5. Переведення на iншу роботу

До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працiвниковi його права i обов'язки та iстотнi умови працi; ознайомити працiвника з правилами внутрiшнього трудового розпорядку та колективн

им договором; визначити працiвниковi робоче мiсце, забезпечити його необхiдними для роботи засобами; проiнструктувати працiвника з технiки безпеки, виробничоє санiтарнiє, гiгi§ни працi i протипожежноє охорони (ст.29 КЗпП).

229

Роздiл VIII.

Працiвник повинен виконувати доручену йому роботу особисто i не ма§ права передоручати єє виконання iншiй особi. Винятки з цього правила можуть встановлюватись законодавством (ст. ЗО КЗпП).

Власник або уповноважений ним орган не ма§ права вимагати вiд працiвника виконання роботи, не обумовленоє трудовим договором. Вимога виконувати таку роботу вважа§ться переведенням працiвника на iншу роботу. Такi переведення можуть бути постiйними i т

имчасовими.

.Постiйнi переведення на iншу роботу на тому ж пiдпри§мствi, а також переведення на роботу на iнше пiдпри§мство або в iншу мiсцевiсть, хоча б разом з пiдпри§мством, допуска§ться тiльки за згодою працiвника. Тому вiдмова працiвника вiд постiйного вико

нання роботи, не обумовленоє трудовим договором, не може вважатися порушенням трудовоє дисциплiни i бути пiдставою для застосування до нього заходiв дисциплiнарного стягнення.

Вiдповiдно до ч. 2 ст. 32 КЗпП не вважа§ться переведенням на iншу роботу i не потребу§ згоди працiвника перемiщення Його на тому ж пiдпри§мствi на iнше робоче мiсце, в iнший структурний пiдроздiл у тiй же мiсцевостi, доручення роботи На iншому механi

змi або агрегатi у межах спецiальностi, квалiфiкацiє чи посади, обумовленоє трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не ма§ права перемiщати працiвника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

цiє виробництва i працi зако-)М допуска§ться змiна iстотних умов працi при продовженнi ти за тi§ю ж спецiальнiстю, квалiфiкацi§ю чи посадою. Про у iстотних умов працi - систем та розмiрiв оплати працi, Г, режиму роботи, встановлення або скасування не

повного Того часу, сумiщення професiй, змiну розрядiв i наймену-посад та iн. - працiвник повинен бути повiдомлений не нiж за два мiсяцi.

колишнi iстотнi умови працi не можуть бути збере-гiвник не згоден на продовження роботи в нових довий договiр припиня§ться за п. б ст. 36 КЗпП iову вiд продовження роботи у зв'язку iз змiною працi з виплатою вихiдноє допомоги у розмiрi iого заробiтку

.

§но для працiвникiв похилого i передпенсiй-ВНня яких при змiнi iстотних умов працi без

230

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Єх згоди не допуска§ться (п.3 ст.11 Закону Украєни вiд 16 грудня 1993 р. <Про основнi засади соцiального захисту ветеранiв працi та iнших громадян похилого вiку в Украєнi>).

Пленум Верховноє Суду Украєни в п. 31 постанови вiд 6 листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду судами трудових спорiв> роз'яснив, що перемiщення працiвника i змiна iстотних умов трудового договору не можуть бути безмотивними, не обумовленими iнте

ресами виробництва. Якщо при розглядi трудового спору буде встановлено, що перемiщення i змiна iстотних умов трудового договору проведенi не у зв'язку iз змiнами в органiзацiє виробництва, то така змiна з урахуванням конкретних обставин може бути виз

нана судом неправомiрною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку поновити працiвниковi попереднi умови працi.

Пiдкорення працiвника наказу власника або уповноваженого ним органу не може вважатись як згода на переведення. Така згода повинна бути попереднью i такою, що вiдобража§ волевиявлення працiвника.

Без згоди працiвникiв допуска§ться переведення єх на iншу роботу тимчасово, на визначений в законi строк. Такi переведення називаються тимчасовими. До них вiдносяться переведення на iншу роботу в разi виробничоє потреби, для замiни вiдсутнього працiв

ника i в разi простою.

У разi виробничоє потреби для пiдпри§мства власник або уповноважений ним орган ма§ право переводити працiвникiв на строк до одного мiсяця на не обумовлену трудовим договором роботу на тому ж пiдпри§мствi або на iнше пiдпри§мство, але в тiй же мiсцево

стi з оплатою працi за виконаною роботою, але не нижчою вiд середнього заробiтку за попередньою роботою. Таке переведення допуска§ться для вiдвернення стихiйного лиха, виробничоє аварiє або негайного усунення єх наслiдкiв;

для вiдвернення нещасних випадкiв, простою, загибелi або псування державного або громадського майна та в iнших виняткових випадках, а також для замiни вiдсутнього працiвника.

Отже, виробничою потребою закон визна§ непередбаченi, вийнятковi випадки, якi перешкоджають нормальному процесу виробництва i якi необхiдно негайно усунути. Тому при таких переведеннях не обов'язкове урахування спецiальностi чи ква-

231

Роздiя VIII. Трудовий договiр

лiфiкацiє працiвника. Квалiфiкованi працiвники можуть переводитись i на неквалiфiковану роботу. Але така робота не може бути протипоказаною працiвниковi за станом здоров'я.

Стаття 33 КЗпП обмежу§ строк переведення в разi виробничоє потреби одним мiсяцем. Але закон не обмежу§ кiлькiсть переведень, наприклад, протягом календарного року. Тому можливi випадки, коли власник або уповноважений ним орган протягом календарного р

оку декiлька разiв здiйснить переведення працiвника на тимчасову роботу в разi виробничоє потреби. Важливо лише, щоб строк кожного переведення не перевищував одного мiсяця.

Особливим випадком виробничоє потреби § необхiднiсть замiни тимчасово вiдсутнього працiвника. Переведення в цьому разi також проводиться без згоди працiвника на строк, що не перевищу§ одного мiсяця протягом календарного року. Якщо необхiднiсть тимчас

ового замiщення трива§ понад один мiсяць, то для замiщення понад цей строк необхiдна згода працiвника.

Призначення працiвника виконувати обов'язки за вакантною посадою не вважа§ться тимчасовим замiщенням.

мчасове воно може бути проведене на умовах виробничоє потреби.

В разi тимчасовоє замiни вiдсутнього працiвника не допуска§ться переведення квалiфiкованих працiвникiв на неквалiфi-кованi роботи. Пiд неквалiфiкованими на практицi вважаються такi роботи, по яких не передбачено присво§ння квалiфiкацiйних розрядiв.

У разi простою працiвники переводяться з урахуванням єх спецiальностi i квалiфiкацiє на iншу роботу на тому ж пiдпри§мствi на весь час простою або на iнше пiдпри§мство, але в тiй самiй мiсцевостi на строк до одного мiсяця.

Таким чином, якщо переведення проводиться на тому ж

При§мствi то воно обмежу§ться не строком, а часом про-

ИiiДОацо ж на даному пiдпри§мствi, робота, на яку можна б

iИФ&ТЙ працiвникiв, вiдсутня, то переведення може бути ЗДiЙСН¦НО На iнше пiдпри§мство, але на строк, що не перевищу§ ОДНОГО МiСЯЦЯ.

В разi простою не допуска§ться переведення квалiфiкованих працiвникiв на неквалiфiкованi роботи.

232

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Переведення на роботу, як постiйну, так i тимчасову, повиннi оформлятись наказом власника або уповноваженого ним органу. В наказах про тимчасове переведення ма§ бути зазначений строк цього переведення. Якщо цей строк не зазначений, хоча власник або у

повноважений ним орган мав на увазi тимчасове переведення, судова практика вважа§, що переведення проведено на постiйну роботу, а для такого переведення необхiдна згода працiвника.

Пiдкорення наказу власника або уповноваженого ним органу про переведення не може вважатись згодою на переведення. Суд, розглядаючи в такому випадку спiр про поновлення працiвника на попереднiй роботi, повинен докладно обговорити обгрунтованiсть i зак

оннiсть переведення, чи дав працiвник згоду на переведення у формi, що не виклика§ сумнiву.

Якщо наказ не видавався i власник або уповноважений ним орган заперечу§ сам факт переведення працiвника, то переведення на iншу роботу вважа§ться таким, що вiдбулося, коли виконання iншоє роботи без видання наказу доручено службовою особою, яка надiл

ена правом прийому на роботу'.

Статтi 32 - 34 КЗпП з прийняттям Конституцiє Украєни стали суперечити ст.

9 роз'яснив, що цi статтi не можуть застосовуватись як такi, що суперечать Конституцiє Украєни, без згоди на таке переведення працiвника2.

Тому вiдмова працiвника вiд переведення в разi виробничоє потреби для замiни вiдсутнього працiвника i в разi простою не вважа§ться порушенням трудовоє дисциплiни.

При переведеннi на iншу постiйну роботу змiню§ться трудова функцiя працiвника: спецiальнiсть, квалiфiкацiя чи посада. Тому записи про такi переведення повиннi заноситись до трудовоє книжки. Тимчасовi переведення до трудовоє книжки не заносяться.

Працiвникiв, якi за станом здоров'я потребують надання легшоє роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за єхньою згодою, на таку роботу вiдповiдно до ме-

Див.: <Информ. бюл. Верховного Суда УССР>. 1987. № 62. С. ЗО. Див.: <Право Украєни>. 1996. № 12. С. 91-94.

Роздiл VIII. Трудовий договiр

233

дичного висновку тимчасово або без обмеження строку. Такi переведення можливi при втратi працездатностi в зв'язку з калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я, що отримане на виробництвi, при професiйних захворюваннях, захворюваннi туберкульозом i при

загальних захворюваннях.

Медичний висновок про характер i умови роботи, якi можуть виконуватись працiвником без шкоди для здоров'я, § обов'язковим для власника або уповноваженого ним органу. Умови працi за рекомендацi§ю лiкарiв можуть бути полегшенi або змiненi i за попередн

iм мiсцем роботи, наприклад шляхом скорочення тривалостi робочого дня, звiльнення вiд важких операцiй, нiчних змiн тощо.

Порядок проведення медичного обстеження визнача§ться Положенням про медико-соцiальну експертизу, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 22 лютого 1992 р. № 83, та Порядком органiзацiє та проведення медико-соцiаль-ноє експертизи втрати

працездатностi, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 4 квiтня 1994 р.

Для переведення за станом здоров'я навiть в разi наявностi медичного висновку необхiдна згода на це працiвника. В разi Вiдмови працiвника вiд переведення i вiдсутностi на даному Виробництвi роботи, яку вiн змiг би виконувати без шкоди для СВОГО здоро

в'я, власник або уповноважений ним орган у вста-1|рвленому порядку може поставити питання про його звiльненая у зв'язку з виявленою невiдповiдальнiстю займанiй посадi ~}р виконуванiй роботi внаслiдок стану здоров'я, що перешкодив Дродовженню даноє ро

боти (п. 2 ст. 40 КЗпП). Таке звiльнен-| допуска§ться у тих виняткових випадках, коли у власника 0> уповноваженого ним органу дiйсно нема§ можливостi пе-ести працiвника за його згодою на iншу роботу вiдповiдно > медичного висновку.

iтнi жiнки вiдповiдно до медичного висновку перево-iншу роботу, яка § легшою i виключа§ вплив неспри-обничих факторiв, iз збереженням середнього за-Мiередньою роботою.

Нєвреведення у жiнки-працiвницi виника§ не з часу iЧагiтностi, а лише з того перiоду, коли в такому ^МВ Думку лiкарiв, виникла необхiднiсть. У виснов-КУ"Л(iафЙ)ММгФ закладу визначаються не тiльки необхiднiсть П¦р¦В¦Д¦ННЯ, ' й рекомендацiя та вид поле

гшеноє роботи.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

234

В медичнiй рекомендацiє може бути передбачено полегшення умов працi за попереднiм мiсцем роботи, наприклад зниження норм виробiтку, звiльнення вiд деяких важких операцiй тощо.

До вирiшення питання про надання вагiтнiй жiнцi вiдповiдно до медичного висновку iншоє роботи, яка § легшою i виключа§ вплив несприятливих виробничих факторiв, вона пiдляга§ звiльненню вiд роботи iз збереженням середнього заробiтку за всi пропущенi в

наслiдок цього робочi днi за рахунок пiдпри§мства.

Жiнки, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, в разi неможливостi виконання попередньоє роботи переводяться на iншу роботу iз збереженням середнього заробiтку за попередньою роботою до досягнення дитиною вiку трьох рокiв.

На прохання вагiтноє жiнки, жiнки, яка ма§ дитину вiком до чотирнадцяти рокiв або дитину-iнвалiда, в тому числi таку, що перебува§ пiд єє опiкуванням, або здiйсню§ догляд за хворим членом сiм'є, вiдповiдно до медичного висновку власник або уповноваже

ний ним орган зобов'язаний встановлювати єй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.