господарської діяльності, причому для різних актів реєстрації цінних паперів передбачено самостійні переліки документів. Поняттям «цінні папери», на відміну від ч. 1 цієї статті, охоплюються цінні папери, що випускаються як у формі їх відкритого розміщення, так і в інших формах, наприклад розподілу всіх акцій між засновниками закритого акціонерного товариства. Переліки документів, що обов'язково подаються, передбачають вищеназвані нормативні акти, а також інші рішення ДКЦПФР.

Об'єктивну сторону злочину (за ч. 2) характеризують: 1) альтернативні дії — внесення в документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації або затвердження таких документів; 2) наслідок - велика матеріальна шкода інвесторові; 3) причинний зв'язок між дією та наслідком.

Недостовірна інформація — це дані про вигадані факти (наприклад, про збори акціонерів, які не проводилися) або спотво-

рення дійсних фактів (наприклад спотворення даних фінансового звіту), або заперечення справжніх фактів.

Внесення в документи завідомо недостовірної інформації може здійснюватися під час їх складання (виготовлення) або полягати в підробленні уже виготовленого документа (наприклад зміна тексту).

Затвердження документа - це виконання особою покладених на неї управлінських повноважень із затвердження певних документів (прийняття рішення, поставлення підпису, відбитка печатки тощо).

Інвестор на ринку цінних паперів — фізична або юридична особа, яка придбаває цінні папери від свого імені та за свій рахунок із метою одержання доходу чи збільшення вартості цінних паперів або набуття відповідних прав, що надаються власникові цінних паперів відповідно до чинного законодавства.

Матеріальна шкода, заподіяна інвесторові, визнається великою, якщо вона у п'ятсот чи більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (згідно з приміткою до ст.

Злочин вважається закінченим із моменту настання наслідку - великої матеріальної шкоди інвесторові.

Суб'єктивна сторона злочину (за ч. 2) - прямий умисел, який характеризується усвідомленням особою недостовірності інформації.

Суб'єкт злочину (за ч. 2) — громадянин або службова особа суб'єкта господарської діяльності, які досягли 16-річного віку. Це може бути громадянин, який є засновником акціонерного товариства, службова особа суб'єкта господарської діяльності, що здійснює емісію цінних паперів, а також інші особи, які мають право засвідчувати своїми підписами та печатками ті документи, що подаються для реєстрації емісії цінних паперів.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 223 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років; за ч. 2 ст. 223 — штраф до п'ятдесяти неоподаткову-

ваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеження волі на строк до трьох років.