1. Поняття суб'§кта трудового права України

Головною потребою людини § праця. Вона потрiбна єй для нормальноє житт§дiяльностi, потрiбна як повiтря, єжа, сон, спiлкування. Щоб насолодитися вiдпочинком, треба спочатку вiдчути втому.

Застосовуючи працю, люди вступають у зв'язки один з одним.

рава, створю§ для єх учасникiв певнi права та обов'язки. Визнання юридичних осiб або громадян носiями прав i обов'язкiв, надання єм певноє правосуб'§ктностi, тобто надiлення суспiльно-юридичними якостями, що дозволя§ єм брати участь у рiзних майнових

, органiзацiйних, особистих немайнових правовiдносинах, перетворю§ єх у суб'§ктiв цих правовiдносин.

Суспiльнi вiдносини не можуть iснувати мiж абстрактними суб'§ктами. Вони завжди § конкретними. Вiдносини, що складаються iз застосування працi, також виникають на базi конкретноє власностi. Тому суб'§ктами цих вiдносин у першу чергу § власник, а тако

ж особа, яка застосовуватиме свою працю на базi цi§є власностi.

Власнiсть § категорi§ю економiчною. Будучи урегульованою правовими нормами, власнiсть набува§ форми права власностi, єє суб'§ктами вiдповiдно до ст. З Закону Украєни <Про власнiсть> визнаються народ Украєни, громадяни, юридичнi особи та держава.

Власнiстю народу Украєни § єє нацiональнi багатства: земля, єє надра, повiтряний простiр та iншi природнi ресурси, що знаходяться в межах територiє Украєни, природнi ресурси єє континентального шельфу та виключноє (морськоє) економiчноє зони, основнi

засоби виробництва в промисловостi, будiвництвi, сiльському господарствi, транспортi, зв'язку, житловий фонд, будiвлi та споруди, фiнансовi ресурси, науковi досягнення тощо.

Нацiональне багатство Украєни забезпечу§ право кожного громадянина на одержання частки з суспiльних фондiв спожи-

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

вання, на соцiальний захист, зокрема у разi непрацездатностi та безробiття, а також право працюючого на особисту участь в управлiннi народним господарством.

Власнiсть виступа§ у формi державноє, колективноє, приватноє трудовоє та особистоє, всiм власникам забезпечуються рiвнi умови здiйснення своєх прав.

Основним суб'§ктом права власностi на нацiональнi багатства Украєни § держава, якiй належить переважна бiльшiсть промислових пiдпри§мств, землi та товарне виробництво сiльськогосподарськоє продукцiє.

лузевi мiнiстерства шляхом централiзованого керiвництва пiдпри§мствами i органiзацiями. Звiдси виплива§ потреба в §диному управлiннi з боку держави - повновладним власником §диноє централiзованоє з верху до низу системи державних органiв вiдповiдно д

о специфiки предмета управлiння.

Об'§днання пiдпри§мств в галузевi мiнiстерства да§ змогу державi бiльш ефективно керувати впровадженням у виробництво передових технологiй, постачанням i реалiзацi§ю продукцiє, цiноутворенням, фiнансовою, кадровою полiтикою тощо.

За часiв М. Хрущова в Радянському Союзi була спроба децентралiзувати управлiння державною власнiстю, вiдiйти вiд галузевого i наблизитись до функцiонального та мiсцевого керiвництва. Однак потреба у централiзованому управлiннi державною власнiстю нез

абаром вiдкинула цю iдею.

Пiд час так званоє <горбачовськоє перебудови> знову були об'§днанi галузевi мiнiстерства, вiд чого пiзнiше також вiдмовилися, тому що при замiнi одного галузевого керiвника, яким § мiнiстр, декiлькома функцiональними вiдомствами виникала ймовiрнiсть,

що виборнi посади мiсцевого органу державноє влади i управлiння, на територiє якого можуть знаходитися сотнi рiзногалузевих державних пiдпри§мств i органiзацiй, можуть замiщуватись людьми, якi не мають досвiду управлiння промисловим виробництвом. Ус

е це може призвести до гальмування економiчних реформ, сприятиме подальшому розтягуванню державного майна, його <прихватизацiє> системою мiсцевого самоврядування.

Окремi галузi народного господарства, такi як вiйськово-промисловий комплекс, енергетика, космонавтика, транспорт,

Роздiл IV. Суб'§кти трудового правiє Украєни

зв'язок, взагалi мусять управлятися тiльки централiзовано на рiвнi держави. Цi галузi народного господарства повиннi мати §дине i докладно регламентоване державне управлiння.

В iнших галузях народного господарства управлiння може бути бiльш демократичним. На рiвнi пiдпри§мств та органiзацiй воно може формуватися на базi вiльних ринкових вiдносин.

Власник за своєм розсудом володi§, користу§ться i розпоряджа§ться майном, може використовувати його для пiдпри§-.

iчнi гарантiє, встановленi законодавством. ^' Використовуючи працю громадян, пiдпри§мства, установи, нiзацiє включають єх до трудового процесу, внаслiдок чого | набувають певнi права i обов'язки. Включення громадян |ру соцiальноє дiяльностi, а воно з

дiйсню§ться шляхом ук-iйня трудового договору за певною спецiальнiстю, квалiфi-[i§ю або посадою з пiдкоренням правилам внутрiшнього тру-iдового розпорядку, нада§ громадянам нового правового стату-Е су - вони стають працiвниками: робiтниками чи службо

вцями.

Залучення громадян до працi обумовлене пристосованiстю i розвитком здатностi людини до працi, що необхiдна суспiльству. При цьому сучасний трудовий процес вимага§ працi не поодиноких працiвникiв, а цiлих єх груп. Виникають трудовi колективи, якi тако

ж проявляють себе i беруть участь у рiзних сферах суспiльного життя: економiчнiй, соцiально-полiтичнiй, правовiй, морально-iдеологiчнiй, культурнiй та побутовiй. За наявностi цих видiв дiяльностi у колективi складаються вiдносини, суб'§ктами яких вис

тупа§ або колектив у цiлому, або певнi його складовi частини.

Якщо при цьому пiд вiдносинами розумiти будь-який суспiльний зв'язок окремого iндивiда, то сукупнiсть таких iндивiдiв також створю§ в своєх зв'язках з iншими сторонами вiдносини, якi, будучи урегульованими нормами права, набувають форму правових вiдн

осин.

Таким чином, пiдпри§мство виступа§ не тiльки як суб'§кт трудових вiдносин у зв'язку iз застосуванням працi, а й як господарська одиниця, де працiвники створюють особливий суб'§кт права - трудовий колектив. Обидва цi поняття нероздiльнi:

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

96

пiдпри§мство неможливе без трудового колективу, а останнiй, в свою чергу, неможливий без наявностi засобiв виробництва, якими вiн користу§ться в процесi працi, без певноє органiзацiє трудовоє дiяльностi.

В свою чергу, трудовий колектив створю§ своє органи та органiзацiє: профспiлковi органи, страйковi комiтети, товариськi суди, якi державою надiляються юридичними правами та обов'язками.

Отже, пiдпри§мство становить собою §днiсть двох сукупностей: засобiв'виробництва та працюючих.

ють матерiальну базу виробництва, в той час як трудовий колектив § його живим органiзмом.

Розмежування пiдпри§мства i трудового колективу проявля§ться в органах, що представляють кожну з цих сторiн. Пiдпри§мство представля§ться власником або уповноваженим ним органом. Трудовий колектив представля§ться радою трудового колективу, комiтетом

пiдпри§мства або виборним профспiлковим органом. В разi виникненнi колективного трудового спору трудовий колектив може представляти страйковий комiтет. Вiдповiдно цi органи також виступають як суб'§кти вiдносин, що виникають iз застосування працi у с

успiльному виробництвi.

При колективнiй власностi єє суб'§ктами виступають колективи орендарiв, колективнi пiдпри§мства, кооперативи, акцiонернi товариства, господарськi товариства, господарськi об'§днання, професiйнi спiлки, полiтичнi партiє, релiгiйнi та iншi органiзацiє

та об'§днання. Право колективноє власностi здiйснюють вищi органи управлiння власника - загальнi збори, конференцiє, з'єзди, ради, правлiння тощо. Окремi функцiє по господарському управлiнню колективним майном вищими органами управлiння власника може

бути покладено на створюванi ними органи.

Усi цi органи управлiння колективним майном в межах наданих єм повноважень володiють, користуються i розпоряджаються майном, можуть використовувати для трудовоє дiяльностi працю громадян, тому вони також виступають як суб'§кти трудового права.

iндивiдуальна власнiсть також може використовуватись громадянами для пiдпри§мницькоє дiяльностi особисто або iз зас-

Роздiл IV. Суб'§кти трудового права Украєни

97

тосуванням працi найманих працiвникiв. Для здiйснення виробничоє дiяльностi громадяни також можуть створювати пiдпри§мства, яким нада§ться статус юридичноє особи.

Таким чином, при всiх формах власностi власник особисто виступа§ як суб'§кт трудового права. Але вiн може передавати належнi йому права певним своєм органам, уповноважуючи єх на проведення господарськоє та трудовоє дiяльностi. Крiм того, власник може

створювати пiдпри§мства i органiзацiє, призначати певних осiб або органи для керiвництва цими пiдпри§мствами i органiзацiями. Створюванi власником пiдпри§мства i органiзацiє, посадовi особи, найнятi ним для керiвництва створюваними пiдпри§мствами i

органiзацiями, виступають суб'§кта-

жаййi!i"*права-

УДОВОГО права виступають також органи, що |, i контроль за дотриманням законодавства iфМiсбиодиства з технiки безпеки i вироб-iЙМ^ДО^Гiсих органiв вiдносяться вiдповiднi .._---_ МфЙйНi,'надiленi повноваженнями у своєй сферi дiяльностi, Мiсцевi держав

нi адмiнiстрацiє та ради народних депутатiв у межах вiдповiдноє територiє.